ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2012 р. Справа № 5023/267/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Безлепкіній І.П.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 (свідоцтво № 982 від 03.06.2011 р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № юр-614 від 10.05.2012р.)
ОСОБА_3 (дов. № юр-374 від 02.04.12р.).
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м. Харків (вх. № 1362 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.12 р. у справі № 5023/267/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків
до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м. Харків
про стягнення 1202550,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), грошових коштів у сумі 1 202 550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконанні роботи по договору № 15/09 від 15.09.2008 р. та покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. по справі № 5023/267/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1 202 550,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконання роботи по договору № 15/09 від 15.09.2008 р., витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 60 000,00 грн. на підставі угоди про надання правової допомоги № 23/01/2012 від 23.01.2012 р., судовий збір у розмірі 24 051,00 грн.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин справи. При цьому заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції залишено без уваги клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у справі та не надано ніякої оцінки доводам відповідача в обґрунтування даного клопотання; вважає, що надані до матеріалів справи накладні на передачу між сторонами технічних документів, є доказом невиконання позивачем умов договору. Крім того, посилається на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. по справі № 5023/6038/11, якою на думку відповідача, встановлюється факт невиконання позивачем об'єму робіт по договору 15/09 від 15.09.2008 р., а саме робочої документації промислової котельної на загальну вартість 364700,00 грн.
Позивач з обставинами викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування викладеної позиції зазначає про те, що доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що відповідачем роботи були прийняті за актами без будь-яких зауважень та частково оплачені за всіма етапами робіт.
Позивач 15.05.2012 р. звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь судові витрати з оплати послуг адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі 30000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує, а також звернувся з клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.
Представник позивача проти клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи заперечує.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено під час судового розгляду, 15.09.2008 між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем) було укладено договір № 15/09 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу: «Проектно-дослідні роботи з будівництва заводу кальцинованої соди та енергетичних споруд»в обсязі, складі та у відповідності до вимог, визначених додатком № 1 (завдання на проектування).
Між сторонами також було укладено та підписано ряд додаткових угод, якими змінювалася загальна ціна договору. Так, відповідно до останньої додаткової угоди № 10 від 10.05.2011, п. 4, загальна вартість усього обсягу робіт за договором складає 12 339 340,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з підписаними між сторонами актами виконаних робіт позивачем були виконані роботи у повному обсязі на загальну суму 12 339 340,00 грн.
Крім того, судом першої інстанції взято до уваги підписаний між сторонами акт звірки розрахунків на суму 1 202 560,00 грн. (т. 1 а.с. 115).
Звертаючись до господарського суду позивач зазначив про те, що на момент подачі позову відповідачем роботи за договором були оплачені частково.
Отже, несплаченою відповідачем залишилась сума боргу в розмірі 1 202 550,00 грн.-сума, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Таким чином, з урахуванням таких встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання позивачем підрядних робіт за договором підтверджено матеріалами справи, відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані позивачем роботи у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст.ст. 838, 853, 859, 887 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 202 560,00 грн. основного боргу за виконані позивачем підрядні роботи.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка.
Слід зазначити, що за своєю правовою природою між сторонами по справі склалися підрядні відносини з виконання робіт на умовах договору № 15/09 від 15.09.2008 р.
Згідно із ч.1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст.889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Згідно п.1.2. договору, порядок виконання робіт, етапи та їх вартість визначені додатком № 2 (календарний план робіт (т. 1 а.с. 19)). Відповідно до п.3.1.5 договору, виконавець здійснює передачу документації поетапно відповідно до додатку № 2 по мірі її розробки замовником за актами прийому-передачі.
Додатком № 2 до додаткової угоди № 10 від 10.05.2011 до договору, сторони визначили виконання робіт у сім етапів.
Згідно з підписаними між сторонами актами виконаних робіт (т. 1 а.с. 20 - 26) всі етапи робіт були виконані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем без будь-яких зауважень. Про відсутність зауважень зі сторони замовника (відповідача) щодо належності виконання робіт виконавцем (позивачем) свідчить також здійснення замовником часткової оплати за всіма етапами робіт (т. 1 а.с. 29 - 53).
Наявні матеріали справи свідчать про те, що виконання останнього (сьомого) етапу робіт, підтверджується актом № 7, який був підписаний сторонами 30.09.2011 р. (т. 1 а.с. 26) на суму, яка потребує перерахуванню у розмірі 789 340,00 без ПДВ., що також підтверджується оплатою зі сторони відповідача 22.12.2011 р. (т. 1 а.с. 53).
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
П. 8.4 договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується приймати роботи впродовж 7 (семи) календарних днів з дати отримання акту здачі-приймання виконаних робіт відповідного етапу згідно додатку № 2 та направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову в письмовій формі.
П. 8.5 у випадку, якщо по закінченню строку, вказаного в п. 9.4 договору замовник не представить мотивовану відмову або підписаний акт здачі-приймання роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником і належать до сплати замовником в строки і розмірі згідно відповідному етапу додатку № 2 до даного договору.
Доказів направлення позивачу відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в зв'язку з недоліками виконаних робіт матеріали справи не містять і таких доказів відповідачем до суду не надано.
Посилання відповідача на те, що акти прийомки-передачі виконаних робіт оформлювалися на підставі накладних про передачу технічної документації, якими в свою чергу начебто підтверджується виконання позивачем робіт не в повному об'ємі, колегія суддів вважає недоречним, оскільки умовами договору чітко визначено, що оплата виконаних робіт здійснюється після підписання актів здачі-приймання окремих етапів робіт та надання виконавцем рахунку-фактури.
Таким чином, підписавши акти виконаних робіт та частково оплативши їх вартість відповідач фактично погодив обсяг робіт, які зазначені в актах виконаних робіт. Акти здачі-приймання виконаних робіт є такими, що визнані відповідачем, оскільки підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печатками сторін договору.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо виконання позивачем робіт за договором не в повному обсязі є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються наявними у справі доказами.
Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що оплата виконаних етапів робіт. передбачених додатком № 2, здійснюється протягом 15 банківських днів після підписання актів здачі-приймання окремих етапів робіт та надання виконавцем рахунку-фактури, з утриманням 10% від вартості етапів робіт в рахунок погашення авансового платежу.
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2011 позивачем був направлений на адресу відповідача лист № 484, в якому ставилась вимога про сплату існуючої заборгованості, а також додавались рахунки-фактури на оплату. Вказаний лист був отриманий відповідачем 20.12.2011, про що свідчить вхідний штамп та підпис уповноваженої особи.
Враховуючи, що у встановлений п.2.2.2 Договору п'ятнадцяти денний строк відповідач не оплатив у повному обсязі вартість виконаних робіт, він є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт.
Отже, оскільки факт виконання підрядником робіт та їх прийняття замовником (відповідачем) за договором, тобто факт їх остаточної здачі, підтверджено матеріалами справи, та у відповідності з умовами договору, а також вимог чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу обумовлену ціну.
Крім того, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, посилаючись на невиконання позивачем об'єму робіт по договору № 15/09 від 15.09.2008 р.
Колегія суддів, розглянувши подане відповідачем клопотання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, а також вимоги апеляційної скарги, доводи та докази в їх підтвердження, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судові експертизи»від 25.02.1996 р. судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Ст. 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
В даному випадку питання, які відносяться до предмету позовних вимог -стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи, не потребують застосування спеціальних знань експертом, оскільки чітко визначені договірними зобов'язаннями, а залучення експерта є недоцільним, оскільки спірні питання були досліджені та оцінені судом безпосередньо на підставі представлених документів.
Посилання відповідача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. по справі № 5023/6038/11 жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки вказане судове рішення не встановлює факту невиконання позивачем робіт за договором № 15/09 від 15.09.2008 р., а стосується лише висновків про те, що роботи за відповідним етапом не були належним чином виконані субпідрядною організацією залученою позивачем.
Отже, в даному випадку, наявні у справі документи в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача заборгованості у визначеній сумі, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 202 550,00 грн. є правомірними обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 13 березня 2012 року.
Клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат з оплати послуг адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі 30000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних документальних доказів понесення вказаних витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії (НІОХІМ), м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.03.12 у справі № 5023/267/12 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 21 травня 2012 року
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Судове рішення № 24256977, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/267/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: