Постанова № 24257260, 11.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 травня 2012 р. № 2-а- 2451/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Ушивець О.Ю.

представник відповідача - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ" , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0002651501 від 02.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки слід скасувати, оскільки акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення, ґрунтується на висновках, які суперечать діючому законодавству України, оскільки позивач не порушував норм податкового законодавства при наданні звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з підтавав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання призначені на 19.04.2012 року та 11.05.2012 року свого уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи за відсутності представника відповідача суду не надавав.

Відповідно до ч. 4, ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради, як платник податку знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.

У відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ", ідентифікаційний код: 32237564. За наслідками перевірки складений акт № 3281/15-107/32237564/220 від 20.10.2011 року.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки № 3281/15-107/32237564/220 від 20.10.2011 року, направив на адресу відповідача письмові заперечення до акту перевірки, за результатами розгляду яких, відповідач залишив без змін висновки акту перевірки, про що направив лист про розгляд заперечень від 02.11.2011 р.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі міста Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. № 0002651501, згідно якого позивачу встановлено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 19392360 грн., яким підприємству позивача зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, подавши скаргу до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. № 0002651501 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Крім того, скаргу на це податкове повідомлення-рішення було подано також до Державної податкової служби України. За результатами розгляду цієї скарги податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. № 0002651501 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

За твердженням перевіряючих, в діяльності підприємства позивача встановлено порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме, в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно відображено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 19 392 360 грн., чим неправомірно завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку визначаються правовими нормами розділу ІІІ "Податок на прибуток" Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств " розділу XX "Перехідні положення ", розділ III "Податок на прибуток " цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX "Прикінцеві положення " Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств " втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 р. по 01.04.2011 р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, оскільки буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом, не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

За підсумками першого кварталу 2011 року згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року сума валових витрат (рядок 04 декларації за 1 квартал) становила 10206742 грн., даний факт сторонами не оскаржується.

Результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення в розмірі 19854541грн. (рядок 8 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) (+-03-(+-06)-07)" Декларації за І квартал 2011 року), що розраховане у відповідності до вимог податкового законодавства України, яку позивач відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України включив до витрат другого календарного кварталу 2011 року до рядка 06.6 Декларації за 2 квартал 2011 року "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)".

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що підприємство позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, отже підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення " Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доказана правомірність свого рішення, не обґрунтовано посилання на те, що податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення, створене в першому кварталі 2011 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0002651501 від 02.11.2011 року, було невірно застосовано норми законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

В зв'язку з вищевикладеним, рішення відповідача не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0002651501 від 02.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр КИЇВ" (код ЄДРПОУ 32237564, п/р260093437 в ВАТ "Мегабанк" МФО 351629) сплачений судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.