Постанова № 24257335, 18.05.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/736/12

14:25

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача -Васійчука С.І.

представника відповідача -Корнієнка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона 76" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона 76" (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у сумі 1 245 664,04 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в результаті несвоєчасної сплати податкового зобов'язання визначеного відповідачем у деклараціях по податку на додану вартість за листопад 2011 року, грудень 2011 року, січень 2012 року та лютий 2012 року у відповідача виникла заборгованість на суму 1 245 664,04 грн.

Виходячи з наведеного позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми заборгованості в розмірі -1 245 664,04 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення. Вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не мають правового обґрунтування.

Відповідач зазначив, що позивач не мав права звертатися з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду з предметом "про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі" оскільки ця вимога суперечить ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання з 31 серпня 1998 року (а.с.20-23).

Відповідно до розрахунку заборгованості по товариству з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона 76" станом на 28 березня 2012 року обліковується заборгованість в сумі 1 245 664,04 грн., яка складається з податкового зобов'язання з податку на додану вартість -1 229 532, 56 грн. (згідно декларацій №9012760085 від 20.12.2011р., №9014191074 від 20.01.2012р., №9005698874 від 16.02.2012р., №9006775166 від 20.02.2012р.), штрафні санкції -91 грн., пені -16040,48 грн. (а.с. 4).

04 листопада 2010 року на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 1/1306 від 02 листопада 2010 року та 09 грудня 2010 року податкову вимогу № 2/1462 від 06 грудня 2010 року(а.с. 18-19).

08 вересня 2011 року позивачем прийнято рішення №80 про опис майна у податкову заставу(а.с.17), а 12 грудня 2011 року податковим керуючим складено акт опису майна №169 (а.с. 6).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Підпункт 16.1.4.пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, зазначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Як визначено п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України визначає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу, пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Пунктом 89.8 ст. 89 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України:

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Виходячи із викладеного вище суд вважає, що заперечення відповідача в частині посилань на відсутність повноважень податкового органу на звернення з зазначеною позовною вимогою є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції наділені функціями контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів. Згідно пункту 11 цієї ж статті податкові органи звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом, а тому право на звернення до суду з позовною вимогою щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі за податковим органом визначено ст.95 Податкового кодексу України.

Заперечуючи проти позову представник відповідача посилався також на вимоги ст.87 ПК України наголошуючи на тому, що на майно, яке описане податковим органом може поширюватись обтяження інших кредиторів.

Оцінюючи вказані заперечення, суд вважає їх безпідставними і такими, що не підтверджені жодним доказом та носять характер припущень.

В свою чергу позивачем надано, як доказ витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно якого єдиним об'єктом обтяженням на майно позивача є обтяження накладені податковим органом згідно акту опису від 12.12.2011 року №169 за погодженням з обтяжувачем, з терміном дії до 13.12.2016 року (а.с.5).

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено наявність податкового боргу за відповідачем, що останнім не спростовано та не надано доказів про погашення такого боргу, а тому адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу 1 245 664,04 грн. за рахунок майна платника податків - Товариства з додатковою відповідальністю "Чернівецька пересувна механізована колона 76" (інд. номер 01037595), що перебуває у податковій заставі згідно Акту опису майна №169 від 12.12.2011 року.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 23 травня 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк