Постанова № 24285242, 15.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/197/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004172301 від 28 грудня 2011 року

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004172301 від 28 грудня 2011 року. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БТК-Центр Комплект" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Східна Металургійна Компанія" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. За результатами даної перевірки було складно акт №7676/23-1/34973151/0100 від 14.12.2011 року. На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0004172301 від 28 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 86853 грн., з яких: 69482 грн. - за основним платежем та 17371 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить скасувати його, оскільки воно ґрунтується на безпідставних висновках відповідача, які не підтверджуються жодними доказами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі вимог діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БТК-Центр Комплект" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Східна Металургійна Компанія" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами даної перевірки було складно акт №7676/23-1/34973151/0100 від 14.12.2011 року, яким виявлено порушення вимог ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "БТК-Центр-Комплект" при придбанні товарів від постачальника ТОВ "Східна Металургійна Компанія". Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655,656 ЦК України. Крім того, було встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 69482,31 грн. за вересень 2011 року.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення-рішення №0004172301 від 28 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 86853 грн., з яких: 69482 грн. - за основним платежем та 17371 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "Східна Металургійна Компанія" було укладено договір поставки №150111 від 15.01.2011 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідач вважає, що договори укладені між ТОВ "БТК-Центр-Комплект" та ТОВ "Східна металургійна компанія" є нікчемними та не спрямовані на настання реальних наслідків, оскільки при проведенні перевірки позивачем не було надано сертифікати якості на товар, який поставлявся по вказаних правочинах.

Такий висновок відповідача є безпідставним, оскільки, згідно Державного класифікатора продукції та послуг, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.1997 року №822 такий товар як комплекти монтажних частин до газових лічильників - вузли та приладдя до контрольно-вимірювальної апаратури класифікуються за кодом 33.20.8.

У Наказі Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28 міститься перелік товарів за кодами ДКПП, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні. Однак, у вказаному переліку відсутній такий код товару як 33.20.8.

Одночасно, відповідач вважає, що позивач не мав права на включення сум ПДВ сплачених згідно правочинів, здійснених ТОВ "БТК-Центр-Комплект" при придбанні товарів від постачальника ТОВ "Східна металургійна компанія", у зв'язку з тим, що товари по вказаних правочинах не були фактично передані, оскільки у видаткових накладних відсутні ідентифікуючі дані, які встановлюють особу, що брала участь у господарській операції, а тому даний факт свідчить про те, що про угоди укладені між ТОВ "БТК-Центр-Комплект" та ТОВ "Східна металургійна компанія" не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Вказаний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки, у видаткових накладних вказано, що господарські операції по поставці товару здійснюються між ТОВ "БТК-Центр-Комплект" та ТОВ "Східна металургійна компанія", у видаткових накладних містяться всі необхідні реквізити даних контрагентів, за якими їх можна ідентифікувати.

Крім того, усі господарські операції, щодо отримання товару від ТОВ "Східна металургійна компанія" та передачу товару ТОВ "БТК-Центр-Комплект", підтверджені первинними документами наданими ТОВ "БТК-Центр-Комплект" , у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку. Зокрема, податковими накладними, прибутковими ордерами, прибутковими накладними.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у вересні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Що стосується доводів відповідача, що відсутність товаро-транспортних накладних є підставою для висновку, про безпідставність сформування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Східна металургійна компанія", то слід зазначити, що згідно договору №150111 від 15.01.2011 року поставка товару здійснюється за допомогою підприємств-перевізників, за рахунок постачальника, у зв'язку з чим поставка товарів відбувалась транспортними компаніями: ТОВ "ТК"САТ" та ТОВ "Нова Почта", а тому, такий висновок відповідача є необґрунтованим.

Судом безспірно встановлено, що ТОВ "БТК-Центр-Комплект" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "БТК-Центр Комплект" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби України №0004172301 від 28 грудня 2011 року протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 21 травня 2012 р.