Постанова № 24285921, 03.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-790/12

Категорія статобліку 9.2

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О. Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Колега»до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 22.02.2012 року №0000142320, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2012 року Приватне підприємство «Колега»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 22 лютого 2012 року №0000142320, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 848,68 грн.

23.04.2012 р. у судовому засіданні, на підставі проголошеної ухвали, судом було здійснено заміну первісного відповідача, яким є Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області на її правонаступника -Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби, у відповідності до ст. 55 КАС України.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що працівниками Олександрійської ОДПІ проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», в магазині «Купець», розташованому за адресою: м. Олександрія Кіровоградської області, вул. Першотравнева, 9, у якому здійснює господарську діяльність ПП «Колега». В результаті перевірки складено відповідний акт перевірки від 02.02.2012 року №014037 (далі - акт перевірки).

22 лютого 2012 року, на підставі даного акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення №0000142320, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 190,68 грн. (далі: оскаржуване податкове повідомлення -рішення).

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення відповідача є незаконним і підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5848,68 грн., так як воно порушує охоронювані права та законні інтереси позивача та прийняте з порушенням вимог матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача Шило А.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача Коваленко О.В. та Голубєва Н.В. у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 63 -64).

Представники відповідача, у письмових запереченнях на позов, зокрема зазначили, що в господарюючому об'єкті на момент перевірки не було жодного документа, який би відображав рух товару, про що свідчать пояснення продавця ОСОБА_4, написані нею власноруч, яке підписано без скарг, зауважень та долучене до матеріалів перевірки.

Таким чином, фактична перевірка магазину позивача «Купець», розташованого в м. Олександрії по вул. Першотравневій, 9, та винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення -рішення, на думку відповідача, відповідають вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід задовольнити адміністративний позов частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Колега»зареєстроване виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області 14.10.1994 року. 04.03.2008 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 20). Позивач є юридичною особою, що підтверджується довідкою №480 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 18). Наказом від 02.02.2006 року №37К призначено директором Приватне підприємство «Колега»О.О. Гушлєвського (а.с. 17) та затверджено статут Приватного підприємство «Колега»в 2008 році (а.с. 10 -16). З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ПП «Колега», вбачається, що станом на 14.11.2011 року керівником ПП «Колега»є Гушлєвський О.О. (а.с. 19).

З матеріалів справи встановлено, що 02.02.2012 року посадовими особами Олександрійської ОДПІ на підставі наказу відповідача від 02.02.2012 року №155 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Колега»(а.с. 34) та направлень на перевірку від 02.02.2012 року №149, №150 (а.с. 35 -36) проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - магазину «Купець», що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Першотравнева, 9, щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_4 В результаті проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки від 02.02.2012 року №0005/11/26/23/20643651 (а.с. 38 - 39). Також 02.02.2012 року посадовими особами відповідача було складено акт про відмову від підпису акта перевірки (а.с. 66)

Зауваження до акта перевірки, безпосередньо під час її проведення, у позивача були відсутні, про що свідчить незаповнена графа 4.2. акта перевірки.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.1, п.2, п.9, п.12, п.13 ст. 3 Закону, зокрема встановлено: що продавцем не оприбутковано готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій; не надано розрахунковий документ встановлено форми споживачеві; незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 330,13 грн.; незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків (4 шт.); незабезпечення ведення обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем його реалізації.

Крім того, до акта перевірки від 02.02.2012 року №0005/11/26/23/20643651 було надано: відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно -матеріальних цінностей) станом на 02.02.2012 року (а.с. 67), пояснювальну записку продавця ОСОБА_4 від 02.02.2012 року (а.с. 68), покупюрний опис від 02.02.2012 року (а.с. 69), розрахунок сум із застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11190,68 грн. (а.с. 70).

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення від 22.02.2012 р. №0000142320 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6190,68 грн., за порушення позивачем п.1, п.9, п.12, п.13 ст. 3 Закону (а.с. 41).

Згідно зі ст. 15 Закону, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок, згідно із законодавством України.

У відповідності до п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі -ПК України), органи державної податкової служби мають право, здійснювати контроль за додержанням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків) та порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, наявністю торгових патентів.

З приводу застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн. за порушення ним п. 1, п. 13 ст. 3 Закону на підставі п. 1 ст. 17 Закону, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 п. 13 ст. 3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: за кожне наступне вчинене порушення (більше двох разів) - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

На підставі ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки представник позивача у судовому засіданні визнала правомірність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн. за порушення ним п. 1, п. 13 ст. 3 Закону, на підставі п. 1 ст. 17 Закону, а у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення відповідача в цій частині є законним.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360 грн. (17 грн. (нмдг) х 20 х 4 випадки) за порушення ним п. 9 ст. 3 Закону на підставі п. 4 ст. 17 Закону, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

На підставі п. 4 ст. 17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Представник позивача у судовому засіданні визнала правомірність застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, за порушення ним п. 9 ст. 3 Закону, на підставі п. 4 ст. 17 Закону, в одному випадку з чотирьох виявлених, тобто вона визнала 340 грн. санкцій, із застосованих за це порушення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360 грн. (а.с. 70).

