Постанова № 24286479, 15.05.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. 16 год.00 хв.Справа № 2-а-323/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю:

представників позивача - Подрези О.О., Польщі Н.Ю.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Максимової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.10.2007р. № 0005612301/0, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 11487533,00 грн., та за штрафними санкціями на 11487533,00 грн.

Провадження у справі відкрито господарським судом Херсонської області 06.12.2007р. Ухвалою суду від 12.01.2012р. справу для розгляду передано до Херсонського окружного адміністративного суду.

У зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Херсоні 23.02.2012 реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 23.02.2012 р., за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення - рішення тому, що вважає, що воно складене на підставі протиправних висновків акту планової виїзної перевірки від 28.09.2007р. № 2683/23-4/00131771. Зокрема позивач вважає, що відповідач неправомірно оцінив результати його господарської діяльності за 2005-2006 роки та неправомірно визначив його обов'язки стосовно віднесення до складу валового доходу суми вартості товару, безоплатно наданого платнику податків у звітному періоді. Безоплатно наданим товаром, на думку ДПІ, є електрична енергія, яка вироблена ВАТ "Херсонська ТЕЦ" на підставі договорів №17/04-328 від 01.10.2004 року, №17/05-276/196 від 30.09.2005 року, №17/06-785 від 27.09.2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, укладених з ДП "Газ-тепло". Під час переробки природного газу у теплову енергію позивач отримав як додатковий продукт електричну енергію. ДПІ вважає, що на підставі договорів на переробку природного газу право власності на вироблену електричну енергію належало ДП "Газ-тепло", яке, відмовившись від зазначеного права власності, передало електроенергію ВАТ "Херсонська ТЕЦ". Позивач, з посиланням на приписи ч.4 статті 332 Цивільного кодексу України, вважає, що у випадку, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. Бажання особи, яка здійснювала переробку (позивач у справі) виразилося у конкретних діях, а саме, в діях по переробці газу, вироблені та продажу електроенергії. Тексти договорів та додаткових угод не містять положень про такий вид готової продукції як електрична енергія. Відповідно до положень статті 189 Цивільного кодексу України електрична енергія - це майно (продукція), яка отримана в результаті переробки речі чи іншого його використання з певною метою і є власністю ВАТ "Херсонська ТЕЦ". За весь період господарських правовідносин між позивачем та ДП "Газ-тепло" не було складено жодного з первинних бухгалтерських документів щодо передачі електроенергії від ДП "Газ-тепло" до ВАТ "Херсонська ТЕЦ", з чого вбачається, що сторони передбачили, що електрична енергія, що виробляється в процесі переробки є власністю позивача. Відповідачем не правильно застосовано норму пункту 1.23 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині віднесення електричної енергії до категорії безоплатно переданих товарів, оскільки відсутні документальні підтвердження факту відмови від права власності на електроенергію та її передачу від ДП "Газ-тепло" позивачу. Позивач вважає, що вироблена ним продукція є попутною продукцією, з посиланням на лист ДПА України № 8901/5/15-1116 від 28.10.1999р., зауважує на той факт, що фінансовий аналіз діяльності ВАТ "Херсонська ТЕЦ" показує, що замовник не компенсує виконавцю вартість частки його витрат, понесених при переробці продукції. Вважає, що при проведенні перевірки відповідачем, для розрахунку вартості безоплатно переданого товару, безпідставно застосовано тариф НКРЕ, за яким проводилася реалізація позивачем електроенергії. Застосування звичайних цін суперечить положенням Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема правовій нормі статті 1.20.10 статті 1, оскільки донарахування податкових зобов'язань платнику контролюючим органом з визначенням звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою Законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податків, визнаних природними монополістами - відповідно до Закону та принципів регулювання цін, встановлених таким Законом. Також позивач просив суд врахувати факти, встановлені постановою господарського суду Херсонської області у справі № 7/330-О-А-05, що залишена в силі ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду та ухвалою ВАСУ, а також встановлені постановою Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2190/08/2170, що набрала законної сила на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2010р. Зазначені рішення суду аналізували однорідні правовідносини між позивачем та ДП "Газ-тепло" і прийшли до висновку про те, що вироблена в процесі переробки природного газу електрична енергія не є безоплатно наданим товаром у розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР).

Представники відповідача проти позову заперечили, посилаючись на те, що при переробці газу на давальницьких умовах позивач отримував два види готової продукції - теплову та електричну енергію, після чого власнику повертався один вид готової продукції - теплова енергія, інший вид готової продукції - електрична енергія, залишався у розпорядженні ВАТ "Херсонська ТЕЦ" і частково використовувався ним на власні потреби, частково - для продажу як власного товару. Посилаючись на приписи статей 328, 346 Цивільного кодексу України відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів наявності відповідних правочинів, згідно з якими право власності на електроенергію у ДП "Газ-тепло" припинилося, а позивачем було набуто. Вважає доводи позивача щодо віднесення електричної енергії до категорії супутньої продукції помилковим, посилаючись на затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.10.2003р. за №580 "Витрати палива на відпущену електричну та теплову енергію при їх комбінованому виробництві на теплових електростанціях. Методика визначення ГКД 34.09-100-2003, згідно з якою в результаті переробки природного газу отримується два види енергії - теплова та електрична. Отже, електроенергія, що залишається у розпорядженні позивача після переробки газу, що належить ДП "Газ-тепло", відноситься до категорії безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей. Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4 Закону № 334 валовий доход включає доход у вигляді вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податків у звітному періоді. Усі витрати, які несе позивач, пов'язані з переробкою природного газу та в подальшому компенсуються замовником у повному обсязі за договірними цінами, отже, електрична енергія не є власністю позивача у зв'язку з понесеними витратами на її виробництво та через відсутність власної сировини для виробництва електроенергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 11.10.2007р. № 0005612301/0, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 11487533,00 грн., та за штрафними санкціями на 11487533,00 грн., прийняте на підставі планової документальної перевірки позивача за період з 01.01.2005р. по 30.06.2007р., результати якої оформлені актом від 28.09.2007р. № 2683/23-4/00131771 (далі - акт № 2683).

За актом перевірки встановлено, що ВАТ "Херсонська ТЕЦ" було укладено з ДП "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договори про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-328 від 01.10.04, №17/05276/196 від 30.09.05 та №17/06-785 від 27.09.06р.

За вказаними договорами ВАТ "Херсонська ТЕЦ" взяло на себе зобов'язання переробити одержаний від замовника ДП "Газ-Тепло" природний газ у теплову енергію відповідно до технологічних умов за завданням замовника та передати останньому вироблену теплову енергію. Замовник зобов'язується прийняти теплову енергію та оплатити виконану роботу. Природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника. Готова продукція у спірних договорах визначена як теплова енергія, призначена для забезпечення та споживання відповідними категоріями споживачів, вироблена на технологічному обладнанні позивача.

У акті перевірки ревізори дійшли висновку, що за результатами технологічного процесу комбінованого виробництва у ході переробки природного газу отримується два види готової продукції: теплова та електрична енергія, що не заперечується позивачем.

Натомість, зміст вищенаведених договорів не містить інформації про виготовлення ще одного, поряд з тепловою енергією, виду готової продукції - електричної енергії, яка також, на думку ДПІ, є власністю ДП "Газ-тепло".

Оскільки умовами договорів не передбачено передачу власнику або проведення оплати за другий вид готової продукції - електричну енергію, слід вважати, що власник від одержання останньої відмовився без проведення будь-якої компенсації, що відповідає змісту статті 347 Цивільного кодексу України. За таких обставин, на думку ДПІ, відповідно до приписів п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР вартість безоплатно отриманої електричної енергії мала бути віднесеною до валових доходів підприємства.

Із такою позицією податкового органу суд не погоджується, виходячи із наступного.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР до валового доходу включаються доходи з інших джерел та позареалізаційних операцій у тому числі у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків коли така безповоротна допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному п. 7.1 1 цього Закону.

Пункт 1.23 статті 1 Закону № 334/94-ВР дає визначення, що безоплатно надані товари (роботи, послуги), це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод:

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

ДПІ вважає, що на підставі договорів на переробку природного газу право власності на вироблену електричну енергію належало ДП "Газ-тепло", яке, відмовившись від зазначеного права власності, передало електроенергію ВАТ "Херсонська ТЕЦ". Позивач, з посиланням на приписи ч.4 статті 332 Цивільного кодексу України, вважає, що у випадку, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Вартість переробки природного газу та виготовлення електричної енергії істотно перевищує вартість природного газу, який передається для переробки згідно договорів, укладених між ДП "Газ-тепло" та ВАТ "Херсонська ТЕЦ". Так вартість переробки та створених нових речей за період з січня 2005 року по вересень 2005 року складає 45756467,00 гривень (вартість переробки природного газу 4313647,84 гривень, вартість електричної енергії 21988310,31 гривень, вартість виробленої теплової енергії складає 19454510,81 гривень), а вартість природного газу складає 14886328,99 гривень.

Вартість переробки та вартість створених нових речей з жовтня 2005 року по вересень 2006 року складає 46481698,03 гривень (вартість переробки природного газу 12716278,60 гривень, вартість виробленої теплової енергії складає 33765419,43 гривень), а вартість природного газу складає 18949,001,09 гривень.

Вартість переробки та вартість створених нових речей за жовтень 2006 року складає 984281,86 гривень (вартість переробки природного газу 30694,46 гривень, вартість виробленої теплової енергії складає 953587,40 гривень), а вартість природного газу складає 920996,04 гривень.

Фактично суть спору між сторонами полягає у визначенні приналежності виробленої електричної енергії під час переробки природного газу на підставі договорів: замовнику - ДП "Газ-тепло" чи виконавцю - ВАТ "Херсонська ТЕЦ".

Дане питання було предметом адміністративної справи № 7/330-О-А-05, що розглядалась господарським судом Херсонської області за позовом ВАТ "Херсонська ТЕЦ" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005р. № 0004372301/0 щодо донарахування підприємству зобов'язання із податку на прибуток. Постановою суду від 26.12.2005р. позовні вимоги задоволено повністю. Дана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2006р., а також була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007р.

Так, постановою господарського суду Херсонської області від 26.12.2005р. по справі №7/370-О-А-05, ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду по цій справі від 07.04.2006р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007р. встановлено, що при виконанні спірного договору №17/04-328 від 01.10.04 р. в процесі переробки природного газу вироблялась теплова енергія, власником якої був ДП "Газ-Тепло", а також електрична енергія, власником якої було ВАТ "Херсонська ТЕЦ".

В ухвалі ВАСУ від 01.11.2007р., зокрема зазначено: «Суди попередній інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до умов договорів, укладених позивачем з ДП "Газ-тепло" між сторонами була відсутня домовленість щодо того, що одержана в процесі переробки природного газу на теплову енергію електрична енергія є власністю ДП «Газ-тепло», а лише була передбачена умова щодо того, що вироблення електричної енергії для ДП "Газ-тепло" мало здійснюватись лише за умови постачання додаткового обсягу природного газу і на підставі укладення додаткових угод, щодо цього предмету. При цьому суди попередніх інстанцій вірно посилались на те, що відмова ДП «Газ-тепло» від права власності на електричну теплову енергію не була підтверджена з урахуванням вимог ст. 347 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це, або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Таким чином, судами було зроблено вірний висновок про те, що висновки акту перевірки № 1195/23-1/00131771 від 15 червня 2005 року відносно того, що виготовлена позивачем в процесі переробки природного газу електрична енергія не є безоплатно наданим товаром в розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутки підприємств» (в редакції, яка діяла па момент виникнення спірних правовідносин) і відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону вартість цієї енергії має включатись до валового доходу позивача, є безпідставними.».

Також спірні договори були предметом розгляду Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 2а-2190/08/2170 за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні до відкритого акціонерного товариства "Херсонська ТЕЦ", дочірнього підприємства "Газ-Тепло"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", про визнання угод недійсними. Постановою від 23.02.2009р., що набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2010р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою суду встановлено, що «Згідно позовних вимог ДПІ у м. Херсоні (позивач) просить визнати недійсними угоди між ВАТ "Херсонська ТЕЦ" (відповідач-1) та ДП "Газ-тепло" (відповідач-2) про надання послуг із переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.04 за №17/04-328, від 30.09.05 за №17/05276/196 з доповненнями, від 27.09.06 за №17/06-785. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірні договори є завідомо збиткові для відповідача-1, а тому систематичне укладання цих договорів суперечить суті підприємництва, законодавству і направлено на ненадходження належної суми податків по таким угодам до бюджету, що, відповідно, суперечить інтересам держави. Збитковість спірних угод позивач доводить перевищенням собівартості виконаних робіт за спірними договорами над вартістю отриманого позивачем за цими договорами. Судом встановлено, що визначаючи розмір отриманого відповідачем-1 доходу від виконання спірних договорів, позивач не врахував вартість електроенергії, яку отримував відповідач-1 в процесі переробки природного газу. Позивач обґрунтовує це тим, що ВАТ "Херсонська ТЕЦ" не набувала прав власності на цю електроенергію, так як вся одержана в ході переробки природного газу електроенергія належить постачальнику газу за спірними договорами, тобто відповідачу-2.».

Під час розгляду справи суд прийшов до наступного висновку: «Аналіз спірних договорів №17/05276/196 від 30.09.05 та №17/06-785 від 27.09.06р. свідчить про те, що ДП "Газ-Тепло" не набувало прав власності на електроенергію, яка вироблялась в процесі переробки відповідачем-1 природного газу, що поставлявся за цими договорами. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач-1 отримав дохід від виконання спірних договорів у вигляді вартості наданих послуг з переробки природного газу та вартості електричної енергії, яка виробляється в процесі переробки природного газу.».

Відповідно до ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДП "Газ-тепло" не набувало права власності на електричну енергію, вироблену ВАТ "Херсонська ТЕЦ" в процесі переробки природного газу на теплову енергію на підставі договорів №17/04-328 від 01.10.2004 року, №17/05-276/196 від 30.09. 2005 року, №17/06-785 від 27.09. 2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, а тому виготовлена позивачем в процесі переробки природного газу електрична енергія не є безоплатно наданим товаром в розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутки підприємств» (в редакції, яка діяла па момент виникнення спірних правовідносин) і відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону безпідставним є висновок податкового органу, що вартість цієї енергії має включатись до валового доходу позивача.

На підставі зазначеного суд повністю скасовує податкове повідомлення - рішення від 11.10.2007р. № 0005612301/0.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення.

Скасувати податкове повідомлення -рішення від 11.10.2007р. № 0005612301/0.

Стягнути із Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.6