Рішення № 24269101, 23.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.12р. Справа № 16/5005/3171/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора", с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авоська", м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 818 грн. 98 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник, дов. від 21.12.2011р. №10-05-2580;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належними чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 19 818 грн.98 коп., що складає: 14 107 грн. 87 коп. - вартості товару, поставленого відповідно до умов договору від 01.04.2011р. № S-11-729, 5 097 грн. 54 коп. - вартості бездоговірної поставки товару та 613 грн. 60 коп. - пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, правом на направлення свого представника на участь у судовому засіданні не скористався, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В подальшому позивач у заяві (вх. №29920/12 від 23.05.2012р.) про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 19 818 грн.98 коп., що складає: 14 107 грн. 87 коп. - вартості товару, поставленого відповідно до умов договору від 01.04.2011р. № S-11-729, 5 097 грн. 54 коп. - вартості бездоговірної поставки товару та 613 грн. 60 коп. - пені.

Справа відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.04.2011р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Сандора" (постачальником) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Авоська" (покупцем) було укладено договір поставки №S-11-729 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору передавати покупцю у власність, а покупець приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.); найменування, одиниця обліку, кількість та асортимент продукції вказуються в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця (пункт 1.2 Договору поставки);

- ціна продукції встановлюється постачальником на момент відвантаження, відображається в накладній (рахунку-фактурі) та вважається погодженою між постачальником та покупцем за наявності печаток та підписів уповноважених осіб; в цьому випадку накладні виконують функцію специфікації та є невід'ємною частиною даного договору; покупець підтверджує повноваження осіб, що завіряють своїм підписом факт прийняття товару на накладних (рахунках-фактурах) (пункт 1.3 Договору поставки);

- відповідно до пункту 2.1 Договору поставки постачальник поставляє товар на умовах DDP (доставка на склад покупця) відповідно до Інкотермс 2000; адреси доставки вказуються у додатку до даного договору №1, який буде невід'ємною його частиною, а також уточнюються покупцем при здійсненні замовлення на продукцію; продукція поставляється в асортименті, за цінами та в кількості, що вказані в накладній (рахунку-фактурі), що складається відповідно до замовлення покупця (пункт 2.2 Договору поставки);

- сума договору визначається як сума всіх партій продукції, поставлених протягом строку договору (пункт 3.1 Договору поставки);

- як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем в період з 28.10.2011р. по 14.12.2011р. було поставлено відповідачу на адреси, визначені додатком до договору №1, товар на загальну суму 19 505 грн. 64 коп., що підтверджується відповідними накладними (а.с. 24-69);

- у пункті 3.2 Договору поставки (у редакції додаткової угоди від 21.04.2011р. №2 до договору купівлі-продажу) передбачено, що покупець зобов'язаний оплати продукцію протягом 21-го календарного дня з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі), шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства; сторонами погоджено, що в разі оплати продукції готівкою, документами, що підтверджують оплату продукції є розрахункові касові документи постачальника (чек РРО або ПКО); будь-які інші документи не підтверджують надходження грошей в касу постачальника, та не є доказом оплати; при передачі грошей без оформлення касових документів відповідальність за ненадходження грошей в касу постачальника несе покупець (пункт 3.3 Договору поставки);

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- таким чином, строк оплати за Договором вважається таким, що настав;

- з урахуванням часткових оплат та часткового повернення товару на загальну суму 5 397 грн. 80 коп., заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар відповідно до умов Договору поставки становить 14 107 грн. 84 коп.;

- також позивачем в період з 29.10.2011р. по 14.12.2011р. було поставлено відповідачу на адреси, що не вказані у додатку №1 до Договору поставки, товар на загальну суму 5 913 грн. 60 коп., що підтверджується відповідними накладними (а.с. 70-87);

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті за поставлений товар;

- відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

- 24.01.2012р. позивачем відповідачу було спрямовано претензію від 23.01.2012р. №3-168 з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 21 652 грн. 38 коп.;

- про спрямування відповідачу вказаної претензії свідчить поштова накладна від 24.01.2012р. (а.с. 21);

- отже, строк оплати за поставлений товар відповідно до накладних (а.с. 70-87), вважається таким, що настав;

- відповідач за товар розрахувався частково та частково повернув товар на загальну суму 816 грн. 06 коп., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно накладних (а.с. 70-87), становить 5 097 грн. 54 коп.;

- таким чином, загальна заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар становить 19 205 грн. 38 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- згідно з пунктом 4.2 Договору поставки за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення оплати;

- таким чином, пеня за несвоєчасну оплату поставленого відповідно до умов Договору товару становить 613 грн. 60 коп. (з 19.11.2011р. по 22.03.2012р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авоська" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополь, 3, буд. 47, корпус 1; ідентифікаційний код 37213244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сандора" (юридична адреса: 57262, с. Миколаївське Жовтневого району Миколаївської області; фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березінська, 80; ідентифікаційний код 22430008) 19 205 грн. 38 коп. -заборгованості, 613 грн. 60 коп. -пені та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„25„ травня 2012р.