Суд не погоджується з твердженнями позивача, згідно з якими він обчислює підсумок розрахунків за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин.

Суд зауважує, що оскільки магазин, в якому проводилася фактична перевірка, працює не цілодобово, норми п. 9 ст. 3 Закону зобов'язують суб'єкта господарювання щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки, а не щозмінно.

В матеріалах справи є Z -звіти денні (а.с. 21-26), з яких вбачається, що у кожному з чотирьох випадків, між останнім Z -звітом і роздрукованим минуло більше 24 годин. Факт роботи магазину в цей період підтверджується звітами електронного журналу: за 12.11.2011 р., 13.11.2011 р., 14.11.2011 р. (перший спірний випадок); 04.12.2011 р., 05.12.2011 р., 06.12.2011 р. (другий спірний випадок); 12.12.2011 р., 13.12.2011 р., 14.12.2011 р. (третій спірний випадок).

З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення відповідача в цій частині є законним.

З приводу застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4828,68 грн. (вартість необлікованого товару в сумі 2414,34 грн. х 2) за порушення ним п. 12 ст. 3 Закону на підставі ст. 20 Закону, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4828,68 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону, позивач не погоджується повністю, оскільки він має усі первинні документи, що підтверджують факт оприбуткування товарів, які знаходилися на реалізації в магазині. Копії усіх первинних документів, що були надані в судовому засіданні представником позивача до матеріалів справи, на його думку, свідчать про належне ведення ним обліку товарних запасів. Представник позивача в судовому засіданні стверджувала, що законодавством України не передбачено обов'язку позивача зберігати документи на товари за місцем їх реалізації, а саме в магазині, тому всі документи на товар зберігаються ним у головному офісі за адресою: м. Олександрія, вул. Героїв Сталінграду, 20.

Статтею 6 цього Закону визначено, що облік товарних запасів ведеться юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Позивач не перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а тому не належить до суб'єктів малого підприємництва, тому повинен здійснювати облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

З відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно -матеріальних цінностей) станом на 02.02.2012 року (а.с. 67) (далі -відомість), яка була складена посадовими особами відповідача під час здійснення фактичної перевірки магазину позивача, вбачається, що необлікованими у встановленому порядку, у зв'язку з відсутністю документів на їх придбання, були: 1 пляшка (0,5 л.) горілки пшеничної та цигарки на загальну суму 2414,34 грн.

Відповідно до п. п. 4, 8-10, 21 «Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами», затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218, вонипоширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, одержану в порядку, визначеному законодавством України. Тютюнові вироби, що надходять до продажу, повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Суб'єктам підприємницької діяльності забороняється приймати для продажу тютюнові вироби від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту, чи оптової торгівлі тютюновими виробами. Суб'єктом підприємницької діяльності забезпечується в установленому законодавством порядку надання споживачам необхідної, доступної та достовірної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про документи, якими підтверджуються якість та ціна товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. №854 затверджено «Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями». Зазначеними Правилами передбачено, що ці правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства. У документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про відповідність. Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів" надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару. Суб'єкту господарської діяльності, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, забороняється приймати для продажу та зберігання алкогольні напої від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту чи оптової торгівлі алкогольними напоями.

На підставі наведених норм суд дійшов висновку, що магазин позивача, який займається реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів має право здійснювати таку реалізацію лише на підставі документів, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої та тютюнові вироби.

До таких документів, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Ці документи є підставою для передачі алкогольних напоїв та тютюнових виробів для реалізації у роздріб.

Як встановлено судом та не заперечувалося представником позивача, у магазині позивача, під час здійснення фактичної перевірки, були відсутні підтверджуючі документи про належний облік алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які зазначені у відомості.

Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі ст. 20 Закону, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто відповідальність встановлена цією статтею тільки за продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не за їх наявність за місцем реалізації.

Отже, визначальною ознакою застосування штрафних санкцій, у спірному випадку, є встановлення факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

З акта перевірки, який став підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не вбачається, що посадовими особами відповідача, під час проведення фактичної перевірки магазину позивача, було встановлено факт реалізації 1 пляшки (0,5 л.) горілки пшеничної та цигарок на загальну суму 2414,34 грн., які не обліковані позивачем у встановленому порядку. Акт перевірки містить у собі викладені перевіряючими особами обставини (механізм) здійснення господарської діяльності позивачем, які жодними доказами не підтверджені. Зі змісту акта перевірки не вбачається, що податковим органом зафіксовано факт реалізації товарів, які не обліковані позивачем у встановленому порядку.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення відповідача в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що слід визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 22.02.2012 року №0000142320 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4828,68 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі статті 20 цього Закону, оскільки в цій частині воно було винесено відповідачем не на підставах, та не у спосіб, що передбачені законами України, необґрунтовано.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалюється на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 59,00 грн. (а.с. 2). Оскільки адміністративний позов було задоволено частково, то на користь позивача слід присудити судовий збір в сумі 48,28 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 70 - 72, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 22.02.2012 року №0000142320 в частині застосування до Приватного підприємства «Колега»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4828,68 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі статті 20 цього Закону.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь Приватного підприємства «Колега»сплачений ним судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 48,28 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.05.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко