Постанова № 24285546, 15.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Справа № 2а-0870/519/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної

податкової служби

про: визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.

Згідно з ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Згідно зі ст.55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 21 вересня 2011 року №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" та на виконання наказу ДПС України від 10.10.2011 №49 «Про реорганізацію окремих територіальних органів Державної податкової служби» Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було проведено реорганізацію та змінено назву. З 27.03.2012 повна назва відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Виходячи з вищезазначеного, суд прийшов до висновку про заміну відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків на його правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

15.05.2012 від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001220805/0 від 10.08.2010. Судом прийнято заявлене клопотання та зменшено позовні вимоги.

Представник позивача та представник відповідача надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

27.07.2010 відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка з питання своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) позивачем за період з 28.01.2010 по 29.06.2010.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по уточнюючим розрахункам № 257, 258, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271, 273, 277 від 28.01.2010 з затримкою більше 90 календарних днів, а саме 29.06.2010 наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання -28.01.2010.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.07.2010 №333/08-05/00130926.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0001220805/0 від 10.08.2010, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % вищезазначеної суми, що складає 1 664, 50 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІ встановлено, що уразі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже підставою для застосування санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ є факт несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Як визначено п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього ж Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних доручення під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011, у справі № 2а-4932/10/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі були визнані протиправними дії Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі по розподілу коштів та зміні призначення платежів, визначених позивачем в платіжних дорученнях, якими позивач сплачував поточні податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні місяці 2010 року.

З огляду на викладене та враховуючи приписи ч. 1 ст. 72 КАС України суд вважає доведеним факт протиправності розподілу відповідачем сум, що сплачувались позивачем за оспорюваними платіжними дорученнями.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 10.08.2010 №0001220805/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) О.О. Артоуз