Рішення № 24269925, 16.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2012 р. Справа № 23/025-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, Київська область, м. Боярка

про стягнення 4599900,67 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 19 березня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення 4599900,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання за №06/10-2975ТЕ17 від 27 грудня 2010 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 4102311,43 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 316567,17 грн., 3% річних в розмірі 119496,36 грн. та інфляційні втрати в розмірі 61525,71 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 26 березня 2012 року та призначено справу до розгляду на 10 квітня 2012 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу не заперечував.

16 травня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором -постачальник) та відповідачем (за договором -покупець) 27 грудня 2010 року укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання за №06/10-2975ТЕ17.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 договору. Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору

Згідно пункту 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 5294,917 тис. куб.м., в тому числі по місяцях (тис. куб.м.): січень -1306,367; лютий -944,909; березень -860,192; квітень -227,294; жовтень -253,405; листопад -657,079; грудень -1045,671.

Пунктом 3.1 передбачено, що ціна договору за 1000 куб.м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того, ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн., крім того, ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.

6 квітня 2012 року сторонами договору укладено додаткову угоду №2 до договору.

Згідно пункту 1 додаткової угоди №2 пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 815,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -259,70 грн., крім того, ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн., крім того, ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.».

11 липня 2012 року сторонами договору укладено додаткову угоду №3 до договору.

Згідно пункту 1 додаткової угоди №3 пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: «ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 790,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -285,00 грн., крім того, ПДВ -20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн., крім того, ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.».

У відповідності до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно пункту 5.1 договору строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до пункту 6.1.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Згідно з пунктом 7.3.1 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 4.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності у відповідності до пункту 10.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28 січня 2011 року) з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

3 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №6.

Пунктом 1 додаткової угоди №6 сторонами встановлено, що договір №06/10-2975ТЕ-17 від 27 грудня 2010 року вважається припиненим в частині поставки природного газу з 1 жовтня 2011 року.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними уповноваженими сторонами позивача та відповідача актами передачі -приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31 січня 2011 року (на суму 1235514,30 грн.), від 28 лютого 2011 року (на суму 1394803,34 грн.), від 31 березня 2011 року (на суму 1187924,88 грн.), від 30 квітня 2011 року (на суму 284068,91 грн.), а всього, на загальну суму 4102311,43 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 4102311,43 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу не заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив отриманий від позивача газ. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4102311,43 грн. заборгованості за отриманий газ підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

З розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві, вбачається, що позивачем визначено період нарахування пені з 15 вересня 2011 року по 15 березня 2012 року, що становить 182 дні, а розмір пені, нарахований позивачем складає 316567,17 грн.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням, яке викладене у відзиві на позовну заяву б/н від 6 квітня 2012 року (том 1, а.с. 45-47) та просить суд, враховуючи його майновий стан, зменшити розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до абзаців 1 та 4 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26 грудня 2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судом враховано, що споживачі заборгували відповідачу 19403,00 тис. грн., з яких: 12602,40 тис. грн. - заборгованість населення, 2338,10 тис. грн. - заборгованість госпрозрахункових підприємств, 2367,40 тис. грн. - заборгованість місцевих бюджетних установ, 1978,90 тис. грн. - заборгованість державних бюджетних установ.

Крім того, заборгованість з різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання становить 12317,60 тис. грн., всього кредиторська заборгованість відповідача - 25941,00 тис. грн., зважаючи на специфіку діяльності відповідача, фінансовий стан, ступінь вини останнього, з метою виконання судового рішення та не доведення в подальшому комунального підприємства до банкрутства, суд вирішив зменшити розмір пені на 50% , тобто до 158283,59 грн.

За таких обставин, позовна вимога в частині стягнення з відповідача пені, в результаті її зменшення, підлягає задоволенню частково у сумі 158283,59 грн.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року у справі № 15/072-10/17.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 119496,36 грн. та інфляційних втрат у сумі 61525,71 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Судом розглянуто клопотання відповідача щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити лише розмір неустойки (штрафу, пені), отже, вказана норма не може застосовуватись щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача в частині зменшення розміру нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Клопотання відповідача щодо зменшення пені, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 50 Років Жовтня, 9, код 23576122) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) -4102311 (чотири мільйони сто дві тисячі триста одинадцять) грн. 43 коп. заборгованості, 158283 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 59 коп. пені, 61525 (шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 119496 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 36 коп. 3% річних та 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -21 травня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць