Рішення № 24269091, 21.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2012 р. Справа № 5004/324/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд", м.Луцьк

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор", м.Луцьк

про стягнення 3895874,77грн.

Суддя: Сур'як О. Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2383 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №26 від 04.04.2011р.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ТОВ "Континент Нафто Трейд" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -ДП "Волинський облавтодор" 3895874,77грн., з них: 3671368,10грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору про закупівлю №100 від 30.11.2010р., видаткової накладної №8034 від 02.12.2010р. та довіреності на отримання товару №224 від 02.12.2010р., а також 110141,04грн. інфляційних втрат та 114365,63грн. -3% річних.

Представник відповідача у запереченні на позовну заяву №436 від 29.03.2012р. зазначив, що до матеріалів справи не було долучено позивачем доказів передання відповідачеві документів на виконання п.6.3. Договору, в зв'язку з чим видаткова накладна, додана позивачем до справи не може являтися належним доказом виконання обов'язку з поставки, що в свою чергу має братися до уваги при визначенні строку для оплати, адже згідно п. 4.1. Договору строк для оплати розпочинає свій відлік саме від дня передання відповідачеві не тільки товару, а й всіх документів визначених в п. 6.3. Договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що відповідач здійснює оплату на підставі рахунку - фактури, який надається позивачем за банківськими реквізитами позивача протягом 90 днів від поставки. Отже, обов'язковою умовою для оплати є факт надання відповідачеві позивачем рахунку фактури на оплату поставленої продукції.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних та суму інфляційного збільшення розміру основного зобов'язання за період з 03.03.2011 року - 15.03.2012 року, тобто за період, що становить більше ніж рік.

Проте, п. 9.8. Договору сторони визначили, що нарахування будь - яких сум щодо відповідальності відповідача припиняється через 3 календарні місяці від дня порушення зобов'язання, а отже, виходячи з умов Договору строк для нарахування відповідальності (в тому числі в вигляді 3% річних та інфляційного збільшення) не може перевищувати 3 місяців. Просив відмовити у позові повністю як такому, що заявлений безпідставно.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

30.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд»(Учасник) та Дочірнім підприємством «Волинський облавтодор»(Замовник) було укладено договір про закупівлю № 100.

Відповідно до п. 1.1. договору Учасник зобов'язується поставити, а Замовник прийняти та оплатити відповідно до проведеної Замовником процедури закупівлі згідно ЗУ «Про здійснення державних закупівель»в порядку та на умовах, визначених цим договором бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 та бітум нафтовий дорожній БНД 90/130, названі у подальшому «Товар», протягом грудня 2010р. січня-грудня 2011р.

Відповідно до п.3.1. ціна бітуму 60/90 90/130) становить 4650 грн/т. та вказується у специфікації або видатковій накладній до цього договору.

Згідно п. 6.1. договору сторони погодили, що передача товару здійснюється в порядку та на умовах, визначених цим договором, та згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку вантажів.

Відповідно до п. 6.3. договору передбачено, що поставка товару підтверджується двохстороннім актом прийому-передачі або видатковою накладною між Учасником та Замовником, який підписується протягом 2 (двох) банківських днів з дати прибуття товару на станцію або пункт призначення, за умови надання учасником наступних документів: рахунку-фактури на поставлений товар: копії залізничної (товаротранспортної накладної): копії паспорту якості товару: документу, який підтверджує сертифікацію товару Держстандартом України.

Згідно п. 6.4. договору вважається, що Учасник виконав своє зобов'язання щодо поставки Товару з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі або видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято бітум нафтовий дорожній БНД-60/90 у загальній кількості 840 130кг. на загальну суму 3 671 368, 10грн., що підтверджується видатковою накладною № 8034 від 02.12.2010р. підписаною та скріпленою печатками обох сторін та довіреністю на отримання товару №224 від 02.12.2010р.

Згідно п. 4.1. договору сторони погодили, що Замовник здійснює оплату за поставлений товар у гривнях на підставі рахунку-фактури, який йому надається Учасником, за банківськими реквізитами Учасника в термін до 90 календарних днів із дати поставки.

В порушення умов п.4.1 Договору позивачем не було надано відповідачу рахунку-фактури, що в свою чергу є підставою для оплати товару згідно п.4.1 Договору.

Лише 05.04.2011р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога №562/1 про сплату даної заборгованості до 10.04.2011р.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.04.2011р. на адресу позивача було відправлено відповідачем відзив на претензію №578, в якому ДП "Волинський облавтодор" визнав суму заборгованості та пояснив, що несвоєчасна сплата заборгованості виникла по причині відсутності належного бюджетного фінансування дорожньої галузі Волині. На поточний період ДП "Волинський облавтодор" знаходиться в кризовому фінансовому стані. При найменшій можливості ДП "Волинський облавтодор" погасить заборгованість в добровільному порядку.

Проте, на вимогу позивача, відповідач не здійснив оплати за поставлений товар у строк до 10.04.2011р.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 3 671368,10грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Позивач просить також стягнути з відповідача 110141,04грн. інфляційних втрат та 114365,63грн. -3% річних за період з 03.03.2011р. -15.03.2012р. відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Натомість п.9.8. договору сторони визначили, що нарахування будь-яких сум щодо відповідальності відповідача припиняється через 3 календарні місяці від дня порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних та збільшення боргу на індекс інфляції є видами відповідальності та нараховуються в вигляді відсотків.

Статтею 625 ЦК України встановлено певний порядок нарахування сум щодо відповідальності -за весь час прострочення.

Проте, ст. 625 ЦК України не визначає строку, протягом якого можуть нараховуватися 3% та інфляційні втрати, оскільки строком є певний період у часі, який обчислюється роками, місяцями, днями.

Сторони в п.9.8. договору встановили порядок нарахування сум щодо відповідальності згідно ст. 625 ЦК України -за весь час прострочення та відповідний строк для нарахування сум щодо відповідальності -три місяці.

Виходячи з умов договору строк для нарахування сум щодо відповідальності не може перевищувати 3 місяці від дня порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, суд приходить до висновку, що право у позивача для нарахування будь-яких сум щодо відповідальності виникло з 12.04.2011р. та закінчилося 12.07.2011р., а тому з відповідача підлягає до стягнення 91784,20грн. інфляційних втрат та 27761,58грн. -3% річних за період з 12.04.2011р. -12.07.2011р.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 626-629 Цивільного кодексу України, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" (Волинська область, м.Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" (Волинська область, м.Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33681103) 3790913грн. 88коп., з них: 3671368,10грн. заборгованості, 91784,20грн. інфляційних втрат та 27761,58грн. -3% річних, а також 62645грн.51коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 25.05.2012р.

Суддя О. Г. Сур'як