Рішення № 24269298, 21.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2012 р. Справа № 21/5007/17/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №242/8 від 21.12.11р.;

від відповідача: не з'явився (був присутній 21.05.12р. до перерви ОСОБА_2 - довіреність №2 від 03.01.12р.;

прокурор: не з'явився (була присутня 21.05.12р. до перерви - Тарасюк В.С. - сл. посвідчення НОМЕР_1).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів)

до Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця" (м.Коростишів)

про стягнення 115021,02 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

В порядку статті 77 ГПК України, в судовому засіданні 07.05.12р. оголошувалась перерва до 11 год. 00 хв. 21.05.12р., яка була продовжена до 17 год. 00 хв. 21.05.12р.

Прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" про стягнення з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" на користь позивача 115021,02грн. заборгованості за спожитий природний газ, з яких 76673,40грн. основного боргу, 5944,50грн. пені, 5166,89грн. інфляційних, 16398,32грн. 16% річних та 10837,91грн. штрафу за затримку розрахунків понад 30 днів.

Слід зазначити, що згідно довідки з ЄДР, повна назва відповідача - Дочірнє підприємство ""Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця".

Ухвалою суду від 03.04.12р. прийнято до розгляду заяву прокурора №14 від 02.04.12р. в частині збільшення позовних вимог, згідно до якої прокурор просить суд стягнути з відповідача 116048,70грн., з яких: 76673,40грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з постачання природного газу, 5892,62грн. пені, 5166,89грн. збитків від інфляції, 17477,88грн. 16% річних від суми боргу та 10837,91грн. штрафу за затримку розрахунків понад 30 днів (а.с.87-95, т.1).

Враховуючи, що згідно вищевказаної заяви в частині заявленої до стягнення пені прокурором змінено період її нарахування, що призвело до зменшення розміру останньої та зміни підстав позову у цій частині, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України, судом, в межах заявленого предмету позову, згідно заяви №14 від 02.04.12р., прийнято лише збільшення позовних вимог. Спір вирішується з врахуванням збільшення позовних вимог, згідно якого заявлена до стягнення сума становить 116100,58грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та письмових пояснень по справі (а.с. 35, 36-38, 61, 62-67, 105, т.2).

Після перерви прокурор в судове засідання не з'явився. Представник позивача надала суду клопотання, що було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи письмових пояснень від 21.05.12р., підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 21.05.12р. та рахунків-фактур (а.с. 104-122, т.2)

Представник відповідача в судовому засіданні щодо наявності основної суми боргу не заперечив. Порядок зарахування позивачем здійснених на виконання договору проплат вважає вірним, однак із заявленими у позовній заяві штрафними санкціями, інфляційними та річними не погоджується, з викладених у відзивах на позовну заяву мотивів (а.с.53-62, 130-136, т.1). Після перерви в судове засідання не з'явився.

Враховуючи надані в процесі розгляду справи докази та пояснення, а також обізнаність всіх учасників процесу про оголошення перерви, суд вважає, що неявка прокурора та представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши додаткові пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, 01 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (а.с. 34-40, т.2 (постачальник, позивач)) та ДП Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" (споживач, відповідач) був укладений Договір №115-П на поставку природного газу (а.с.8-9, т.1), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживача в 2011 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору, сторони визначили ціну на газ, яка за 1000 м.куб складає 2953,73грн., що включає в себе ціну за газ, цільову надбавку 2%, тариф на транспортування магістральними трубопроводами та тариф на постачання.

Додатковою угодою №1 від 01.02.11р. до Договору №115-П від 01.01.11р. сторони виклавши п.6.1. Договору у новій редакції, погодили, що з 01.02.11р. ціна газу та тарифи на постачання та транспортування становить 2953,61грн. (а.с.10, т.1).

У зв'язку із перетворенням постачальника з ВАТ на ПАТ, 01.04.11р. Додатковою угодою №2 до Договору, сторони виклали преамбулу Договору у новій редакції та виклали адресу та реквізити постачальника у новій редакції. Крім того, вказаною Додатковою угодою №2 сторони погодили, що з 01.04.11р. ціна газу та тарифи на постачання та транспортування становить 3287,71грн. (п.6.1.). Також доповнили розділ VІІ Договору пунктом 7.6. (а.с.11).

Відповідно до п.7.1. Договору, оплата за газ, послуги з постачання та транспортування здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач вказує, що відповідно до актів прийому-передачі природного газу за лютий-травень 2011 року відповідачем спожито 69612 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 211128,03грн. (а.с.13-16, т.1).

Зазначає, що в порушення умов договору, заборгованість за природний газ станом на 01 березня 2011 року становила 86132,82грн., про що було зазначено відповідачу в повідомленні про припинення (обмеження) газопостачання №131 від 15.03.11р. (а.с. 17, т.1), після чого, 17.03.11р. відповідачем було направлено гарантійний лист (а.с. 18,т.1) та 18.03.11р. перераховано на рахунок позивача 14550,68грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю, позивачем 21.03.11р. було направлено відповідачу претензію-вимогу №115-03-11 (а.с.19-21,т.1), у відповідь на яку відповідач надіслав Гарантійний лист №90 від 31.03.11р., згідно якого останній гарантував оплату за спожитий природний газ (а.с. 22-23,т.1).

В подальшому, як зазначає позивач, ним, на виконання умов п. 9.3. та 12.05 Договору, у зв'язку з порушенням відповідачем п. 7.1. було прийнято рішення про розірвання Договору, про що було письмово повідомлено відповідача листом за №62/2 від 17.04.11р. (а.с.24,т.1) та пред'явлено претензію-вимогу №115/04-11 (а.с. 26-27,т.1).

Листом за №92/2 від 11.05.11р. відповідача було повідомлено, що Договір №115-П від 11.05.11р. розірвано з 11.05.11р. (а.с.30-31, т.1).

За даними позивача, станом на час звернення його до суду заборгованість відповідача склала 76673,40грн.

За несвоєчасно проведені розрахунки, у відповідності до п.п. 9.2, 9.5 Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 30.08.11р. по 27.02.12р. пеню у розмірі 5944,50грн. (а.с.4, т.1).

Крім того, посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача за період березень-червень 2011 року 5166,89грн. інфляційних та з 06.03.11р. по 31.03.12р. 16% річних в сумі 17477,88грн. (а.с.90-91, т.1).

За затримку розрахунків понад 30 днів, до стягнення з відповідача нараховано 7% штрафу у розмірі 10837,91грн. (а.с.91, т.1).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.53-62, т.1) та відзиву на заяву про збільшення позовних вимог (а.с.130-136, т.1), підтвердив отримання послуг по постачанню газу та наявність боргу в сумі 76673,40 грн. Пояснив, що у зв'язку з тяжким фінансовим становищем не зміг своєчасно провести розрахунки. Разом з тим, зазначає, що розрахунки з ПАТ "Коростишівгаз" проводились щомісячно, однак, з деякими відхиленнями в датах.

Вважає, що позивач нараховує штрафні санкції вибірково, несправедливо, незаконно. У поданому клопотанні (а.с.79, т.1) та відзиві на заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 130-136, т.1), відповідач просить суд у зв'язку з надзвичайно тяжким станом, відмінити нараховані позивачем штрафні санкції, так як останні надмірно великі порівняно з основним боргом. Зазначає, що стягнення санкцій також призведе до зупинки функціонування оздоровниці і не дасть змоги виконувати Державну програму "Діти України" та Указу Президента України "Про заходи відпочинку та оздоровлення дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи у 2012 році".

У відзиві на заперечення (а.с.36-38, т.2) щодо задоволення вищевказаного клопотання, позивач просить суд взяти до уваги те, що ПАТ "Коростишівгаз" не є газовидобувною компанією, а є загальноукраїнським постачальником природного газу для всіх категорій споживачів м. Коростишева" та Коростишівського району, постачає природний газ, отриманий за договорами з НАК "Нафтогаз України". Вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідач систематично порушує взяті на себе зобов'язання, не надав жодного доказу на підтвердження свого тяжкого матеріального становища, а його заборгованість перед позивачем створює заборгованість останнього перед НАК "Нафтогаз України", яка закуповує природний газ у ВАТ "Газпром", при цьому несплата боргів перед іноземними постачальниками газу в свою чергу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України.

Дослідивши надані до справи документи, врахувавши пояснення представників сторін та приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем Договору №115-П від 01.01.11р. на поставку природного газу (а.с. 8-9, т.1), з додатковими угодами до нього (а.с.10-11, т.1).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, з підписаних сторонами Актів приймання-передачі природного газу (а.с.13-16, т.1), вбачається, що на виконання умов вищевказаного Договору, позивачем протранспортовано, а відповідачем отримано та спожито у лютому 2011 року 27389 м.куб. природного газу на суму 80896,43грн., у березні 2011 року - 25697 м.куб. на суму 75898,91грн., у квітні 2011 року - 13685 м.куб. на суму 44992,31грн. та у травні 2011 року - 4780 м.куб. При цьому, у зв'язку з тим, що в травні 2011 року діяло два Договори на поставку природного газу, а саме №115-П від 01.01.1р. та №115-П від 12.05.11р., спожитий відповідачем природний за травень 2011 року позивачем був поділений на дві частини, тому в даному позові позивачем заявлено за травень 2011 року 4,780 тис. м. куб. на суму 9340,38грн. (а.с. 61, т.2).

На вказані суми відповідачу виставлялись рахунки-фактури (а.с. 107-122, т.2), що не заперечувалося останнім.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено що в лютому-травні 2011 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ 69,612 тис. м. куб. на загальну суму 211128,03грн.

Не заперечується сторонами й те, що відповідачем було частково проведено розрахунки на суму 134454,63грн. (а.с. 4-30, 77-98, т.2).

Зокрема, станом на 06.03.12р. за відповідачем рахувалась переплата за минулі періоди в сумі 212,87грн., тому сума боргу за лютий станом на 06.03.2011 року склала 80683,56грн. (80896,43грн. - 212,87грн.).

Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за отриманий природний газ склало 76673,40грн.

Вказана сума боргу підтверджується відповідачем у підписаних сторонами актах звірки взаємних розрахунків (а.с. 74, т.1; а.с. 106, т.2) , відзиві на позовну заяву (53-62, т.1) та не заперечувалась представником відповідача у судових засіданнях.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 76673,40грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 9.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення вимог пункту 7.1. Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 16 відсотків річних, пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. При затримці розрахунків понад 30 днів відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу не звільняє споживача від виконання зобов'язань, передбачених п.7.1. Договору.

Крім того, згідно пунктом 9.5., неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією, позовом.

З розрахунку позивача (а.с.4, т.1) вбачається, що пеню останнім нараховано за період з 30.08.11р. по 27.02.12р. у розмірі 5944,50грн.

Здійснивши перерахунок пені, виходячи з визначеного позивачем у позовній заяві періоду, тобто з 30.08.11р., з урахуванням положень п.6 ст.232 ГК України, суд встановив, що обгрунтовано заявленими є 2095,42грн. пені. Визначаючи її розмір судом було взято до уваги, що станом на 17.06.11р. заборгованість за лютий 2011 року була погашена, тому підстави для нарахування пені на прострочення оплати вказаної поставки з 30.08.2011р. були відсутні. На суму боргу, що залишилася неоплаченою за поставлений газ у березні 2011 року в розмірі 23821,01грн. за період з 30.08.11р. по 06.10.11р. судом нараховано 384,40грн. пені, за період з 30.08.11р. по 06.11.11р. на суму боргу 44992,31грн. нараховано 1318,34грн., та за період з 30.08.11р. по 06.12.11р. - 392,68грн. Таким чином, у стягненні 3849,08грн. пені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, пунктом 9.2. Договору сторони встановили відповідальність за неналежне виконання зобов'язання у розмірі 16 відсотків річних.

Згідно розрахунку позивача, розмір 16% річних за період з 06.03.11р. по 31.03.12р. (а.с.90-91, т.1) р. складає 17477,88грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд вважає, що обґрунтовано заявленими до стягнення є 16435,45грн.16% річних, тому у стягненні 1042,43грн. слід відмовити.

Крім того, здійснивши перевірку заявлених позивачем інфляційних за період з березня 2011 року по червень 2011 рік, судом було встановлено, що за квітень 2011 рік індекс інфляції становив 101,3%, тоді як позивачем вказано 101,4%, однак останнє не вплинуло на правомірність вимоги щодо стягнення саме 5166,89грн. інфляційних.

Що стосується заявленого позивачем штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості, що склав 10837,91грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою у вигляді штрафу або пені.

Проте, в порушення зазначеної норми позивачем двічі нараховано штрафні санкції за одне й те саме порушення умов договору, а саме пеню та штраф.

Разом з тим, у відповідності до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення 10837,91грн. штрафу є безпідставною, такою, що суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі на суму 100371,16грн., з яких: 76673,40грн. - основний борг, 2095,42грн. - пеня, 16435,45грн. - 16% річних та 5166,89грн. інфляційних.

У стягненні 3849,08грн. пені, 1042,43грн. річних та 10837,91грн. штрафу суд відмовляє.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача (а.с. 79, т.1) про відміну нарахованих позивачем штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно вказівки, що міститься у п.2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Керуючись вищевказаним, судом враховано фінансовий стан підприємства, що вбачається із звіту про фінансові результати за 2011р. (а.с. 68-69, 78,т.1); факт часткової сплати основної заборгованості; характер роботи підприємства, зважаючи на факт нарахування до стягнення з відповідача, крім 2095,42грн. пені, ще і 5166,82грн. інфляційних та 16435,45грн. 16%річних, суд вважає за доцільне зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 800,00 грн.

При цьому суд зазначає, що повноваженнями відмовляти позивачу в стягненні з відповідача обґрунтовано нарахованих штрафних санкцій вцілому, зменшувати суму обґрунтовано нарахованих інфляційних та річних чи відмовляти в їх стягненні вцілому, ні за клопотанням відповідача, ні з власної ініціативи, суд не наділений.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 800грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця" (12502, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, пров. Дачний, 13, код 02583267)

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, вул. Більшовицька, 22, код 20413052):

- 76673,40грн. - основного боргу;

- 800,00грн. - пені;

- 16435,45грн. - 16% річних;

- 5166,89грн. інфляційних;

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофоздоровниця" (12502, Житомирська обл., Коростишівський р-н., м. Коростишів, пров. Дачний, 13, код 02583267) в доход державного бюджету України 2007,42грн. судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25 травня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2,3- сторонам (рек. з пов.)