Рішення № 24275082, 28.05.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/251/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Єрмоленко Н.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої хронічним професійним захворюванням,-

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої хронічним професійним захворюванням.

В обґрунтування позову зазначив, що з 03.11.1995 року по 18.07.2003 року та з 22.08.2005 року по 19.11.2008 року перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим працівником очисного вибою з повним робочим днем у шахті . Звільнений згідно наказу від 19 листопада 2008 року за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

25 лютого 2009 МСЕК первинно встановила йому ІІІ групу інвалідності безстроково за загальним захворюванням.

08.04.2009 року лікарсько-експертна комісія КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»надала висновок за №801 про наявність у нього професійного захворювання- хронічне обструктивне захворювання легень пилєвої етіології третього ступеня, єміфема легень, легенева недостатність.

30.04.2009 року було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 , в якому зазначено, що професійне захворювання в нього виникло у зв»язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору - пилу, в продовж 58-77,8% часу зміни.

Відповідно до висновку Обласної профпатологічної МСЕК від 28 травня 2009 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.

Позивач вважає, що ушкодженням здоров"я на виробництві йому спричинена моральна шкода, яка полягає в фізичних стражданнях, так як він відчуває біль, та у моральних стражданнях через втрату значної частини своїх доходів та необхідності підтримувати своє здоров"я у лікувальних закладах. Сам факт, що він є інвалідом , пригнічує його, він відчуває роздратованість, пригніченість, в зв"язку з чим порушуються його нормальні життєві зв"язки, потребуються додаткові зусилля для організації свого життя.

Свої моральні страждання позивач оцінює в 100 000 грн. і просить їх стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.(а.с.24)

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє за дорученням, позов не визнала, посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів того, що неправомірними діями відповідача позивачеві була спричинена моральна шкода. Крім того, укладаючи трудовий договір, позивач знав, в яких умовах він буде працювати і усвідомлював можливість настання ушкодження здоров»я, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив про розгляд справи в його відсутність, рішення просить винести на розсуд суду.(а.с.23).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1,2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що з 03.11.1995 року по 18.07.2003 року та 3 22.08.2005 року по 19.11.2008 року позивач ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим працівником очисного вибою з повним робочим днем у шахті, що підтверджується витягом з трудової книжки (а.с.12-14) . Звільнений згідно наказу від 19 листопада 2008 року за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням.

25 лютого 2009 МСЕК первинно встановила ОСОБА_3 ІІІ групу інвалідності безстроково за загальним захворюванням .(а.с.6)

08.04.2009 року лікарсько-експертна комісія КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»надала висновок за №801 про наявність у нього професійного захворювання- хронічне обструктивне захворювання легень пилєвої етіології третього ступеня, єміфема легень, легенева недостатність.(а.с.11)

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 30.04.2009 року, що професійне захворювання у ОСОБА_3 виникло у зв»язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору - пилу, в продовж 58-77,8% часу зміни.(а.с.16-17)

Відповідно до висновку Обласної профпатологічної МСЕК від 28 травня 2009 року позивачеві ОСОБА_3 було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково (а.с.7)

Відповідно ст.23 ч.1,2 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 50 відсотків професійної працездатності, став інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з професійним захворюванням втрачена на 50 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3слід відмовити, як необгрунтованих.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 4 п.1.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року, з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь держави підлягають стягненню судовий збір розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», р/р 26006301620720 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»» м. Красноармійська,Донецької області, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену йому хронічним професійним захворюванням в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч) гривень .

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави судовий збір 214,60 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

28 травня 2012 року