Ухвала суду № 24273571, 16.05.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 6-143/11

6/418/13/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого -судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ткаченко А.О.

за участю представника заявника - ОСОБА_1

представника учасника третейського розгляду - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за заявою прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, учасники третейського розгляду -Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС», Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЛОМІ», ОСОБА_3, про скасування рішення третейського суду,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дніпропетровської області звернувся до суду з вищезазначеної заявою, в обґрунтування якої посилався на те, що звернення до суду з заявою обґрунтоване необхідністю захисту порушених інтересів держави в особі Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»(далі КП «ДМБТІ»), Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у суді.

Згідно зі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №Зрп/99 прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному окремому випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст.6,7,13,143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Законом України «Про основи містобудування»передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови.

Відповідно до ст.ст.7,8,14 Закону України «Про основи містобудування»державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, у тому числі, органами місцевого самоврядування, яке полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів. Крім того, слід зазначити, що на виконавчі органи місцевих рад покладено проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»(далі КП «ДМБТІ») відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (зі змінами), здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року №1434 Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

Згідно з п.7 Положення Держархбудінспекція здійснює перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням.

Основними завданнями Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних, функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Таким чином, у силу зазначених норм чинного законодавства Дніпропетровській міській раді, як органу місцевого самоврядування, КП «ДМБТІ» та Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області надано у даних правовідносинах повноваження органу виконаної влади.

Арбітражним рішенням третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 від 11.03.2010 року (б/н) у м.Дніпропетровську відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»за адресою: пр.Пушкіна,11а/9, м.Дніпропетровськ, частково задоволене позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС»(далі ТОВ «АКТА-СЕРВІС») до ТОВ з іноземними інвестиціями «ЛОМІ»(далі ТОВ з ІІ «ЛОМІ»), визнано за ТОВ «АКТА-СЕРВІС»право власності на квартири: №2001 поз.1-4, загальною площею 40,4 кв.м (житлова -23,0 кв.м), №2002 поз.1-4, загальною площею 30,4 кв.м (житлова -13,2 кв.м), №2003 поз.1-4, загальною площею 24,6 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2004 поз.1-3, загальною площею 39,3 кв.м (житлова -9,5 кв.м), №2005 поз.1-3, загальною площею 40,6 кв.м (житлова -9,8 кв.м), №2006 поз.1-4, загальною площею 32,4 кв.м (житлова -12,3 кв.м), №2107 поз.1-4, загальною площею 38,1 кв.м (житлова -24,1 кв.м), №2108 поз.1-5, загальною площею 25,2 кв.м (житлова - 13,5 кв.м), №2109 поз.1-3, загальною площею 40,3 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2110 поз.1-5, загальною площею 40,1 кв.м (житлова 7,8 кв.м), №2111 поз.1-3, загальною площею 31,6 кв.м (житлова -12,6 кв.м), на нежитлове приміщення №ХХV поз.1-11, загальною площею 203,0 кв.м, №ХХVІ поз.1-5, загальною площею 119,7 кв.м, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію. Зареєстровано в КП «ДМБТІ» за ТОВ «АКТА-СЕРВІС» право власності на спірне нерухоме майно.

Оскаржуване рішення третейського суду є незаконним, порушує інтереси держави в особі Дніпропетровської міської ради, КП «ДМБТІ», Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші нові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних чи юридичних осіб держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що реєстрації підлягає закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст. 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно винесено, може бути відмовлено, якщо суд визнає, що визнання та виконання нього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Не залучивши до участі у розгляді зазначеної справи Дніпропетровську міську раду та КП «ДМБТІ», до компетенції якого віднесено проведення державної реєстрації права власності, судом позбавлено їх можливості оскаржити рішення.

Згідно зі ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради належить участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку та у випадках, встановлених законом.

Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 (що діяв на час винесення оскаржуваного рішення), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснювалось на підставі сертифіката відповідності, що видавався Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється.

Статтею 55 Конституції України, ст.3 ЦПК України передбачено право на судовий захист.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування стики Європейського суду з прав людини»зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Тобто, зазначена норма захищає право кожного у випадку спору про його цивільні права й обов'язки, у тому числі і право особи, про права якої суд прийняв рішення, не залучивши особу до розгляду справи.

Таким чином, арбітражним рішенням від 11.03.2010 року третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 порушено публічний порядок проведення органами виконавчої влади реєстраційних дій та введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. При цьому, визнавши право власності на нерухоме майно без додаткових актів введення в експлуатацію, третейський суд поставив під загрозу надійність і безпечність експлуатації спірних нежитлових приміщень, що свідчить про ігнорування принципів законності.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пп.2 та 3 цієї статті.

Клопотання про скасування не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення.

Згідно зі ст.389-1 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Про існування спірного арбітражного рішення третейського суду від 11.03.2010 року прокуратурі Дніпропетровської області стало відомо 25.07.2011 року при розгляді звернення представника ОСББ «МОСТ СЕРВІС»Ковирєва А.В.

Отже, строк на подання заяви про скасування рішення арбітражного суду прокуратурою області пропущено із поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню. Останнім днем для подання заяви є 25.10.2011 року.

На підставі вищевикладеного просили поновити строк для подачі заяви про скасування арбітражного рішення від 11.03.2010 року третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 Скасувати арбітражне рішення третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 від 11.03.2010 року (б/н, М.Дніпропетровськ) у справі за позовом ТОВ «АКТА-СЕРВІС»до ТОВ з II «ЛОМІ»про визнання права власності на приміщення, розташовані на І-му та ІІ-му рівні в надбудові житлового будинку по вул.Глинки,2 в м.Дніпропетровську без додаткового акта введення в експлуатацію.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву в повному обсязі та, посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.

Представник Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні 05.03.2012 року підтримав подану прокурором заяву. В подальші судові засідання не з'явився.

Представник КП «ДМБТІ»в судовому засіданні просив вирішити питання згідно чинного законодавства. В подальшому надали заяву про розгляд справи за відсутності представника КП «ДМБТІ».

Представник Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник ТОВ «АКТА-СЕРВІС»- учасника третейського розгляду, в судовому засіданні заяву не визнала та просила відмовити в її задоволенні з підстав, які викладені в письмових запереченнях.

Представник ТОВ з ІІ «ЛОМІ»та Кондратюк Г.А. -учасників третейського розгляду, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення представників заявника та заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Рішенням третейського суду, у складі одного третейського арбітра ОСОБА_4, від 11.03.2010 року по справі за позовом ТОВ «АКТА-СЕРВІС»до ТОВ з ІІ «ЛОМІ», Кондратюк Г.А. про зобов'язання укласти договір оренди, визнання права власності, яким було вирішено:

«Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати за ТОВ «АКТА-СЕРВІС»право власності на квартири: №2001 поз.1-4, загальною площею 40,4 кв.м (житлова -23,0 кв.м), №2002 поз.1-4, загальною площею 30,4 кв.м (житлова -13,2 кв.м), №2003 поз.1-4, загальною площею 24,6 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2004 поз.1-3, загальною площею 39,3 кв.м (житлова -9,5 кв.м), №2005 поз.1-3, загальною площею 40,6 кв.м (житлова - 9,8 кв.м), №2006 поз.1-4, загальною площею 32,4 кв.м (житлова -12,3 кв.м), №2107 поз.1-4, загальною площею 38,1 кв.м (житлова -24,1 кв.м), №2108 поз.1-5, загальною площею 25,2 кв.м (житлова -13,5 кв.м), №2109 поз.1-3, загальною площею 40,3 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2110 поз.1-5, загальною площею 40,1 кв.м (житлова 7,8 кв.м), №2111 поз.1-3, загальною площею 31,6 кв.м (житлова -12,6 кв.м), на нежитлове приміщення №ХХV поз.1-11, загальною площею 203,0 кв.м, №ХХVІ поз.1-5, загальною площею 119,7 кв.м, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію.

Зареєструвати в КП «ДМБТІ»за ТОВ «АКТА-СЕРВІС»(ОКПО 34499579) право власності на квартири: №2001 поз.1-4, загальною площею 40,4 кв.м (житлова -23,0 кв.м), №2002 поз.1-4, загальною площею 30,4 кв.м (житлова -13,2 кв.м), №2003 поз.1-4, загальною площею 24,6 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2004 поз.1-3, загальною площею 39,3 кв.м (житлова -9,5 кв.м), №2005 поз.1-3, загальною площею 40,6 кв.м (житлова -9,8 кв.м), №2006 поз.1-4, загальною площею 32,4 кв.м (житлова -12,3 кв.м), №2107 поз.1-4, загальною площею 38,1 кв.м (житлова -24,1 кв.м), №2108 поз.1-5, загальною площею 25,2 кв.м (житлова -13,5 кв.м), №2109 поз.1-3, загальною площею 40,3 кв.м (житлова - 9,7 кв.м), №2110 поз.1-5, загальною площею 40,1 кв.м (житлова 7,8 кв.м), №2111 поз.1-3, загальною площею 31,6 кв.м (житлова - 12,6 кв.м), на нежитлове приміщення №ХХV поз.1-11, загальною площею 203,0 кв.м, №ХХVІ поз.1-5, загальною площею 119,7 кв.м, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.»

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом пп.1 п."б" ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Законом України «Про основи містобудування»передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови.

Відповідно до ст.ст.7,8,14 Закону України «Про основи містобудування»державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, у тому числі, органами місцевого самоврядування, яке полягає у контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів. Крім того, слід зазначити, що на виконавчі органи місцевих рад покладено проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про основи містобудування»будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, що діяла на момент розгляду третейським судом справи, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч.1,2,3 ст.376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші нові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних чи юридичних осіб держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

КП «ДМБТІ» відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (зі змінами), здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що реєстрації підлягає закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923 (що діяв на час винесення оскаржуваного рішення), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснювалось на підставі сертифіката відповідності, що видавався Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року №1434 Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

Згідно з п.7 Положення Держархбудінспекція здійснює перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням.

Основними завданнями Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних, функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Таким чином, у силу зазначених норм чинного законодавства Дніпропетровській міській раді, як органу місцевого самоврядування, КП «ДМБТІ» та Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області надано у даних правовідносинах повноваження органу виконаної влади.

Оскаржуваним арбітражним рішенням третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 від 11.03.2010 року було визнано за ТОВ «АКТА-СЕРВІС»право власності на нерухоме майно, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію, з зазначенням про реєстрацію права власності в КП «ДМБТІ».

Відповідно до ч.1 ст.389-1 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч.5 вказаної статті рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, може бути оспорено сторонами до суду відповідно до міжнародного договору України

та/або Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до ч.4 ст.389-5 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно д ст.7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пп.2,3 цієї статті.

Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в п.2 ст.6, лише у разі, якщо: 1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у ст.7,

була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить

постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить

будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або 2) суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за

законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Суд, до якого подано клопотання про скасування арбітражного рішення, може, якщо визнає це належним і якщо про це просить одна із сторін, зупинити провадження з питання про скасування на встановлений ним строк з тим, щоб надати третейському суду можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку третейського суду, дадуть можливість усунути підстави для скасування арбітражного рішення.

Статтею 55 Конституції України, ст.3 ЦПК України передбачено право на судовий захист.

У ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування стики Європейського суду з прав людини»зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення третейського суду є незаконним, порушує інтереси держави в особі Дніпропетровської міської ради, КП «ДМБТІ», Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області та підлягає скасуванню.

