Постанова № 24285064, 10.04.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11447/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом малого приватного підприємства "Сейко" до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, треті особи: ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2005 р. № 0001782301/0, стягнення бюджетної заборгованості в сумі 105315,00 грн.,-

встановив:

Мале приватне підприємство "Сейко" звернулось до суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, треті особи: ТОВ "Колос", ПП "Атланта", ТОВ "Нафтопром" про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2005 р. № 0001782301/0, стягнення бюджетної заборгованості в сумі 105315,00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно акту від 18.10.05 №115/23/01-35/13564684 було проведено документальну перевірку МПП «Сейко» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень-листопад 2004 року. За висновками перевіряючих при проведенні перевірки МПП «Сейко порушено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тому враховуючи, положення п.8.3 наказу ДПА України №196 від 24.04.03 р. із змінами, внесеними наказом №116 ДСК від 28.05.03 р., якими передбачено забезпечення в ході перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників до товаровиробника або імпортера товарів, робіт, послуг та те, що в ході перевірок правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень, листопад 2004 року, Коростишівська МДПІ не мала можливості підтвердити суму сплати ПДВ виробнику або імпортеру виробленої продукції, а саме: по ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром». 20.10.05 року Коростишівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 яким виявлено завищення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у період вересень 2004 на суму 37328,00грн., жовтень 2004 року на суму 18066,00грн. та листопад 2004 року на суму 49921,00грн. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було невірно застосовано вимоги законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Коростишівської МДПІ в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог законодавства України.

Представники третіх осіб, які були залучені до участі за клопотанням позивача, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно акту від 18.10.05 №115/23/01-35/13564684 було проведено документальну перевірку МПП «Сейко» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень-листопад 2004 року. За висновками перевіряючих при проведенні перевірки МПП "Сейко" порушено п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тому враховуючи, положення п.8.3 наказу ДПА України №196 від 24.04.03 року із змінами, внесеними наказом №116 ДСК від 28.05.03 р., якими передбачено забезпечення в ході перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників до товаровиробника або імпортера товарів, робіт, послуг та те, що в ході перевірок правильності визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень, листопад 2004 року, Коростишівська МДПІ не мала можливості підтвердити суму сплати ПДВ виробнику або імпортеру виробленої продукції, а саме: по ТОВ «Колос», ПП «Атланта»та ТОВ «Нафтопром».

20 жовтня 2005 року Коростишівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 яким виявлено завищення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у період вересень 2004 на суму 37328,00грн., жовтень 2004 року на суму 18066,00грн. та листопад 2004 року на суму 49921,00грн.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 24 вересня 2007 року було задоволено позов МПП "Сейко" до Коростишівської МДПІ та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001782301/0 від20.10.2005 року та відшкодовано з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Сейко" 105315,00 грн. податку на додану вартість.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008 року було залишено без змін постанову Господарського суду Житомирської області від 24 вересня 2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2011 року було скасовано постанову Господарського суду Житомирської області від 24.09.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2008 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначено ухвалою ВАС України було вказано, що при новому розгляді справи суду необхідно дослідити первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи, акти виконаних робіт, товаро-транспортні накладні тощо), які підтверджують реалізацію та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операцій з контрагентами ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» за вересень-листопад 2004 року.

Крім того, необхідно перевірити факт включення контрагентами сплачених МПП "Сейко" сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» до податкових зобов'язань відповідного періоду.

Однак, суд позбавлений можливості перевірити обставини вказані ВАС України, у зв'язку з тим, що первинні податкові та бухгалтерські документи, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Колос», ПП «Атланта» та ТОВ «Нафтопром» за 2004-2006 роки знищені, що підтверджується копією відповідного акту від 02.03.2010 року ( том 2 а.с.107-108).

Відповідно до п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, 7.4.5. не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7 ст.7 зазначеного Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Крім того, слід відмітити, що Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Тому недотримання вимог законодавства контрагентами позивача не є підставою для не включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку-покупцем і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності, а тому, висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішеньсуб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає його такими, що підлягає скасуванню, а сума сплаченого ПДВ підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги малого приватного підприємства "Сейко" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0001782301/0 від 20 жовтня 2005 року протиправним та скасувати його.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства "Сейко" 105315,00 грн податку на додану вартість.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 17 квітня 2012 р.