Постанова № 24286362, 17.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 травня 2012 р. № 2-а- 3873/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Бездітко Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Гусарова В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ІТЦ Станкосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 000153 від 13.03.2012 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2011 року. В ході перевірки було зазначено, що позивачем до декларації за листопад 2011 року включено податкову накладну від 01.11.2011 р. № 3 на суму ПДВ 15960 грн., виписану ТОВ "Промспец консалтинг", який не є платником ПДВ. Таким чином в акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 198.6 ст. 198, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-1У та занижено податкове зобов'язання на суму 15960 грн.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ «Промспец консалтинг»(код 37091549) визначений вірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, надала аналогічні обставинам справи пояснення та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Відповідно до п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судовий розглядом встановлено, що позивач, пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи 22.02.2005 р., про що йому видане відповідне свідоцтво серії А 00 № 496841.

Підприємство позивача взято на облік платників податків за №15353 від 23.03.2005року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, відповідно до довідки від 23.03.2005 р.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100259117 від 16.12.2009 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова 20.02.2012 р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2011 року Приватного підприємства "ІТЦ Станкосервіс".

В ході перевірки були виявлені порушення п. 198.6 ст. 198, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-1У, п. 4.1 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, а саме: позивачем допущено арифметичну помилку, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Так в ході перевірки визначено, що підприємством позивача до складу податкового кредиту включено податкову накладну, отриману від підприємства, що не є платником ПДВ, таким чином Приватним підприємством "ІТЦ Станкосервіс" у листопаді 2011 року було занижено податкові зобов'язання на суму 15960,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт № 893/15-211/33411357 від 20.02.2012 р.

На підставі висновків акту перевірки начальником Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 000153 від 13.03.2012 р. , яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15960,00 грн. та застосовано штраф в розмірі 3990,00 грн.

Як вбачається з матеріалів судової справи, Приватним підприємством "ІТЦ Станкосервіс" 20.12.2011 р. було подано до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року № 187234, якою заявлено суму податкового кредиту у розмірі 15960 грн.

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2011 року, вбачається, що у листопаді 2011 року позивачем було отримано податкову накладну № 3 від 01.11.2011 р. на суму (без ПДВ) 79800,00 грн. та ПДВ 15960,00 грн.

Так, між Приватним підприємством "ІТЦ Станкосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»04.01.2011 р. було укладено договір купівлі-продажу за № 04/01 з доповненнями, відповідно до якого постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності, вказані у специфікації, а покупець Приватне підприємство "ІТЦ Станкосервіс" зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити за них.

Товар був поставлений, що підтверджується видатковою накладною від 01.11.2011 р. та товарно-транспортною накладною від 01.11.2011 р. на суму 95760,00 грн. в т.ч ПДВ 15960 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»було виписано податкову накладну від 01.11.2011 р. за № 3 на суму 95760,00 грн. в т.ч ПДВ 15960 грн., яку і було включено до складу податкового кредиту листопада 2011 року.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд зазначає, що висновок податкового органу про допущення арифметичної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом, зроблений відповідачем на підставі того, що контрагент позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»не є платником податку на додану вартість. Суд погоджується з даними твердженням відповідача та зазначає.

Позивач посилається на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р., якою було визнано протиправним та скасовано Рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг», як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. залишено без змін.

Постанова набрала законної сили.

Однак суд вказує на те, що як вбачається з постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з 14.10.2011 року. Рішення про анулювання свідоцтво платника податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»було отримано 25.10.2011 р.

Тобто на момент виписування податкової накладної від 01.11.2011 р. № 3 продавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»був позбавлений статуту платника податку на додану вартість та його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано, про що він був обізнаний.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України). Це означає, що здійснення господарських операцій суб'єктом підприємницької діяльності передбачає досягнення певної ділової мети, економічної вигоди. При цьому презумується отримання вигоди у сфері господарювання, а відтак отримання вигоди у сфері оподаткування не може розцінюватися як самостійна ділова мета підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що інформація щодо платників податку на додану вартість є доступною інформацією.

Тобто, відображення в податковому обліку факту отримання товару від підприємства яке не є платником податку на додану вартість свідчить про намір приватного підприємства "ІТЦ Станкосервіс" отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, зменшення своїх податкових зобов'язань.

Суд вважає, що на підставі вищезазначеного Приватним підприємством "ІТЦ Станкосервіс" на порушення п. 198. 6 ст. 198 Податкового Кодексу України було завищено податковий кредит по декларації ПДВ за листопад 2011р. та відповідно занижено ПДВ по сплаті до бюджету на суму 15960,00 грн.

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства знаходять своє підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає правомірним застосування до позивача санкцій згідно з приписами Податкового Кодексу України

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ІТЦ Станкосервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.

Суддя І.С.Чалий