Ухвала суду № 24257198, 17.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"17" травня 2012 р. Справа № 2a-996/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільський І.І.

при секретарі Бурда М.Р.

представника позивача: Сорока П.,

представника відповідача: Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтваінвест»до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дй,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтваінвест»звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій.

17.05.2012 року в судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про закриття провадження по справі № 2a-996/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтваінвест»до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Також пояснила, що позивачем фактично оскаржуються висновки, викладені в акті перевірки від 11.01.2012 року №136/23-1/1/36997677, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не встановлює права та обов`язки позивача, у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, обраний позивачем спосіб захисту права щодо оскарження висновків акту перевірки не відповідає визначеним законом правовим способам захисту порушеного права, і тому не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача з приводу заявленого клопотання заперечила.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача щодо заявленого клопотання, суд вважає, що провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа)- переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій відповідача, в частині, щодо визнання безтоварними операцій купівлі-продажу з контрагентами позивача є за своєю суттю вимогою, яка стосується оскарження акту перевірки та викладених у ньому висновків.

Згідно із ч.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 року за №34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками. Тобто, акт перевірки як службовий документ стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки і є носієм інформації про встановлені факти та обставини за результатами проведеної перевірки, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Отже, акт перевірки та висновки у ньому не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке само по собі породжує для суб'єкта господарської діяльності певні негативні правові наслідки чи спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і носить обов'язковий характер для суб'єктів цих же відносин. Жодних управлінських висновків акт перевірки не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії платнику податків він не приписує, та відповідно не порушує права свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Відтак позовна вимога про визнання дій відповідача протиправними щодо визнання безтоварними операцій купівлі-продажу з контрагентами позивача відображення в акті перевірки певних висновків податкового органу не є публічно-правовим спором і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість розгляду звернення судом, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 157-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №2a-996/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтваінвест»до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій,- закрити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.