Рішення № 24269694, 14.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/1113-2012 14.05.12

За позовом Служби автомобільних доріг у Київській області

До Київського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України

Про визнання недійсним та скасування Рішення №124 Адміністративної колегії

Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету

України від 17.11.2011 року у справі № 498/27-р-02-06-11

За зустрічним

позовом Київського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України

До Служби автомобільних доріг у Київській області

Про стягнення штрафу у розмірі 15 011,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -представник (дов. № 126/3247 від 01.12.2011 р.)від відповідача ОСОБА_2 -представник(дов. № 02-08/574 від 22.02.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Служба автомобільних доріг у Київській області (далі - Служба) звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) про визнання недійсним та скасування Рішення №124 Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.11.2011 р. у справі № 498/27-р-02-06-11 (далі - Рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідачем прийняте рішення від 17.11.2011 р. № 124 у справі № 498/27-р-02-06-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким інкриміноване позивачу порушення п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення строки та накладено на позивача штраф у розмірі 15 011,00 грн. внаслідок невиконання вимоги відповідача №02-06/83 від 13.01.2011 р.

Позивач не погоджується з вищенаведеним рішенням, прийнятим відповідачем, вважає його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про здійснення державних закупівель" відповідач, як орган оскарження, з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Так, вимога №02-06/83 від 13.01.2011 р. не містить жодного посилання на наявність в провадженні Відповідача скарг про будь-які порушення позивачем законодавства у сфері державних закупівель.

По-друге, вимога №02-06/83 від 13.01.2011 р. не містить жодного посилання на наявність в провадженні Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заяв та/або справ про порушення Службою автомобільних доріг у Київській області законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій. Також вимога не містить жодного посилання на те, що відповідач проводить перевірку відповідно до вимог чинного законодавства. Крім цього, у вимозі не зазначені будь-які інші випадки або повноваження/компетенція, передбачені чинним законодавством, які надають органам АМКУ право в даному випадку вимагати надання інформації.

По-третє, Службою автомобільних доріг у Київській області господарська діяльність як на час направлення вимоги, так і на теперішній час не здійснювалася та не здійснюється. Служба автомобільних доріг у Київській області не підпадає під категорію суб'єкта господарювання у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" та, як наслідок, діяльність Служби не належить до сфери контролю Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

По-четверте, витребування Головою Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України пояснень та копій документів було здійснено з перевищенням визначених законом повноважень (компетенції).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-59/1113-2012 та призначено до розгляду справу на 27.02.2012 р.

В судовому засіданні 27.02.2012 р. представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 27.02.12р. оголошено перерву до 12.03.2012 р.

28.02.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України зустрічний позов до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення штрафу у розмірі 15 011,00 грн., накладеного Рішенням №124 Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.11.2011 року у справі № 498/27-р-02-06-11.

Зустрічна позовна заява обґрунтована наступним.

17.11.2011 р. Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте рішення № 124 у справі № 498/27-р-02-06-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Служба автомобільних доріг у Київській області не подавши інформацію у встановлений головою територіального відділення строк, вчинило порушення, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та накладено на відповідача штраф у розмірі 15 011,00 грн. внаслідок невиконання вимоги відповідача №02-06/83 від 13.01.2011 р.

Строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 17.11.2011 № 124 сплив 05.02.2012 р., відповідач суму штрафу не сплатив.

Оскільки позов Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є взаємно пов'язаним з позовом Служби автомобільних доріг у Київській області, позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та призначив розгляд справи на 12.03.2012 р., про що виніс відповідну ухвалу від 28.02.2012 р.

28.02.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за первісним позовом відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

По-перше, витребовуючи інформацію, Відділення посилається на статті 17, 22, 22 і Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, на підставі яких голова територіального відділення має право запитувати інформацію, необхідну для виконання покладених на Відділення завдань.

Таким чином, у зазначеній вимозі було викладено достатньо законних підстав для витребування інформації.

При цьому, цією ж вимогою позивача було повідомлено про те, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі, подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строки, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону.

Крім того, у відповідь на лист позивача від 09.02.2011 вих.№11с/264 Відділення направило лист (вих.№02-06/408) з детальним обґрунтуванням повноважень голови Відділення, відповідно до яких була направлена Вимога від 13.01.2011 р. № 02-06/83.

По-друге, при здійсненні своїх повноважень Антимонопольний комітет України щодо контролю за дотриманням конкурентного законодавства у сфері державних закупівель керується не тільки положеннями Закону України "Про здійснення державних закупівель", але і вимогами інших законів, що прямо зазначено в статті 7 цього Закону.

Законодавство України, в тому числі приписи Законів України "Про Антимонопольний комітет України" і "Про захист економічної конкуренції", не ставлять можливість реалізації органом комітету своїх повноважень щодо витребування інформації в залежності від наявності чи відсутності заяв, скарг з приводу порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

По-третє, Головою Відділення було правомірно надіслано вимогу про надання інформації відповідно до статей 17, 22, 22 -1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", оскільки Служба є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Таким чином, відповідач вважає, що прийняте рішення від 17.11.2011 р. № 124 у справі № 498/27-р-02-06-11 відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить процесуальним правилам встановленим Законом України "Про захист економічної конкуренції", а доводи позивача є безпідставними, такими, що не відповідають приписам конкурентного права, тому не підлягають задоволенню.

12.03.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за зустрічним позовом відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти зустрічних позовних заяв, з тих підстав, що Рішення № 124 від 17.11.2011 р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 12.03.2012 р. оголошено перерву до 23.04.2012 р.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. оголошена перерва до 14.05.2012 р.

В судовому засіданні 14.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 129/5482 передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 498/27-р-02-06-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Службою автомобільних доріг у Київській області, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 17.11.2011 № 124, відповідно до якого:

- визнано, що Служба автомобільних доріг у Київській області не подавши інформацію у встановлений головою територіального відділення строк, вчинило порушення, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Київському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки;

- за порушення зазначене в пункті 1 накладено на Службу автомобільних доріг у Київській області штраф у розмірі 15011,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з Рішенням Комітету, 30.01.2012 р. звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним Рішення від 17.11.2011 р. № 124, оскільки вважає, що воно є безпідставним, необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішення від 17.11.2011 р. № 124 прийняте в межах повноважень Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим. Натомість, позивачем не сплачена сума штрафу згідно рішення від 17.11.2011 р. № 124, внаслідок чого відповідачем поданий зустрічний позов по справі № 5011-59/1113-2012 про стягнення з Служби автомобільних доріг у Київській області Державної до доходів загального фонду Державного бюджету України штрафу в розмірі 15 011,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими для виконання. Однак відповідач за зустрічним позовом рішення Київського міського відділу територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.11.2011 р. № 124 не виконав.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, зазначивши про те, що позивачем Рішення винесено з порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а отже відсутні підстави для сплати штрафу.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтовані та не підлягають до задоволення, тоді як позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення повністю з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У ході здійснення контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель, з метою запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до ст. 3 Закону України "Про антимонопольний комітет України", Відділенням на адресу Служби автомобільних доріг у Київській області було направлено вимогу від 13.01.2011 р. № 02-06/83 про надання інформації (далі - Вимога).

Зокрема, відповідно до Вимоги В.о. голови Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету вимагав у Служби автомобільних доріг у Київській області надати до Відділення інформацію та завірені належним чином копії документів перелічені у Вимозі.

У Вимозі було доведено про обов'язковість виконання вимог голови Відділення у визначені ним строки, відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та про відповідальність за невиконання вказаних вимог відповідно до статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вимога позивачем була отримана 20.01.2011 р., про що свідчить штамп Служби автомобільних доріг у Київській області на даній вимозі з зазначенням вхідного № 01-06/162 та дати.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Таким чином, Служба автомобільних доріг у Київській області повинно було надати інформацію на питання зазначені у Вимозі протягом 20 календарних днів з дня отримання, а саме до 09.02.2011 р.

Натомість, 09.02.2011 р. на адресу відповідача позивачем був надісланий лист від 09.02.2011 р. вих. 11с/264 про недостатню обґрунтованість законних підстав для витребування головою відділення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України запитуваної у вимозі інформації, оскільки така вимога не містить посилання на конкретне повноваження голови територіального відділення, яке дозволяє останньому вимагати надання пояснень та копій документів при здійсненні контролю у сфері державних закупівель та не містить посилання на те, у зв'язку з чим саме необхідна запитуване інформація.

