Рішення № 24269927, 22.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/4677-2012 22.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АЗМОЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛКОМЕРС"

про стягнення 32004,20 грн

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 22.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АЗМОЛ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛКОМЕРС" 32004,20 грн. заборгованості за договором поставки № 15/11/11 від 15.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/4677-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2012р.

27.04.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані документи та заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012р. відкладено розгляд справи № 5011-57/4677-2012 на 22.05.2012р.

22.05.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. -основного боргу, 2156,68 грн. -пеню, 422,18 грн. -3% річних, 282,56 грн. -інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2012р. надав суду уточнення до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2012р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012р., що відправлена на юридичну та поштову адреси відповідача.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.11.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договір №15/11/11, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар, а останній зобов'язався прийняти і оплати суму за поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1. Договору найменування, одиниця виміру, кількість, ціна та загальна сума товару, що підлягає поставці конкретної партії товару за цим Договором, зазначається у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору датою поставки товару визначається дата підписання відповідачем підписаної та скріпленої печаткою позивача належним чином оформленої накладної.

На виконання умов Договору №15/11/11 від 15.11.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 36280,82 грн., що підтверджується видатковою накладною №469 від 22.11.2011 р., копія якої наявна в матеріалах справи, оригінал наданий для огляду в судовому засіданні.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що оплата проводиться в гривнях України та здійснюється на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки вважається дата підписання відповідачем накладної.

Оскільки відповідач, в порушення умов Договору, за поставлений товар за видатковою накладною №469 від 22.11.2011 р. розрахувався частково, у розмірі 6280,82 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30000,00 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 30000,00 грн. -основного боргу, 2156,68 грн. -пені, 422,18 грн. -3% річних, 282,56 грн. -інфляційних втрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З умов Договору №15/11/11 від 15.11.2011р., вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли між позивачем та відповідачем, мають цивільно-правову природу договору поставки.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за поставлений товар на підставі Договору №15/11/11 від 15.11.2011р., в розмірі 30000,00 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 30000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 2156,68 грн. -пені, 422,18 грн. -3% річних, нарахованих у період з 28.12.2011р. по 21.05.2012р. та 282,56 грн. -інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2011р. по березень 2012р.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.3. Договору за порушення строків оплати товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний прострочений день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня нарахована за період з 28.12.2011р. по 21.05.2012р. у сумі 2146,80 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума інфляційних втрат в розмірі 282,56 грн. нарахованих за період з грудня 2011р. по березень 2012р. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Згідно з розрахунку 3% річних, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 420,67 грн., нарахованих за загальний період з 28.12.2011р. по 21.05.2012р.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛКОМЕРС" (юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8; код ЄДРПОУ 36800612р/р №26004500042001 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АЗМОЛ" (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 26А, поштова адреса: 71114, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2, код ЄДРПОУ 37102094, р/р 2600908242 ПАТ "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", МФО 300647) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. -заборгованості, 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 80 коп. -пені, 420 (чотириста двадцять) грн. 67 коп. -3% річних, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 56 коп. -інфляційних втрат, а також 1608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 94 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 23.05.2012р.