Рішення № 24269725, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3644-2012 15.05.12

За позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київського міської ради (КМДА)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегра - Холдинг"

про стягнення 9 895 160,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від прокуратури: Лиховид О.С. - повноваження перевірені.

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 15.05.2012, у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київського міської ради (КМДА) до відповідача про стягнення заборгованості по пайовим внескам згідно договору в розмірі 12 512 270,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції) та 1 911 710,00 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 було порушено провадження у справі №5011- 47/3644-2012, розгляд якої було призначено на 24.04.2012.

Ухвалою від 24.04.2012, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 15.05.2012.

В судовому засіданні 15.05.2012 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що між Головним управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київського міської ради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегра - Холдинг»(відповідачем) укладено Договір № 347 від 27.04.2007 відповідно до умов якого, відповідач взяв на себе зобов'язання в строк та в обсязі, визначеному умовами договору, сплачувати на користь позивача пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва. Однак, відповідач в порушення умов Договору та додаткової угоди до нього, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення по сплаті пайового внеску. У зв'язку з чим заступник прокурора м. Києва, в інтересах позивача, звернувся до суду про стягнення заборгованості по пайовим внескам в розмірі 12 512 270,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції) в судовому порядку. Також, прокурор у позові просив на підставі ч. 5 статті 267 Цивільного кодексу України відновити строк позовної даності щодо стягнення пені.

Відповідач у судові засідання 24.04.2012 та 15.05.2012 своїх представників не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 23.03.2012 та від 24.04.2012 не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 24.04.2012.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як зазначав прокурор у позові, в зв'язку з тим, що Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у м.Києві уособлює інтереси держави в правовідносинах забезпечення бюджетного процесу і виконання бюджету м. Києва, позов пред'явлено в його інтересах.

27.04.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегра-Холдинг" (забудовник, відповідач), укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 347 (надалі договір №347 від 24.04.2007).

Умовами договору №347 від 24.04.2007 сторони погодили, що забудовник (відповідач) сплачує пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир - 16 793,60 кв.м.) з вбудованими приміщеннями загальною площею 4 676,50 кв.м. (в т.ч. офісні - 3 833,40 кв.м., приміщення соціально-культурного побуту -843,10 кв.м.) з підземно -надземним паркінгом загальною площею 14 712,90 кв.м. на вул.. С.Струтинського, 2 в печерському районі міста Києва (п. 1.1), розмір пайового внеску визначений на підставі техніко -економічних показників, згідно з розрахунками 1, 2, 3 та становить 6 923,79 тис. грн. і підлягає уточненню після затвердження в установленому порядку проектно -кошторисної документації (п.1.2), забудовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок у сумі 6 923,79 тис. грн. в термін з травня 2007 року по листопад 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету (п.2.1.1.), за три дні до сплати коштів, передбачених п. 2.1.1, забудовник зобов'язаний одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку (п. 2.1.2), у разі прострочення строків сплати пайових внесків забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного п. 2.1.1 цього договору (п.3.1.1).

07.06.2007 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегра-Холдинг" (забудовник, відповідач), укладено додаткову угоду № 1 до договору №347 від 24.04.2007, відповідно до умов якої пункт 2.1.1 договору викладено в наступній редакції: забудовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок у сумі 6 923,79 тис. грн. в термін з квітня 2009 року по вересень 2009 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду.

Сторонами договору №347 від 24.04.2007 погоджено розрахунок № 1 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, згідно якого розмір внеску визначено в сумі 2 852,74 тис. грн.

Сторонами договору №347 від 24.04.2007 погоджено розрахунок № 2 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, згідно якого розмір внеску визначено в сумі 3 670,88 тис. грн.

Сторонами договору №347 від 24.04.2007 погоджено розрахунок № 3 обсягу пайової участі (внеску) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, згідно якого розмір внеску визначено в сумі 400,17 тис. грн.

Відповідно до Довідки про надходження коштів за період 01.01.2007 по 10.05.2012 наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забудовник (відповідач) кошти у якості пайових внесків не перераховував і жодних коштів за вказаний період на вказаний рахунок не надходило.

Згідно пункту 5 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.

Рішенням Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (в редакції, чинній станом на момент укладання договору) затверджені нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядок залучення і використання пайових коштів.

Згідно додатку №1 до вищезазначеного рішення Київської міської ради, а саме пункту 1.1. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі-Нормативи), пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Пайовий одноразовий внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Пайовий внесок сплачується забудовником на підставі відповідного договору (п. 4.6 Рішення).

Однак, відповідно до пояснень представника позивача та прокурора, відповідач в порушення умов договору №347 від 24.04.2007 та додаткової угоди до нього від 07.06.2007, в строки та в обсязі, встановлені укладеними між сторонами договором та розрахунками № 1 (2 852,74 тис. грн.), 2 (3 670,88 тис. грн.), 3 (400,17 тис. грн.), пайовий внесок загалом в сумі 6 923,79 тис. грн. до міського бюджету не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 12 512 270,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції).

Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору №347 від 24.04.2007 та додаткової угоди до нього від 07.06.2007, свої зобов'язання по своєчасній сплаті сум пайового внеску до міського бюджету в строк обумовлений п. 2.1.1 вказаного договору в редакції додаткової угоди від 07.06.2007, а саме: в термін з квітня 2009 року по вересень 2009 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду -не виконав, пайові внески, обумовлені розрахунками № 1 (2 852,74 тис. грн.), №2 (3 670,88 тис. грн.), №3 (400,17 тис. грн.), а загалом в сумі 6 923,79 тис. грн. у вказані строки -не вніс, пайовий внесок загалом в сумі 6 923,79 тис. грн. на бюджетний рахунок цільового фонду -не надходив, що зокрема підтверджується Довідкою про надходження коштів за період 01.01.2007 по 10.05.2012, наданої Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи те, що суду станом на момент вирішення спору не було надано доказів сплати відповідачем 6 923 790,00 грн. пайового внеску до міського бюджету в строк обумовлений п. 2.1.1 договору №347 від 24.04.2007 (в редакції додаткової угоди до нього від 07.06.2007), відповідачем допущено прострочення грошового зобов'язання по сплаті пайового внеску загалом в сумі 6 923 790,00 грн., що є підставою для стягнення в судовому порядку як суми вказаного пайового внеску, так інфляційних втрат за прострочення зобов'язання в сумі 5 588 480,00 грн., розрахунок яких наведено позивачем у відповідному додатку до позову і з яким суд погоджується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу (несплаченого пайового внеску) з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем та прокурором належними та допустимими доказами, і є такою що підлягає задоволенню в сумі 12 512 270,00 грн. (6 923 790,00 грн. основний борг та 5 588 480,00 грн. індекс інфляції).

Також судом розглянута позовна вимога позивача про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язання суми пені в розмірі 1 911 710,00 грн. на підставі п. 3.1.1 договору №347 від 24.04.2007 (в редакції додаткової угоди від 07.06.2007).

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 343 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в господарському процесі, оскільки вони є складовою частиною господарського судочинства. Даною нормою права передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Пунктом 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності.

Оскільки, в позовній заяві прокурором заявлено про відновлення строку позовної даності щодо стягнення пені на підставі ч. 5 статті 267 Цивільного кодексу України, наведено посилання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності та можливості його поновлення, в судовому засіданні прокурором доведено, а матеріалами справи підтверджено, наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення необхідних процесуальних дій, то суд приходить до висновку про задоволення клопотання заступника прокурора м. Києва, зазначеного у позові, та поновлення пропущеного строку позовної давності.

Крім того, суд зазначає про те, що відповідач не скористався своїм правом наданим йому законом та не заявив про застосування до позовної вимоги про стягнення пені, строку позовної давності, а тому суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропущення строку позовної давності та не застосування останньої до позовної вимоги про стягнення пені.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній сплаті пайового внеску в сумі 6 923 790,00 грн., станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 6 923 790,00 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені законними та обґрунтованими.

Згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми пені, нараховані на щомісячні платежі з квітня 2009 року по вересень 2009 року з урахуванням вимог ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, який судом перевірений та з якими суд погоджується, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 911 710,00 грн.

Також заступником прокурора м. Києва у позові заявлено вимогу про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні відповідачу земельні ділянки в межах заявленої суми, яка викладена у прохальній частині позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані прокурором матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що прокурором окрім самого клопотання про забезпечення позову викладеного в прохальній частині позову, не надано суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у відомостях, які містяться у поданих прокурором матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому заявлене прокурором у прохальній частині позову клопотання про забезпечення позову не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Судовий збір у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегра - Холдинг»(код ЄДРПОУ 31992061, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Димитрова,5) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 04633423, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) 12 512 270 (дванадцять мільйонів п'ятсот дванадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 1 911 710 (один мільйон дев'ятсот одинадцять тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегра - Холдинг»(код ЄДРПОУ 31992061, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Димитрова,5) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

дата складання повного тексту рішення: 21.05.2012