Рішення № 24270456, 17.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5023/1447/12

вх. № 1447/12

Суддя господарського суду Харківської області Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровий А.С.

за участю представників сторін:

прокурора - Косий О.М., посвідчення № 24 від 16.01.2012 р.

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - ОСОБА_1, довіреність № 38-1868 від 28.05.2010 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.04.2012 р.

розглянувши справу за позовом Прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Дочірнього підприємства акціонерного товариства "Харківстальконструкція" Харківське спеціалізоване управління № 3, м. Харків

про стягнення 35 847,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району м. Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, КП "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" 35 847,61 грн. вартості безпідставно отриманої теплової енергії, що утворилась за період з листопада 2010 р. по лютий 2012 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період опалювального сезону з листопада 2010 року по лютий 2012 рік споживав без достатніх правових підстав теплову енергію на потреби опалення приміщення в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яку до теперішнього часу не сплачено. Прокурор також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Прокурор в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник першого позивача в судове засідання не з'явився, у наданих до суду поясненнях від 12.04.2012 р. (вх. № 7901) позов прокурора підтримав у повному обсязі, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.04.2012 р. було задоволено клопотання першого позивача про розгляд справи по суті за наявними матеріалами без участі його представника.

Представник другого позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію господарського суду надав клопотання (вх. № 10201) про долучення до матеріалів справи доданих до клопотання документів. Надане клопотання задоволено судом, надані матеріали справи долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов (вх. № 8676) позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. по справі №5023/8853/11 договір №1351 оренди приміщень від 03.11.1988 р. був визнаний припиненим з 01.11.1993 р., у зв'язку з чим відповідач звертався до КП "Харківські теплові мережі" з заявою, в якій просив не нараховувати йому вартість теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111. Відповідач вважає, що користувачами приміщень і відповідно споживачами теплової енергії за вказаною адресою є фізичні особи, які і повинні сплачувати грошові кошти за фактично спожиту теплову енергію.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокурора, другого позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 32 цього Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" зазначено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

До предмету доказування у даній справі входять такі факти (обставини), які необхідно встановити для правильного вирішення справи:

1) факт поставки теплової енергії до приміщень, зазначених у позовній заяві;

2) факт поставки теплової енергії в обсягах, зазначених у позові;

2) фактичне отримання та споживання поставленої теплової енергії особою, до якої пред`явлено позов, з огляду на те, що правовідносини сторін мають позадоговірний характер.

Судом встановлено, що на виконання Розпоряджень Харківського міського голови про початок опалювального сезону 2010-2011 років та 2011-2012 років КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії до житлових приміщень окремої п`ятиповерхової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111. Даний факт підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, актами про підключення споживача до джерела теплової енергії №171/8554 від 17.10.2010 р., №171/9293 від 15.10.2011 р., актом про відключення споживача від джерела теплової енергії №171/7384 від 19.04.2010 р. і не спростовано відповідачем.

Разом з тим, суд вважає недоведеним той факт, що саме відповідач був користувачем вищезазначених приміщень у період з 2010 р. по 2012 р. і, як наслідок, непідтвердженим фактичне споживання відповідачем поставленої теплової енергії у цей період часу.

Даного висновку суд дійшов з наступних підстав.

У позовній заяві прокурором зазначено, що відповідач займає житлові приміщення окремої п'ятиповерхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, згідно з договором оренди №1351 від 03.11.1988 року. На підтвердження цих обставин КП "Харківські теплові мережі" було надано до матеріалів справи копію договору оренди та копію акту передачі в орендне користування від 03.11.1988р. Зі змісту наданих документів судом встановлено, що 03 листопада 1988 року між Дочірнім підприємством АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 та Конторою нежитлового фонду було укладено договір №1351 оренди приміщень за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, площею 1293,5 кв. м, на підставі якого відповідач прийняв в орендне користування приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го поверхів, загальною площею 1293,5 кв.м. у будинку по вул. Ньютона, 111 у м. Харкові, для використання під гуртожиток, на строк до 01.11.1993 р.