Арбітражним рішенням від 11.03.2010 року третейського суду у складі третейського арбітра ОСОБА_4 порушено публічний порядок проведення органами виконавчої влади реєстраційних дій та введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. При цьому, визнавши право власності на нерухоме майно без додаткових актів введення в експлуатацію, третейський суд поставив під загрозу надійність і безпечність експлуатації спірних нежитлових приміщень, що свідчить про ігнорування принципів законності. Вказане є підставою для скасування арбітражного рішення на підставі п.2 ч.2 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява прокурора Дніпропетровської області є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а рішення третейського суду, у складі одного третейського арбітра ОСОБА_4, від 11.03.2010 року по справі за позовом ТОВ «АКТА-СЕРВІС»до ТОВ з ІІ «ЛОМІ», Кондратюк Г.А. про зобов'язання укласти договір оренди, визнання права власності -скасуванню повністю.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»клопотання про скасування не може бути заявлено після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а в разі, якщо було подано прохання згідно із ст.33, - з дня винесення третейським судом рішення з цього прохання.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи про наявність оскаржуваного рішення заявнику стало відомо 25.07.2011 року після надходження до прокуратури Дніпропетровської області звернення представника ОСББ «МОСТ СЕРВІС», до якого було додане рішення, а заява про скасування останнього згідно штемпелю на поштовому конверті подана 25.10.2011 року, тобто в передбачений ч.3 ст.34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»термін.

Таким чином, суд вважає, що строк на оскарження рішення заявником пропущено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182,331,376 ЦК України, ст.ст.7,8,14,16 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст.2,31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.7,34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.ст.3,10,11,27,31,58-61,169,212-215,389-1,389-4,389-5,389-6 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, учасники третейського розгляду - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС», Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЛОМІ», ОСОБА_3, про скасування рішення третейського суду -задовольнити повністю.

Рішення третейського суду, у складі одного третейського арбітра ОСОБА_4, від 11.03.2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС»до Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЛОМІ», ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір оренди, визнання права власності, яким було вирішено:

«Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС»(ОКПО 34499579) право власності на квартири: №2001 поз.1-4, загальною площею 40,4 кв.м (житлова -23,0 кв.м), №2002 поз.1-4, загальною площею 30,4 кв.м (житлова -13,2 кв.м), №2003 поз.1-4, загальною площею 24,6 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2004 поз.1-3, загальною площею 39,3 кв.м (житлова -9,5 кв.м), №2005 поз.1-3, загальною площею 40,6 кв.м (житлова -9,8 кв.м), №2006 поз.1-4, загальною площею 32,4 кв.м (житлова -12,3 кв.м), №2107 поз.1-4, загальною площею 38,1 кв.м (житлова -24,1 кв.м), №2108 поз.1-5, загальною площею 25,2 кв.м (житлова -13,5 кв.м), №2109 поз.1-3, загальною площею 40,3 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2110 поз.1-5, загальною площею 40,1 кв.м (житлова 7,8 кв.м), №2111 поз.1-3, загальною площею 31,6 кв.м (житлова -12,6 кв.м), на нежитлове приміщення №ХХV поз.1-11, загальною площею 203,0 кв.м, №ХХVІ поз.1-5, загальною площею 119,7 кв.м, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію.

Зареєструвати в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради за Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТА-СЕРВІС»(ОКПО 34499579) право власності на квартири: №2001 поз.1-4, загальною площею 40,4 кв.м (житлова -23,0 кв.м), №2002 поз.1-4, загальною площею 30,4 кв.м (житлова -13,2 кв.м), №2003 поз.1-4, загальною площею 24,6 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2004 поз.1-3, загальною площею 39,3 кв.м (житлова -9,5 кв.м), №2005 поз.1-3, загальною площею 40,6 кв.м (житлова -9,8 кв.м), №2006 поз.1-4, загальною площею 32,4 кв.м (житлова -12,3 кв.м), №2107 поз.1-4, загальною площею 38,1 кв.м (житлова -24,1 кв.м), №2108 поз.1-5, загальною площею 25,2 кв.м (житлова -13,5 кв.м), №2109 поз.1-3, загальною площею 40,3 кв.м (житлова -9,7 кв.м), №2110 поз.1-5, загальною площею 40,1 кв.м (житлова 7,8 кв.м), №2111 поз.1-3, загальною площею 31,6 кв.м (житлова -12,6 кв.м), на нежитлове приміщення №ХХV поз.1-11, загальною площею 203,0 кв.м, №ХХVІ поз.1-5, загальною площею 119,7 кв.м, що знаходяться на І-му та ІІ-му рівні в надбудові над житловим будинком літ.В-25 по вул.Глинки,2 у м.Дніпропетровську, без додаткового акту введення в експлуатацію.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.»

- скасувати повністю.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Ухвалу суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя С.Ю.Казак