Постанова № 24285490, 17.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року 10:30 Справа № 0870/2635/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя (далі - позивач або УПФУ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ПП ОСОБА_1), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1446,88 грн.

Ухвалою суду від 26 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №0870/2635/12, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17 квітня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та зменшення позовних вимог на суму 200 грн. у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем. Клопотання подано у відповідності до ст. 49, 51 КАС України та прийнято судом. Справа розглядається з урахуванням уточнених позовних вимог.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

У ч. 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 11.11. ст. 11 Інструкції, зазначеної вище, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства (установи чи організації) та завіряються печаткою. Розрахунки подаються платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та ін. документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фону України у випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та ін. документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Також, відповідно до пп. «б» п. 8.2 Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Як зазначалось вище, Приватний підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач самостійно нарахував за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 835, 30 грн., про що свідчить звіт відповідача. У рахунок погашення заборгованості відповідачем сплачено 588, 42 грн. Згідно з карткою особового рахунку страхувальника, Приватний підприємець ОСОБА_1, станом на 17 квітня 2012 року, має заборгованість зі сплати страхових внесків за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно в сумі 1246, 88 грн.

При цьому в терміни, передбачені чинним законодавством відповідачем зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі виконані не були. Докази іншого відповідачем суду не надані.

У зв'язку з невиконанням Приватним підприємцем ОСОБА_1 вимог Закону №1058-ІV щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків, 07 грудня 2011 року фахівцями позивача була сформована вимога №Ф-1803, яка була направлена на адресу відповідача. Вказана вимога повернулась на адресу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя із відміткою поштового відділення зв'язку: "неявка за отриманням". Приватним підприємцем ОСОБА_1 зазначена вимога оскаржена в судовому чи адміністративному порядку не була, але сума боргу в добровільному порядку не сплачена. Докази іншого в матеріалах справи відсутні.

Згідно до п.15 ст. 106 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У зв'язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1246, 88 грн. за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А) на р/р 25600301001081 в філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20516929 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно у розмірі 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.П.Бойченко