Рішення № 24270324, 14.03.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2012 р.Справа № 12/4/5022-63/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом Бучацького районного споживчого товариства, вул. Галицька, 153, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, 48400

до Золотопотіцької селищної ради смт. Золотий Потік, Бучацького району, Тернопільської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації, вул. Галицька,105, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400

про визнання права власності на будівлі в порядку набувальної давності

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_1 -юрисконсульт ( доручення 46 від 15.02.2012р. )

відповідача: не з'явився.

третя особа: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суть справи:

Бучацьке районне споживче товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до Золотопотіцької селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на будівлі в порядку набувальної на: - будівлю магазину «Продукти», загальною площею 99кв.м., за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; - будівлю магазину «Комісійні товари»(«Взуття»), загальною площею 224 кв.м. за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; - будівлю їдальні «Долинка», загальною площею 204кв.м. за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; - будівлі магазину, загальною площею 132 кв.м. що в с. Рублено, Бучацького району.

Позивач в судовому засіданні 14.03.2012р. звернувся з заявою про уточнення позовних вимог від 07.03.2012р. № 61, в якій у зв'язку із інвентаризацією будівель і зміною площ об'єктів, просить замінити площі будівель, а саме: магазину "Продукти" замінити на 119,5 кв.м., будівлі магазину "Комісійні товари" - на 251,9 кв.м., будівлю їдальні "Долинка" - на 199,4 кв.м., (166,1 кв.м. - будинок їдальні, 33,3 кв.м. - склад), будівлю магазину с. Рублин -на 131 кв.м. (де 97,6 кв.м. -будівля магазину, 33,4 кв.м. -склад), а також просить замінити назву села Рублено на Рублин у зв'язку із помилкою під час друкування позовної заяви.

Відповідач надав відзив на уточнені позовні вимоги від 12.03.2012р. № 76/2-27, в яких проти уточнення позовних вимог не заперечує.

Суд, розглянувши заяву, приймає її, як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України, не є заявою про зміну предмету та/або підстав позову, а фактично деталізує позовні вимоги в частині зазначення площ об'єктів нерухомого майна, які є предметом даного позову.

Відповідач не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, а відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Правові підстави набуття права власності визначено у главі 24 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із шляхів набуття права власності глава 24 ЦК України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.

Статтею 344 цього Кодексу визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 вказаної норми встановлено, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина 4 зазначеної норми).

Тобто, згідно з частинами 1, 4 статті 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку, коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Тобто відлік строків, про які йдеться в ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, може розпочинатися з 01.01.2001р..

Таким чином, визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно не може мати місця раніше 1 січня 2011 року (наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України в постанові від 16.08.2005р. у справі № 8/509).

Згідно довідки Бучацького районного споживчого товариства № 231 від 11.11.2011р., останнє є правонаступником Золотопотіцького ССТ в зв'язку із реорганізацією в системі споживчої кооперації згідно постанови правління Тернопільської ОСС № 111 від 09.03.1973р., копія якої є в матеріалах справи.

Згідно довідки Бучацького районного споживчого товариства № 230 від 11.11.2011р., довідок від 09.02.2012р. № 52, № 53, № 54, № 55 останнє обліковує на балансі будівлю магазину «Продукти», за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району з 1947 року; - будівлю магазину «Комісійні товари»(«Взуття») з 1980 року, за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; - будівлю їдальні «Долинка» з 1966 року, за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; - будівлі магазину в с. Рублин, Бучацького району з 1989 року.

В 1970 році на будівлі магазину "Продукти" та їдальню "Долинка" Чортківським БТІ виготовлено інвентарні справи, в яких власником зазначено Золотопотіцьке ССТ, правонаступником якого є позивач.

У 1990 році в магазині «Комісійні товари»(«Взуття») проведено реконструкцію, що підтверджується рішенням виконкому Бучацької районної ради народних депутатів від 27.04.1990р. № 75 про затвердження акту районної комісії від 07.04.1990р. на реконструкцію, будівельним паспортом на магазин та архітектурно-планувальним завданням №23.

Для обслуговування вказаних будівель за Бучацьким РайСТ закріплені земельні ділянки площею 0,94 га (магазин в с. Рублин -0,08 га, магазин "Комісійні товари" -0,06 га, магазин "Продукти" -0,09 га, їдальня "Долинка" -0,11 га), при цьому позивачем сплачуються земельний податок, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками та платіжними дорученнями.

З метою оформлення права власності на вказані об'єкти нерухомого майна 12.04.2011р. Бучацьке РайСТ звернулося до Золотопотіцької селищної ради з заявою про визнання права власності на останні, на що за твердженнями позивача відповіді не отримано.

Згодом, позивач повторно звернувся до селищної ради з відповідним клопотанням14.06.2011р..

Рішенням Золотопотіцької селищної ради № 40 від 26.05.2011р. позивачу відмовлено в оформленні права власності на вказані об'єкти і рекомендовано звернутися до суду в порядку ст. 344 ЦК України.

У відповідності до норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (даний спосіб захисту застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку, водночас може стосуватися не тільки наявності спору, а й невизначеного правового стану).

Матеріали справи свідчать про те, що будівля магазину "Продукти", площею 119,5 кв.м., будівля магазину "Комісійні товари", площею 251,9 кв.м., будівля їдальні "Долинка", площею 199,4 кв.м. (166,1 кв.м. - будинок їдальні, 33,3 кв.м. - склад), будівлю магазину с. Рублин, площею 131 кв.м. (де 97,6 кв.м. -будівля магазину, 33,4 кв.м. -склад), перебувають у володінні Бучацького РайСТ (за яким закріплено земельні ділянки для обслуговування) та яке сплачувало земельний податок за користування виділеною йому земельною ділянкою та вчиняє інші дії, які свідчать, що позивач відкрито та правомірно володіє зазначеним нерухомим майном.

У відповідності з п. 4 частини 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи дотримання позивачем десятирічного строку набувальної давності, протягом якого позивач продовжує відкрито, з відома територіальної громади Золотопотіцької селищної ради, безперервно володіти вищезазначеними будівлями, якою він добросовісно заволодів, утримує її за власні кошти, тому суд вважає, що позивач має право цей об'єкт нерухомого майна отримати у власність за набувальною давністю.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, підтвердив встановлені судом обставини, також сторонами не надано доказів того, що будь-яка інша особа заявила свої права на це нерухоме майно шляхом пред'явлення відповідного позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи, що звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі не було зумовлене неправомірними діями відповідача, а тому суд відповідно до ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Бучацьким районним споживчим товариством, вул. Галицька, 153, м. Бучач, Бучацького району, Тернопільської області, код 01767376, в порядку набувальної давності право власності на будівлю магазину «Продукти», загальною площею 119,5 кв.м., за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; будівлю магазину «Комісійні товари» («Взуття»), загальною площею 251,9 кв.м, за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; будівлю їдальні «Долинка», загальною площею 199,4 кв.м. (166,1 кв.м. - будинок їдальні, 33,3 кв.м. - склад), за адресою смт. Золотий Потік, Бучацького району; будівлі магазину, загальною площею 131 кв.м. (97,6 кв.м. -будівля магазину, 33,4 кв.м. -склад), що в с. Рублин, Бучацького району.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя Н.А. Френдій

Повний текст рішення підписано 19.03.2012р.