Рішення № 24270372, 07.05.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р.Справа № 13/6/5022-269/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув матеріали справи

за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Бучацької районної державної адміністрації, майдан Волі, 1, м. Бучач, Тернопільська область, 48400

до Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільська область, 48400

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46000

про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, загальною площею 10,3 га, із земель запасу Жизномирської сільської ради площею 3,00 га, Язловецької сільської ради площею 3,00га та Добропільської сільської ради площею 4,3 га Бучацького району.

За участю представників:

позивача, відповідача: не з'явилися

прокурора: помічник прокурора Козар Світлана Володимирівна, посвідчення №60

третьої особи: ОСОБА_1, довіреність №50-27/34 від 03.01.2012р.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області, звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Бучацької районної державної адміністрації, м. Бучач, Тернопільська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, до відповідача - Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", м. Бучач, Тернопільська область, про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, загальною площею 10,3 га, із земель запасу Жизномирської сільської ради площею 3,00 га, Язловецької сільської ради площею 3,00 га та Добропільської сільської ради площею 4,3 га Бучацького району.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України відкладався на 07.05.2012р. для надання можливості відповідачу подати свої заперечення проти позову та витребувані судом докази включення підприємства до ЄДРПОУ, а також забезпечити участь повноважного представника в засіданні.

Помічник прокурора в судовому засіданні подала Уточнення позовних вимог (№631 від 07.05.2012р.), у відповідності до яких просить суд винести рішення, яким зобов'язати ДП "Бучацьке лісове господарство" звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 10,3 га, із земель запасу Жизномирської сільської ради площею 3,00 га, Язловецької сільської ради площею 3,00га та Добропільської сільської ради площею 4,3 га Бучацького району шляхом приведення їх у попередній стан (звільнення від зелених насаджень).

Подані Уточнення позовних вимог судом прийняті як такі, що подані у відповідності до ст.22 ГПК України.

В обгрунтування позовних вимог помічник прокурора посилається на акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства, приписи та інші документи, якими встановлено, що відповідачем самовільно використовуються земельні ділянки на території Жизномирської, Язловецької та Добропільської сільських рад Бучацького району під заліснення.

Відповідач відзиву на позов та доказів включення до ЄДРПОУ суду не подав, уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ст.ст.64, 77 ГПК України.

Третя особа - Головне управління Держкомзему у Тернопільській області письмових пояснень по суті позовних вимог не подала, однак повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Оскільки участь представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні, як і подавати відзив на позов, є правом сторони, передбаченим ст.ст.22, 59 ГПК України, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши помічника прокурора, представника третьої особи, господарський суд встановив:

Згідно вимог ст.121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст.29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. В силу ст.ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою відповідної затвердженої Кабінетом Міністрів України форми; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч.3, 5 ст. 126 ЗК України).

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон) вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

У відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед яких, зокрема: можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.

Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Тернопільській області проведено позапланові перевірки відповідача на предмет дотримання ним вимог земельного законодавства, за результатами яких складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.01.2012р. та 19.01.2012р..

Як вбачається із зазначених актів, при проведенні перевірок встановлено, що ДП "Бучацький лісгосп" в особі в.о. директора Прокіпчука Р.М. в 2011р. самовільно зайняло земельні ділянки: площею 3 га із земель запасу на території Жизномирської сільської ради, площею 4,3 га із земель запасу на території Добропільської сільської ради та площею 3 га на території Язловецької сільської ради Бучацького району, чим порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України. Вищезазначені земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів, а отже відповідно до положень п.12 Розділу 10 Земельного кодексу України перебувають в розпорядженні Бучацької районної державної адміністрації.

За результатами проведених перевірок в.о. директора ДП "Бучацьке лісове господарство" Прокіпчуку Р.М. видано приписи від 18.01.2012р. та 19.01.2012р., якими приписано усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок на території Жизномирської, Добропільської та Язловецької сільських рад, та у місячний строк повідомити про їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, приписи Головного управління Держкомзему в Тернопільській області від 18.01.2012р. та від 19.01.2012р. відповідач залишив без виконання.

За виявлені порушення земельного законодавства, в.о. директора ДП "Бучацьке лісове господарство" притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 531 Кодексу про адміністративні правопорушення України та п. "б" частини 1 ст. 211 ЗК України, у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за кожне із правопорушень (протоколи про адміністративне правопорушення від 20.01.2012р., постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.01.2012р.), всього на суму 5100 грн.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці докази оцінюються судом на основі всебічності, повноти й об'єктивності розгляду усіх обставин справи в їх сукупності відповідно до положень ст. 43 ГПК України. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факти самовільного зайняття ДП "Бучацьке лісове господарство" земельних ділянок, загальною площею 10,3 га, із земель запасу сільськогосподарського призначення Жизномирської сільської ради площею 3,00 га, Язловецької сільської ради площею 3,00га та Добропільської сільської ради площею 4,3 га Бучацького району, що знаходяться за межами населеного пункту, під заліснення підтверджені матеріалами перевірок та притягненням посадової особи відповідача за ці порушення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи приписи перелічених норм, а також те, що відповідач заперечень проти позову не подав, як і не спростував викладених у позовній заяві обставин, а тому вимоги Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Бучацької районної державної адміністрації є обґрунтованими та не запереченими відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державне підприємство "Бучацьке лісове господарство" (вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільська область, код 00993030) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 10,3 га із земель запасу, а саме: на території Жизномирської сільської ради площею 3,00 га, Язловецької сільської ради площею 3,00га та Добропільської сільської ради площею 4,3 га Бучацького району, шляхом приведення їх у попередній стан (звільнення від зелених насаджень).

3. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С.Бандери, 12, м. Бучач, Тернопільська область, код 00993030) в дохід державного бюджету (одержувач коштів - УДКСУ м. Тернопіль 22030001; код ЄДРПОУ одержувача - 37977726; номер рахунку - 31217206783002; назва банку одержувача - ГУДКСУ у Тернопільській області; МФО банку одержувача - 838012; код ЄДРПОУ суду - 03500022; код класифікації доходу - 22030001; призначення платежу - "Судовий збір", Код 03500022, Пункт 2.2") - 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення 14 травня 2012 року, через місцевий господарський суд.

Суддя С.Г. Стопник