Постанова № 24284805, 12.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/363/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001632301 від 28.12.2011 р.,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Бердичівський м'ясокомбінат" звернулось до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001632301 від 28.12.2011 року. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 14 грудня 2011 року № 5627/2301/00443430. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення №0001632301 від 28 грудня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 257600 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 171733 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 85867 грн. Вказане податкове повідомлення -рішення позивач вважає незаконним, оскільки при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач помилково дійшов висновку про нікчемність укладених угод крім того, як підставою для донарахування податкових зобов'язань відповідач зазначає неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено документальна позапланова виїзна перевірка публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП "Альфатек" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 14 грудня 2011 року № 5627/2301/00443430. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001632301 від 28 грудня 2011 року, яким було встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України та позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 257600 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 171733 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 85867 грн.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ПП "Альфатек" було укладено договір купівлі-продажу №2 від 01.04.2011 року щодо придбання у ПП "Альфатек" м'яса яловичини. Відповідно до якого доставка товару здійснюється транспортом продавця та за його рахунок. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, вартість транспортування входить у вартість придбання товару.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Бердичівська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки правочини укладені між ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" та ПП "Альфатек" є нікчемними у зв'язку з тим, що у ПП "Альфатек" були відсутні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, що свідчить про відсутність адмінстративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

В самому акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності ПП "Альфатек" є посередництво в торгівлі с/г сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. Тобто, на думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів не може свідчити про відсутність адмінстративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Договір, укладений між ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" та ПП "Альфатек" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" та ПП "Альфатек" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також не знайшов свого підтвердження висновок відповідача про те, що сума ПДВ 171733,33 грн не може вважатися сплаченою в зв"язку з тим, що товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів, не оформлені належним чином. А саме: ТТН №1022 від 5.09.11 та ТТН №0001134 від 19.09.11 не містять розшифровано посаду, прізвища та ініціали особи яка дозволила відпуск вантажу. Судом встановлено, що зазначені ТТН ( а.с. 46,47 ) оформлені відповідно до вимог затвердженого бланку. Графа "відпуск дозволив" містить підпис та печатку ПП "Альфатек".

Щодо ветеринарного свідоцтва, то представник позивача пояснив, що місце навантаження стоїть смт. Ювілейне тому, що саме там знаходиться РДЛВМ в Дніпропетровському районі.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від ПП "Альфатек" та передачу товару ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат", підтверджені первинними документами наданими ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у вересні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкова накладна оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Судом безспірно встановлено, що ПАТ "Бердичівський м'ясокомбінат" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності договорів ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає їх такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції №0001632301 від 28 грудня 2011 року протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 16 березня 2012 р.