Постанова № 24286162, 18.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1333/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року

10 год. 15 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представник відповідача ДПІ у

Приморському районі м. Одеси Од. обл. ДПС - не з'явився

представник відповідача ДПС в Од. обл. - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Дирекція верстатобуд»до Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось дочірнє підприємство «Дирекція верстатобуд»(надалі -ДП «Дирекція верстатобуд») до Державної податкової служби в Одеській області (надалі -ДПС в Одеській області), Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання правочину між ДП «Дирекція верстатобуд»та ТОВ «МИРАКОД»нікчемними, визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання податкових накладних виписаних ТОВ «МИРАКОД»недійсними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № № 0000882310, 0000832310 від 25.01.2012 р., визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо проведення перевірки ДП «Дирекція верстатобуд»за результатами якої складено акт № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р., зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації викладеної в акті № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р., зазначивши що, спірні податкові повідомлення-рішення вважає необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню з тих підстав, що висновки перевіряючи зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами. Також позивач вказує, що під час формування податкового кредиту ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту, крім того висновки зазначені в акті перевірки зроблені лише на підставі даних податкових декларацій та висновків слідчого, а питання щодо нікчемності угод укладених ДП «Дирекція верстатобуд» та ТОВ «МИРАКОД»не належить до компетенції податкових органів, а правочин зазначений перевіряючими в акті перевірки у судовому порядку недійсним не визнавався.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ДПІ у Приморському районі м. Одеси до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (аркуш справи 123).

Представник відповідача ДПС в Одеській області проти задоволення вказаного позову заперечував з тих підстав, що відповідно до проведеної перевірки ДПС в Одеській області матеріали яких відображені у акті № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р. позивачем завищено валові витрати за 2 квартал 2010 р. на суму 500 000 грн. та відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 125 000 грн., а також завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість. Крім того, вироком Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 1-325/11 від 07.12.2011 р. встановлено, що ТОВ «МИРАКОД»є фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності, яке було зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності, а тому позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по придбанню товарів за угодою укладеною з ТОВ «МИРАКОД», видатковими та податковими накладними, що не мають юридичної сили та доказовості, так як відсутній підпис особи відповідальної за здійснення господарських операцій і складання первинних документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.09.2003 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано ДП «Дирекція верстатобуд», номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 556 120 0000 018390, код ЄДРПОУ -26456192. 16.10.2003 р. позивача взято на облік в якості платника податків в органах державної податкової служби за № 10037 (аркуш справи 11).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23200234 ДП «Дирекція верстатобуд»зареєстровано платником податку на додану вартість з 14.11.2003 р. (аркуш справи 11).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу № 1989 від 25.08.2011 р. виданого ДПА в Одеській області, згідно постанови щодо призначення документальної позапланової перевірки від 06.06.2011 р. старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України проведено невиїзну позапланову перевірку ДП «Дирекція верстатобуд»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «МИРАКОД»за весь період діяльності. Перевірка проводилась з 31.08.2011 р. по 05.09.2011 р.

За результатом вищевказаної перевірки було складено акт № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р. (аркуші справи 84-90). На підставі вищевказаного акту перевірки та вироку Іллічівського міського суду в Одеській області по справі № 1-325/11 від 07.12.2011 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000882310 від 25.01.2012 р. яким встановлено порушення позивачем п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р., та № 0000832310 від 25.01.2012 р. яким встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., а також п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (аркуші справи 16, 17).

Як зазначається в акті перевірки, старшим слідчим по особо важливих справах СВ ПМ ДПА в Одеській області у постанові від 06.06.2011 р. зазначив, що за період з 2008-2010 р. посадові особи ДП «Дирекція верстатобуд» за попередньою змовою з іншими особами здійснювали перерахунок грошових коштів на поточні рахунки ТОВ «МИРАКОД»з призначенням платежу «придбання товарів, робіт». Фактично зазначені товари, послуги ДП «Дирекція верстатобуд»не отримував, а операції з ТОВ «МИРАКОД»мали безтоварний характер, а підроблені первині бухгалтерські документи використовувались посадовими особами позивача з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Тобто позивачем до складу валових витрат у півріччі 2010 р. (ІІ квартал) за договором № 31/03-10 від 31.03.2010 р. та видаткових накладних, що не мають юридичної сили та доказовості, так як відсутній підпис особи відповідальної за здійснення господарських операцій і складання первинних документів віднесено до складу валових витрат по придбанню металевих виробів у розмірі 500000 грн.

Також як зазначається в акті перевірки ДП «Дирекція верстатобуд»відносило до складу податкового кредиту перевіреного періоду суми податку на додану вартість за податковими накладними, які не виписувались посадовими особами ТОВ»МИРАКОД», що призвело до завищення податкового кредиту на додану вартість за травень 2010 р. на суму 100000 грн. по здійсненим операціям з ТОВ «МИРАКОД».

З висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.03.2010 р. між позивачем та ТОВ «МИРАКОД»був укладений договір № 31/03-10 предметом якого була купівля-продаж будівельних матеріалів згідно специфікації даного договору (аркуш справи 26-28).

