Постанова № 24256956, 21.05.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14»травня 2012 р. Справа №5023/3220/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Власенко С.М.,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача -ОСОБА_1, за довіреністю №56 від 21.02.2012 року; ОСОБА_2 -особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків (вх.№984Х/2-7), на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року у справі №5023/3220/11,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м.Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 1881801,23 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року по справі №5023/3220/11 (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»- заборгованість за договором кредиту №1/МСМБКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року в розмірі 1881801,23 грн.; 18818,02 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року у справі №5023/3220/11; припинити провадження у справі №5023/3220/11 та стягнути з позивача на користь апелянта судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 18818,01 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що існує рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року у справі №61/130-10, яке набрало законної сили, за позовом ТОВ «Укрпромбанк»в особі його Харківської філії до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1622853,38 грн. за договором кредиту №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року. Вказане рішення суду є обов'язковим для правонаступника ТОВ «Укрпромбанк»- позивача по цій справі ПАТ «Дельта Банк». Однак, незважаючи на це, позивач не повідомив суд першої інстанції про існування такого рішення суду.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції по цій справі підлягає скасуванню, а справа підлягає припиненню, так як вже є рішення господарського суду від 21.07.2010 року у справі №61/130-10, яке набрало законної сили, на підставі якого ПАТ «Дельта Банк»як правонаступник має право стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року.

Крім того, апелянт вказує, що у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду від 05.07.2011 року та наказу суду від 19.07.2011 року зазначено попереднє місце проживання відповідача, а не дійсне, хоча на час прийняття рішення суду та позивачу було відомо, що місце проживання відповідача: АДРЕСА_2. Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

06.04.2012 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3064), в якому зазначає, що, приймаючи рішення по справі №5023/3220/11 від 05.07.2011 року, господарський суд Харківської області всебічно та повністю дослідив докази, надані сторонами по справі, а також вірно застосував норми процесуального та матеріального права. Вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі, на думку позивача, є необґрунтованими та містять неправдиві данні, а отже не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року по справі №5023/3220/11 -без змін.

Крім того, позивач зазначає, що, як вбачається із матеріалів справи, згідно ст. ст. 74-75 Господарського процесуального кодексу України відповідача було повторно належним чином повідомлено та направлено ухвалу про час та місце судового засідання за адресою: АДРЕСА_2, що була зазначена в довідці. Отже, твердження апелянта про його неповідомлення належним чином про час та місце судового засідання та невідповідність рішення дійсним обставинам справи спростовуються матеріалами справи.

Також позивач вказує, що доводи відповідача щодо наявності рішення суду між тими ж сторонами не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, АТ «Дельта Банк»не було стороною по справі №61/130-10 господарського суду Харківської області. Предметом по справі №61/130-10 є стягнення заборгованості у сумі 1622853,38 грн. на користь ТОВ «Укрпромбанк»в особі Харківської філії, а підставами по справі №5023/3220/11 є обставини з приводу порушення відповідачем прав ТОВ «Укрпромбанк» в особі Харківської філії. Отже, за відсутності всіх умов, імперативно визначених п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (спір вирішено між тими ж сторонами; спір вирішено про той же предмет та спір вирішено з тих же підстав), суд не має права припиняти провадження у справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року розгляд справи відкладено у зв'язку із необхідністю надання сторонами додаткових документів, які мають суттєве значення для розгляду апеляційної скарги.

10.05.2012 року позивач надав через канцелярію суду клопотання (вх.№3851), в якому просив суд провести судове засідання без участі уповноваженого представника, а також надав на вимогу суду розрахунок заборгованості позичальника ФОП ОСОБА_2

Відповідач 11.05.2012 року надав через канцелярію суду доповнення та уточнення до апеляційної скарги (вх.№3873), в яких просить суд рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року по справі 35023/3220/11 скасувати; провадження у справі в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»заборгованості за кредитом по договору №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року в сумі 170475,11 дол. США, що дорівнює 1357783,11 грн. припинити. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по договору № 1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року в сумі 172428,88 грн., з яких: заборгованість за процентами в сумі 15963,83 дол. США, що дорівнює 127147,12 грн., нарахованими за період з 01.07.2010 року по 07.04.2011 року; заборгованість по комісії за управління кредитною лінією в сумі 26581,20 грн., нарахованій за період з 01.07.2010 року по 07.04.2011 року; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1330,07 дол. США, що дорівнює 10593,61 грн., нарахована за період з 08.10.2010 року по 04.02.2011 року; пеня за несвоєчасне повернення процентів в сумі 857,74 дол. США, що дорівнює 6831,64 грн., нарахована за період з 08.10.2010 року по 07.04.2011 року; пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 1275,31 грн., нарахована за період з 08.10.2010 року по 07.04.2011 року. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк»відмовити.

Також апелянт просить судові витрати, пов'язані з розглядом справи, розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вказані уточнення до апеляційної скарги прийняті Харківським апеляційним господарським судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.04.2012 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

21.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»(Банком) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ, відповідно до умов якого, банк відкриває відповідачу відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в еквіваленті 178000,00 дол. США на поповнення обігових коштів, а відповідач зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 17,00 % річних у гривнях, 13,5% річних у доларах США , 12,0% річних у євро, комісії, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Строк кредитної лінії по кредитному договору - до 20.01.2023 року.

Для надання кредиту та обліку нарахування відсотків були відкриті відповідні рахунки.

Свої зобов'язання, визначені договором кредиту, банк виконав належним чином в повному обсязі: Відповідачу згідно розпоряджень бухгалтерії було надано суму кредиту в повному обсязі.

Відповідно до прийнятого рішення Національним банком України 30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку»на користь АТ «Дельта Банк»(зареєстрований за №2258 від 30.06.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3).

Керуючись договором про передачу Активів та Кредитних зобов'язань, АТ «Дельта Банк»набуло статус нового кредитора за кредитним договором на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем на даний час відповідач не виконує умов договору кредиту, порушуючи строки повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до п. 4.1. договору кредиту повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення заборгованості (додаток №1 до договору), а саме, кожного останнього числа місяця рівними частинами.

Нараховані проценти сплачуються відповідачем у валюті кредиту щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця (п 4.4. договору).

Згідно п. 5.2.6 договору кредиту у разі настання випадків, передбачених п.9.2 договору кредиту, позивач має право достроково стягнути всю заборгованість за договором кредиту (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

У випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування ним, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.1 договору кредиту).

Позивач, звертаючись до господарського суду Харківської області у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором кредиту відповідачем, розрахував прострочену заборгованість, яка станом на 07.03.2011 року склала 224956,62 доларів США, в тому числі: заборгованість за кредитом в розмірі 170475,11 доларів США; заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 2098,68 доларів США; заборгованість за відсотками в розмірі 49087,48 доларів США; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3295,35 доларів США.

Крім того, позивачем нараховано комісії, які передбачені кредитним договором, у розмірі 84296,81 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісії в розмірі 5792,43 грн., що в еквіваленті станом на 07.03.2011 року, згідно курсу НБУ (7,9647) складає 1881801,23 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що господарським судом Харківської області 21.07.2010 року прийнято рішення по справі №61/130-10, яке набрало законної сили 03.08.2010 року за позовом ТОВ «Укрпромбанк»в особі його Харківської філії до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1622853,38 грн. за договором кредиту №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року.

Вказаним рішенням задоволено позовні вимоги та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Український промисловий банк»в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»заборгованості в розмірі 1622853,38 грн. станом на 28.01.2010 року, яка складається 170475,11 дол. США - заборгованість за кредитом; 21234,02 дол. США - заборгованість за процентами; 43301,18грн. - заборгованість по комісії за управління кредитною лінією; 2281,17 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2638,48 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів; 5578,15 грн. - пеня за несвоєчасне погашення комісії.

Рішення господарського суду Харківської області по справі №61/130-10 є обов'язковим для правонаступника ТОВ «Укрпромбанк»- позивача по цій справі ПАТ «Дельта Банк».

У відповідності із оскаржуваним рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року по даній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк»з ФОП ОСОБА_2 стягнуто заборгованість станом на 07.04.2011 року в сумі 1881801,23 грн., з яких, зокрема, заборгованість за кредитом -170475,11 дол. США, що дорівнює 1357783,11 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином враховуючи те, що з цього приводу спір вже вирішено рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року у справі №61/130-10, в цій частині провадження у цій справі підлягає припиненню.

Заборгованість за процентами в розмірі 49087,48 дол. США, що дорівнює 390967,05 грн. (у тому числі, яка існувала станом на 30.06.2010 року в сумі 31123,65 дол. США і розрахунками не підтверджується; а також нарахована за період з 01.07.10р. по 07.04.2011 року в сумі 17963,83 дол. США). При цьому, позивач не врахував сплачену йому відповідачем 27.01.2011 року суму 2000,00 дол. США. Отже, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за процентами в сумі 15963,83 дол. США, що дорівнює 127147,12 грн., нарахована за період з 01.07.2010 року по 07.04.2011 року за відрахуванням оплати в сумі 2000,00 дол. США.

Заборгованість по комісії за управління кредитною лінією у розмірі 84296,81грн. (у тому числі, яка існувала станом на 30.06.2010 року в сумі 57715,61 грн. і розрахунками не підтверджується; а також нарахована за період з 01.07.2010 року по 07.04.2011 року в сумі 26581,20 грн.). Отже, до стягнення з відповідача підлягає заборгованість по комісії за управління кредитною лінією в сумі 26581,20 грн., нарахована за період з 01.07.2010 року по 07.04.2011 року.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачена відповідальність Відповідача за порушення терміну повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач надав розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасне повернення процентів та пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією, який відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, пеня за несвоєчасне погашення кредиту складає 2098,68 дол. США, що дорівнює 16715,36 грн.

Як вже зазначалося, згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи те, що рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року у справі №61/130-10 набрало законної сили 03.08.2010 року, нарахування пені за несвоєчасне погашення кредиту повинно бути припинено 04.02.2011 року. За таких обставин, до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту підлягає сума у розмірі 1330,07 дол. США, що дорівнює 10593,61 грн., яка нарахована за період з 08.10.2010 року по 04.02.2011 року.

Пеня за несвоєчасне повернення процентів складає 857,74 дол. США, що дорівнює 6831,64 грн., яка нарахована за період з 08.10.2010 року по 07.04.2011 року, адже перерахована у відповідності зі сплатами.

Враховуючи те, що заборгованість по комісії за управління кредитною лінією була перерахована, то у відповідності з цим підлягає перерахуванню і пеня по її сплаті. Таким чином, до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією підлягає сума в розмірі 1275,31 грн., яка нарахована за період з 08.10.2010 року по 07.04.2011 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення господарським судом Харківської області від 05.07.2011 року по справі №5023/3220/11 судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга з урахуванням уточнень до неї підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при відмові в позові - покладаються на позивача, а при задоволенні позову - на відповідача. У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення часткове задоволення позовних вимог та задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, то судові витрати необхідно розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу з урахуванням наданих уточнень (вх.№3873 від 11.05.2012 року) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2011 року у справі №5023/3220/11 -скасувати.

Прийняти нове рішення.

Провадження у справі в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»заборгованості за кредитом по договору №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року в сумі 170475,11 дол. США, що дорівнює 1357783,11 грн. припинити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61110, АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б; поштова адреса: 01015, м.Київ, вул.Фрунзе, 39; п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236; код ЄДРПОУ: 34047020) заборгованість по договору №1/МСБМКВЛ-08-ПЗУ від 21.01.2008 року в сумі 172428,88 грн., з яких: заборгованість за процентами в сумі 15963,83 дол. США, що дорівнює 127147,12 грн.; заборгованість по комісії за управління кредитною лінією в сумі 26581,20 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1330,07 дол. США, що дорівнює 10593,61 грн.; пеня за несвоєчасне повернення процентів в сумі 857,74 дол. США, що дорівнює 6831,64 грн.; пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 1275,31 грн.; 1723,73 грн. державного мита за подання позову та 21,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»відмовити.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(юридична адреса: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б; поштова адреса: 01015, м.Київ, вул.Фрунзе, 39; п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236; код ЄДРПОУ: 34047020) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61110, АДРЕСА_1; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 17094,28 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 18 травня 2012 року.