Як зазначено вище, в позові вказано, що відповідач займає житлові приміщення окремої п'ятиповерхової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111 згідно з договором оренди №1351 від 03.11.1988 року та не конкретизовано, які саме приміщення і якого поверху протягом спірного періоду використовував відповідач. Відтак, суд робить висновок про те, що у позові прокурора йдеться про всі приміщення п`ятиповерхової будівлі, загальною площею 1293,5 кв.м, які було передано відповідачеві за актом передачі в орендне користування. Відповідно до цього прокурором було розраховано вартість безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2012 р. у справі №5023/8853/11 за позовом ДП АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради та Контори нежитлового фонду, м. Харків про розірвання договору було встановлено, що договір №1351 оренди нежитлових приміщень від 03.11.1988 р. припинив свою дію 01.11.1993 р. При цьому в даному рішенні суду також зазначено, що рішеннями виконкому Харківської міської ради були виключені з числа гуртожитку та дозволено ДП АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 та Комінтернівському райвиконкому закріпити за мешканцями займану ними площу наступних приміщень: 179 (від 14.05.1997 р. №351); 131 (від 18.06.2003 р.); 142, 145, 152 (від 20.11.2003 р. №1129); 133, 146, 150, 153 (від 17.12.2003 р. №1252); 166, 167, 168 (від 19.05.2004 р. №417); 164, 170, 177 (від 15.09.2004 р. №837); 176 (від 30.12.2004 р. № 1249), 148 (від 02.03.2005 р. №148), 134, 135, 138, 141, 143, 149, 154, 172 (від 02.11.2006 р. №899); 140 (від 15.11.2006 р. №979), 137, 137-а, 139, 158 (від 06.12.2006 р. №1063), 175 (від 22.02.2007 р. №126), №176 (від 22.02.2007 р. №127), №178 (від 04.04.2007 р. №292), 130 (від 05.07.2007 р. №603), 147, 151, 155 (від 19.12.2007 р. №1279), 156 (від 20.02.2008 р. №116), 132, 161, 162, 171, 173 (від 01.04.2009 р. №146), 163 (від 17.11.2010 р. №465). Дане судове рішення набрало чинності і сторонами не оскаржувалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Доводи позивача про те, що відповідач не передав приміщення гуртожитку до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а тому договір найму приміщень вважається неприпиненим, не приймаються судом, оскільки ці обставини також були предметом судового розгляду в межах вищезгаданої справи №5023/8853/11. Рішенням по даній справі, окрім іншого, встановлено, що договір оренди був укладений між позивачем та Конторою нежитлового фонду, яку на даний час ліквідовано. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не є стороною цього договору, а тому вимоги ДП АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 про зобов'язання передати приміщення за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, по акту приймання-передачі Управлінню комунального майна та приватизації ХМР судом визнано необгрунтованими та відхилено.

Крім того, згідно з листом юридичного Департаменту Харківської міської ради від 07.05.2012 р. №5606/9-12 будинок № 111 по вул. Ньютона у м. Харкові є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з рішенням 12 сесії Харківської міської ради народних депутатів 1 скликання "Про комунальну власність міста " від 28.09.1992 р. та відображається на балансі комунального підприємства "Жилкомсервіс" відповідно до договору господарського відання від 27.02.2007 р. №1288. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.05.2004 р. №417 були виключені з числа гуртожитку та дозволено ДП АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 і виконавчому комітету Комінтернівського району закріпити за мешканцями займану ними площу наступних приміщень: кімнати №№ 166, 167.

В матеріалах справи міститься також лист КП "Жилкомсервіс", наданий у відповідь на запит КП "Харківські теплові мережі" № 2348 від 26.03.2012 р., в якому повідомлено про те, що на його балансі знаходяться квартири №№ 166, 167, а на балансі ДП АТ "Харківстальконструкція" ХСУ № 3 знаходяться квартири №№ 157, 159, 160, 165, 169, 174.

Таким чином суд вважає, що вищевикладені обставини спростовують твердження прокурора і позивачів про те, що приміщення першого-п"ятого поверхів житлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, площею 1293,5 кв.м, займає відповідач та свідчать про те, що договір оренди приміщень є припиненим і переважна частина приміщень, які на підставі цього договору орендував відповідач, виключено з числі гуртожитку та закріплено за їх мешканцями, які і є фактичними споживачами теплової енергії, поставленої КП "Харківські теплові мережі".

Слід також зазначити, що в якості доказів фактичного перебування відповідача у приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, прокурором надано до суду акти обстеження системи теплоспоживання об'єкта № 171/1488 від 16.11.2011 року, № 171/1931 від 07.02.2012 р. (а.с. 16-17), проте суд не визнає їх належними доказами, оскільки вони складені за відсутності представників відповідача та балансоутримувача і підписані лише представниками КП "Харківські теплові мережі", а відтак не можуть бути об'єктивними доказами по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2012 року по даній справі було частково задоволено клопотання КП "Харківські теплові мережі" та витребувано від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради інформацію та документальне підтвердження правового статусу житлового будинку № 111 по вул. Ньютона в м. Харкові, а також відомості щодо його балансоутримувача. Проте дану ухвалу суду залишено без виконання, інформацію до господарського суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прокурором в ході розгляду справи не підтверджено правовий статус житлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, 111, та не доведено, що саме відповідач був фактичним користувачем цих приміщень протягом опалювального періоду 2010-2012 років. До того ж під час розгляду справи судом було встановлено наявність інших осіб, які є мешканцями житлових приміщень, розташованих в житловій будівлі за даною адресою та відповідно є фактичними споживачами теплової енергії.З огляду на це суд також вважає недоведеним і факт споживання відповідачем теплової енергії в обсягах, визначених прокурором у розрахунку, доданому до позовної заяви.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора є необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір у даній справі покладається на прокурора. Втім враховуючи звільнення прокурора від сплати державного мита п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір в даному разі не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.05.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.