У судовому засідання представник позивача пояснив, що при укладені зазначеного договору ТОВ «МИРАКОД»були надані наступні документи: Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 403765, довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №265978, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100219556 НБ № 344667, статут ТОВ «МИРАКОД», корінець повідомлення від платника податків про відкриття рахунку в фінансовій установі, тобто на момент здійснення господарських операцій ТОВ «МИРАКОД» мало повну податкову правосуб'єктність, адже підприємство було зареєстроване як платник податку на додану вартість (аркуші справи 19, 20, 21, 22-24, 25).

Факт поставки та оплати товарів підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 260401 від 26.04.2010 р., № 290401 від 29.04.2010 р. постачальник -ТОВ «МИРАКОД»(аркуші справи 31, 76). Вказаним видатковим накладним відповідають податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «МИРАКОД»: № 280401 від 28.04.2010 р., № 090402 від 09.04.2010 р. (аркуш справи 29, 30).

З метою перевезення будівельних матеріалів, 01.03.2010 р. позивачем було укладено з ТОВ «Колос»договір про надання послуг № 0301/2, відповідно до предмету якого позивач поручає, а ТОВ «Колос»приймає на себе зобов'язання з надання послуг власної будівельної техніки з оператором і грузовим автотранспортом (аркуш справи 60-61). На виконання вищевказаного договору представник позивача було надано суду платіжні доручення № 332, 333 (аркуші справи 127-129).

Як встановлено судом ТОВ «МИРАКОД»18.05.2010 р. № 2457, 17.05.2010 р. № 2455, 17.05.2010 р. № 2456, 11.05.2010 р. № б/н, 11.05.2010 р. № б/н, 12.05.2010 р. № б/н, 30.04.2010 р. № 2443, 28.04.2010 р. № 2197, 27.04.2010 р. № 2156, 27.04.2010 р. № 2156, 26.04.2010 р. № 1968 виписані товарно-транспортні накладні на підставі договору поставки (аркуші справи 65-75).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.

Наявними в матеріалах справи документами також підтверджено подальше використання позивачем у власній господарській діяльності товару придбаного у ТОВ «МИРАКОД».

Так у судовому засіданні представником позивача було надано договір підряду від 07.04.2010 р. № б/н укладений між ДП «Дирекція верстатобуд»та ТОВ «РСК «КАПІТАН»предмет якого було виконання позивачем робіт із будівництва зерноскладу власними силами із застосуванням субпідрядних організацій, за адресою: Одеська область, с. Граданиці, пров. Миру, 23 (аркуші справи 137-139). В ході виконання умов вищевказаного договору, його сторонами були складені та підписані наступні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р., акт № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р., договірна ціна на будівництво зерносховища, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000025, № ОУ-0000017, платіжні доручення № 388, 326, 397 (аркуші справи 124-126, 140-151).

У судовому засіданні представником відповідача ДПС в Одеській області було надано протокол допиту свідка від 17.12.2010 р. та вирок Іллічівського міського суду Одеської області по кримінальній справі № 1-325/11 від 07.12.2011 р. стосовно ОСОБА_3 згідно якого ОСОБА_3 визнано винною у здійсненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (аркуш справи 96-99). Однак, зазначені документи не можуть бути доказом незаконності дій позивача, фіктивності спірних поставок, тому як в рішенні протиправні дії стосуються ОСОБА_3, а угода вчинена між позивачем та ТОВ «МИРАКОД»не значиться.

Також суд зазначає, що згідно практики Верховного Суду України, а саме у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ст. 226 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що договір № 31/03-10 від 31.03.2010 р. укладений між позивачем та ТОВ «МИРАКОД»в судовому порядку не визнавався недійсним або фіктивним, установчі документи та запис про проведення державної реєстрації ТОВ «МИРАКОД»також не визнавались недійсними, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість не анульовувалось.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання правочину між ДП «Дирекція верстатобуд»та ТОВ «МИРАКОД»нікчемними, визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання податкових накладних виписаних ТОВ «МИРАКОД»недійсними, визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо проведення перевірки ДП «Дирекція верстатобуд»за результатами якої складено акт № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р., зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації викладеної в акті № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р. суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, в разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім зазначеного, жодна норма Податкового Кодексу України не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи податкової служби.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості винесеного відповідачем рішення до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, тому як правочин укладений між позивачем та ТОВ «МИРАКОД»мав товарний характер, позивач довів суду, що в подальшому використовував придбаний товар у своїй діяльності, а документи первинного бухгалтерського та податкового обліку свідчать про правомірність віднесення до складу податкового кредиту, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Дирекція верстатобуд»до Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання правочину між ДП «Дирекція верстатобуд»та ТОВ «МИРАКОД»нікчемними, визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо визнання податкових накладних виписаних ТОВ «МИРАКОД»недійсними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси № № 0000882310, 0000832310 від 25.01.2012 р., визнання протиправними дій ДПА в Одеській області щодо проведення перевірки ДП «Дирекція верстатобуд»за результатами якої складено акт № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р., зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення недостовірної інформації викладеної в акті № 27/23-80/26456192 від 05.09.2011 р. -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000882310, від 25.01.2012 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000832310 від 25.01.2012 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею «18»травня 2012 року.

Суддя Я.В. Балан

18 травня 2012 року.