Постанова № 24285789, 15.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року 12:15 Справа № 0870/3851/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя

до:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 25 від 18.04.2012

від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 6840/10/10 від 09.12.2011

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 0000061502/26 від 09.02.2012.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновок податкового органу відносно того, що право платника податку на податковий кредит додатково до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України виникає ще і за датою реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі не ґрунтується на законі. Зазначає, що згідно положень п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в якому відбулося придбання товарів (робіт, послуг), або зроблена передплата, при цьому це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною. Стверджує, що на дату складання декларації з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року суми податку підтверджувались податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України.

15.05.2012 через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 20533), в яких представник позивача в обґрунтування позиції ПАТ «Запорізький сталеливарний завод» наводить аналогічну позицію ДПА України, викладену в Узагальнюючій податковій консультації «Щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах та формування на їх підставі податкового кредиту», затвердженої наказом ДПС України від 16.02.2012 № 127, в додатку до листа від 23.09.2011 № 1332/7/22-1417/462 «Методичні рекомендації по документальній перевірці платників, які включили до складу податкового кредиту податкові накладні, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не зареєстрованих, та порядку оформлення їх результатів» та листа від 23.09.2011 № 1332/7/22-1417/462.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях б/н від 14.05.2012 посилається на те, що за результатами проведеної 27.01.2012 перевірки ПАТ «Запорізький сталеливарний завод» встановлено факт завищення податкового кредиту внаслідок невірно визначеної дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Вказує, що згідно даних ЄДРПН дата реєстрації та відповідно, дата отримання податкових накладних, що товариство віднесло до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2011 року, припадає на інший податковий період. Зазначає, що згідно п. 201.4, п. 201.10 ст. 201, ст. 198 ПК України, право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у покупця настає після фактичної реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення порядку її заповнення, лише з того періоду, коли відбулася така реєстрація податкової накладної. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 15.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.1 ст. 79, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно з Наказом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 № 23 старшим державним податковим інспектором сектору адміністрування ПДВ відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Федьковою В.Г. проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» з питань достовірності та повноти декларування податкових зобов'язань з ПДВ у вересні-жовтні 2011 року, щодо правомірності формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних зареєстрованих у місяці відмінному від місяця їх виписки, про що складено акт від 27.01.2012 № 28/16-120/00191247.

Перевіркою зокрема встановлено, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» завищено суму податкового кредиту, заявленого в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 20.10.2011 та за жовтень 2011 року від 20.11.2011.

09.02.2012, на підставі акту перевірки від 27.01.2012 № 28/16-120/00191247, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061502/26, яким ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 649 055,00 грн., в т.ч. 1 099 370,00 грн. за основним платежем та 549 685,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2012 № 0000061502/26 ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V ПК України).

Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в я кому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але податковий кредит повинен бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Тобто, загальне правило формування податкового кредиту зводиться до того, що податкова накладна, яка була виписана у звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена у податковій звітності платника податку.

Положеннями статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що є підставою для включення вказаних у ній сум податку до складу податкового кредиту за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 розділу V ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки (абзац сьомий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за звітний період (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України).

Згідно з пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 розділу V ПК України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» включено до складу податкового кредиту у декларації податку на додану вартість за вересень 2011 податкові накладні № 85504 від 27.09.2011, № 83844/410 від 30.09.2011, № 4025 від 29.09.2011 та за жовтень 2011 податкову накладну № 94944/410 від 31.10.2011 дата реєстрації яких припадає на інший звітний період, ніж той, у якому такі накладні були виписані.

Судом встановлено та про це також зазначено в акті перевірки, що податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі протягом двадцяти днів з моменту їх виписки, а саме: податкова накладна № 85504 від 27.09.2011 - зареєстрована 05.10.2011, № 83844/410 від 30.09.2011 зареєстрована 06.10.2011, № 4025 від 29.09.2011 зареєстрована 03.10.2011 та податкова накладна № 94944/410 від 31.10.2011 зареєстрована 04.11.2011.

Отже, на думку суду, якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної зареєстровані в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за їх випискою (але не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з моменту їх виписки), то підприємство - покупець товарів/послуг має право відобразити таку податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у складі податкового кредиту у звітному періоді їх виписки та включити їх до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді їх виписки за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених Кодексом.

Такої ж правової позиції притримується і ДПС України в Узагальнюючій податковій консультації «Щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах та формування на їх підставі податкового кредиту», затвердженої наказом ДПС України від 16.02.2012 № 127.

Отже, висновок податкового органу про порушення ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України є помилковим та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Посилання податкової інспекції в акті перевірки на те, що платник податків не скористався своїм правом, передбаченим абз.12 п. 201.10 ПК України, надати до податкового органу заяву із скаргою на постачальника суд вважає необґрунтованим, оскільки такі дії позивач мав право вчинити лише у випадку відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, або в разі порушення ним (продавцем) порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі. Однак жодної із вказаних обставин не встановлено ані в акті перевірки, ані судом, тож у позивача не було підстав для застосування абз. 12 п. 201.10 ПК України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 27.01.2012 № 28/16-120/00191247, про порушення ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 09.02.2012 № 0000061502/26 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 09.02.2012 № 0000061502/26, яким визначено Публічному акціонерному товариству «Запорізький сталепрокатний завод» податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1 649 055,00 грн., в т.ч. 1 099 370,00 грн. за основним платежем та 549 685,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» 2 146,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко