Рішення № 24269382, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/1998-2012 15.05.12За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРІЯ"

про стягнення заборгованості

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 15.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 5011-13/1998-2012 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРІЯ" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує виконанням не в повному обсязі відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-13/1998-2012, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2012, сторони зобов'язано вчинити дії.

12.03.2012 року через канцелярію до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.03.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову. Позивачем в судовому засіданні надані для огляду оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи на 11.04.12.

11.04.12 сторони не з'явились, через канцелярію відповідач подав клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи до якого долучено погоджений лист №157 про зміну грошового зобов'язання на товарне

З метою отримання додаткових доказів по справі та з урахуванням клопотання відповідача, ухвалою суду від 10.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.04.2012.

В зв'язку з хворобою судді Курдельчука І.Д., розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 17.04.12 справу передано для подальшого розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою суду від 17.04.2012 року справу № 5011-13/1998-2012 було прийнято суддею Івченко А.М. до свого провадження та призначено до розгляду на 15.05.2012 року.

У зв'язку з перебуванням судді Івченко А.М. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.05.2012 року справу № 5011-13/1998-2012 було передано для розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою суду від 08.05.2012 року матеріали справи було прийнято суддею Курдельчуком І.Д. до свого провадження.

10.05.2012 року до суду через канцелярію від позивач надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

15.05.2012 року в судове засідання представники сторін не з'явилися, відповідач поважних причин неявки суду не повідомив.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи (лист № 157 від 06.04.2012 року та Акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2011) позивач наявну перед позивачем заборгованість визнає.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

12.08.2011 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" (надалі - позивача, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРІЯ" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару № 11-22 від 12.08.2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом дії Договору поставляти покупцю товар окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Згідно розділу 4 Договору, постачальник здійснює поставку на умовах попередньої оплати. Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за товар на протязі 3 днів з моменту отримання рахунку.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було поставлено товар на загальну суму 65 485,00 грн.

Проте, в якості доказів поставки відповідачу товару долучає до матеріалів справи довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 29 від 16.09.2011 року та лише одну видаткову накладну на суму 31 485,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Проте, враховуючи, що в Акті звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем від 30.11.2011, підписаному представниками обох сторін, відображений факт поставки товару на загальну суму 65 485,00 грн. та отримання його відповідачем, суд вважає, що фактично господарські операції щодо поставки товару позивачем та отримання його відповідачем відбувалися.

Таким чином, факт поставки позивачем товару на загальну суму 65 485,00 грн. відповідачу суд вважає доведеним.

Крім того, в зазначеному вище Акті відповідачем визнано факт наявної перед позивачем заборгованості за поставлений позивачем, але частково неоплачений відповідачем товар, в розмірі 26 485,00 грн.

Зважаючи на наявну заборгованість, позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою погашення заборгованості.

Проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений позивачем, але частково неоплачений відповідачем товар в розмірі 26 485,00 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1 430,13 грн. пені.

Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення платежу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 1 430,13 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім пені позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 4 664,49 грн. 50% річних та 105,94 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що при простроченні платежу більше одного місяця постачальник має право додатково стягнути з покупця 50% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 4 664,49 грн. 50% річних та 105,94 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 26 485,00 грн. основного боргу, 1 430,13 грн. пені, 4 664,49 грн. 50% річних та 105,94 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРІЯ" (03040, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд. 68, кв. 230; 02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 15, оф. 604, код ЄДРПОУ 34422878) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" (67652, Одеська обл.., Біляєвський район, с. Мирне, вул.. Крайня, 1а, код ЄДРПОУ 31822249) 26 485,00 грн. основного боргу, 1 430,13 грн. пені, 4 664,49 грн. 50% річних, 105,94 грн. інфляційних втрат, 1 609,50 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 21.05.2012