Листом від 17.02.2011 р. вих. № 02-06/408 Відділення направило позивачу обґрунтування правових підстав для запиту інформації перелік якої наведено у вимозі від 13.01.2011 р. № 02-06/83, з зазначенням підстав які б надавали право відповідачу витребувати дану інформації.

24.02.2011 р. за вих. № 11с/312 позивач надіслав на адресу відповідача ще один лист про відмову в наданні інформації з посиланням на недостатню обґрунтованість законних підстав для витребування головою відділення запитуваної у вимозі інформації.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо відсутності правових підстав для витребування відповідачем інформації з наступних підстав.

Як встановлено вище, Антимонопольний комітет України, відповідно положень ст.ст. 1, 3, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, має повноваження зокрема перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках, має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні повноваження передбачені підпунктом 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи антимонопольного відомства можуть розпочати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (що в свою чергу обумовлює витребування необхідної інформації) не тільки за зверненнями громадян, установ, організацій, але і за власною ініціативою.

Тобто, законодавство України, в тому числі приписи Законів України "Про Антимонопольний комітет України" і "Про захист економічної конкуренції", не ставлять можливість реалізації органом комітету своїх повноважень щодо витребування інформації в залежності від наявності чи відсутності заяв чи скарг з приводу порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, у витребуванні відповідної інформації територіальне відділення Антимонопольного комітету України діяло в межах наданих йому чинним законодавством повноважень.

Також, слід зазначити, що позивач у Вимозі був повідомлений про обов'язковість виконання вимог голови Відділення у визначені ним строки, відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та про відповідальність за невиконання вказаних вимог відповідно до статей 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У вимозі чітко були зазначені статті Закону України "Про Антимонопольний комітет України" на підставі яких вимагалась інформація.

До того ж законодавство України не уповноважує суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати, чи стосується витребувана головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформація певного питання, чи є вона необхідною для вирішення останнього.

Твердження позивача стосовно того, що його господарська діяльність не підпадає під категорію суб'єкта господарювання у розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" і що діяльність Служби не належить до сфери контролю Відділення, суд не приймає до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єктом господарювання є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

Відповідно до положень статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

З наявних матеріалів у справі встановлено, що позивач є юридичною особою згідно із законодавством України, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, у печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Також зазначена організація здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 3 Положення про територіальне відділення зазначено, що одним із повноважень територіального відділення у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель визначено перевірку суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Оскільки одним із предметів діяльності Служби передбачених Положенням про Службу автомобільних доріг у Київській області є організація і проведення тендерів на розміщення замовлень на виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд відповідно до законодавчих та нормативно-правових актів з цих питань, то вона є об'єктом контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель.

Отже, головою Відділення було правомірно надіслано вимогу про надання інформації відповідно до статей 17, 22, 22 - 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", оскільки Служба автодоріг є суб'єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Служби автомобільних доріг у Київській області про визнання недійсним рішення не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до п.2. резолютивної частини Рішення № 124 від 17.11.2011 р. по справі № 498/27-р-02-06-11 було накладено штраф на Службу автомобільних доріг у Київській області у розмірі 15 011,00 грн.

05.12.2011 р. відповідач отримав Рішення від 17.11.2011 р. № 124. Факт отримання відповідачем вище вказаного рішення підтверджується відміткою на супровідному листі від 05.12.2011 р. № 02-06-2880.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з Служби автомобільних доріг у Київській області.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 05.02.2012 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином відповідач за зустрічним позовом, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з Служби автомобільних доріг у Київській області штрафу в розмірі 15 011, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

3. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 26345736) до доходів загального фонду Державного бюджету України на рахунок за наступними реквізитами:

одержувач -УДКСУ у Солом'янському районі міста Києва,

код ЄДРПОУ 38050812,

МФО 820019,

рахунок 31118106700010,

код платежу - 21081100

штраф у розмірі 15 011 (п'ятнадцять тисяч одинадцять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 26345736) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.05.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева