Рішення № 24256880, 21.05.2012, Господарський суд Чернігівської області

21.05.12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?21? травня 2012 року справа № 5028/7/26/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство ?Ритм?14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю ?Ексім - Чернігів? 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславського,15, оф.6Про стягнення 62975 грн. ремонтних витрат Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 -дов. № б/н від 26.04.2012 р.

Від відповідача : не з?явився

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством ?Ритм? заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Ексім - Чернігів? про стягнення 62 975 грн. вартості ремонту частини одноповерхової будівлі виробничого призначення -консервного цеху з допоміжними та підсобними приміщеннями , загальною площею 694,16 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді - поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу державної реєстрації (згідно довідки з ЄДР): м. Чернігів, вул. Мстиславська,15, оф.6. Ухвали про порушення провадження у справі від 27.04.2012 р. та про відкладення розгляду справи від 10.05.2012 р. вручені відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 19043292, №19199950.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

01.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Ексім - Чернігів?? (відповідачем) та Акціонерним товариством закритого типу ?Ритм? (згідно статуту Публічного акціонерного товариства ?Ритм?, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ ?Ритм?, протокол № 1 від 21.04.2011 р., державну реєстрацію проведено 09.06.2011 р. за № 10641050015002405, Публічне акціонерне товариство ?Ритм? (позивач) перейменовано з Акціонерного товариства закритого типу ?Ритм?) укладено договір оренди приміщення № 01/03/08-ЕКЦ (з подальшими змінами згідно додаткових угод до договору оренди).

Договором оренди № 01/03/08-ЕКЦ від 01.03.2008 р. (далі -договір оренди) сторони визначили, що даним договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю в строкове платне користування наступного приміщення: об?єкт оренди представляє собою частину одноповерхового приміщення виробничого призначення -консервний цех з підсобними (допоміжними) приміщеннями згідно Додатку № 1 до договору, місцезнаходження об?єкта: 14021, м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71, загальна площа об?єкта: 694,16 кв.м., відновлювальна вартість об?єкта 3027273,78 грн., стан об?єкта на момент його передачі в оренду: нормальний технічний стан, відповідність санітарним і протипожежним правилам, забезпечений електроенергією, забезпечений водопостачанням в кількості не менш ніж 32 м. куб/день з тиском не нижче тиску міської мережі, забезпечений тепло забезпеченням , перегрітою парою з тиском не менше 3 kgf (кв.см.), тиском повітря не менше 5 атмосфер, забезпечення водовідведенням і каналізацією ( п.1.1. договору оренди).

Факт приймання -передачі майна підтверджується актом приймання -передачі майна в оренду від 01.03.2008 р., підписаного сторонами, в якому зазначено, що об?єкт оренди задовольняє вимоги орендаря.

Статтею 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 7.3.2. та п. 7.3.3. договору оренди передбачено, що орендатор зобов'язаний підтримувати об?єкт в справному стані, нести видатки по утриманню об?єкта, проводити за свій рахунок поточний ремонт об?єкта. уникати пошкоджень і псування об?єкта, дотримуватись правил охорони праці, протипожарних, санітарних , ветеринарних правил та норм при його використанні.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 29.11.2011 р. по справі № 5028/15/124/2011 за позовом ПАТ ?Ритм? до ТОВ ?Ексім - Чернігів? зобов?язано ТОВ ?Ексім - Чернігів? не пізніше 1 дня після набрання рішенням законної сили, повернути ПАТ ?Ритм? за актом приймання -передачі частину одноповерхової будівлі виробничого призначення -консервного цеху з підсобними (допоміжними) приміщеннями, загальною площею 694,16 кв.м., розташованого у м. Чернігові, вул. Сторабілоуська,71.

На виконання рішення господарського суду орендар (відповідач) передав, а орендодавець (позивач) прийняв з тимчасового платного користування об?єкт з прилеглими до нього підсобними приміщеннями, а саме одноповерхову будівлю виробничого призначення - консервний цех з підсобними приміщеннями загальною площею 694,16 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71, загальна відновлювальна вартість об?єкта становить 3027273,78 грн., характеристики об?єкта: дах протік, зі стелі і стін обвалюється штукатурка, не відповідає санітарним і протипожежним правилам, труби вкриті іржею та ерозією, пошкоджена теплоізоляція, підлога з вибоїнами, частково відсутні світильники освітлення, електрощитова розукомплектована, технічна можливість запуску обладнання відсутня, вентиляція в неробочому стані, не задовольняє вимог орендодавця, що підтверджується актом приймання -передачі майна з оренди від 13.01.2012 р.. підписаного сторонами.

Листом -заявкою № 2014 від 12.01.2012 р. позивач звернувся до Чернігівської регіональної торгово -промислової палати щодо визначення фактичного стану об?єкта, що був в оренді відповідача.

Згідно експертного висновку № ЧК -7 від 18.01.2012 р. визначена вартість ремонту повернутого з оренди об?єкта : частини одноповерхової будівлі виробничого призначення -консервного цеху з допоміжними та підсобними приміщеннями, а саме 62975 грн.

Листом № 2102 від 03.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування 62785 грн. вартості ремонтних робіт. Відповідач отримав зазначений лист 07.02.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01028946.

Відповідач відповіді на лист не надав.

Позивач, посилаючись на несплату відповідачем грошових коштів на проведення ремонтних робіт просить стягнути 62975 грн. вартості цих робіт, що визначено експертним висновком.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача 62975 грн. вартості ремонту частини одноповерхової будівлі виробничого призначення - консервного цеху з допоміжними та підсобними приміщеннями, загальною площею 694,16 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71.

В судовому засіданні 10.05.2012 р. та в судовому засіданні 21.05.2012 р. представник позивача, відповідаючи на питання суду, пояснив, що ремонтні витрати в сумі 62975 грн. на даний час (час розгляду справи в суді) не понесені позивачем. Доказів понесення витрат не надано позивачем на виконання ухвали суду від 27.04.2012 р.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно -правої відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язань.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дії цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки.

Згідно з частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, поняття збитків, наведені у частині п'ятій статті 225 Господарського кодексу України та у частині другій статті 22 Цивільного кодексу України, не є тотожними. Господарський кодекс України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах. Цивільний кодекс України включає до складу збитків не тільки витрати, які особа зробила, а і ті, що вона мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Натомість Господарський кодекс України включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому, у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються.

Аналогічні положення містяться в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008, "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України".

Позивачем не доведено факт понесення збитків, ремонтних витрат. При цьому непроведення ремонтних робіт та, відповідно, непонесення ремонтних витрат підтверджено позивачем в судовому засіданні. Відповідно, не доведено і причинно -наслідкового зв?язку між діями відповідача та збитками.

Виходячи з вищевикладених обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 62975 грн. ремонтних робіт.

Судові витрати в частині сплати судового збору покладаються на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 7 Закону України ?Про судовий збір? передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Враховуючи те, що позивачем судовий збір сплачено в більшому розмірі, судовий збір в сумі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 7 Закону України ?Про судовий збір?, ст.ст. 224,225,283,285,291 ст.. ст.. 32,33,34,35,49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству ?Ритм?, м. Чернігів, вул. Старобілоуська,71 (р. 260080202198 в ПАТ КБ ?Банк Фінансова ініціатива? м. Київ, МФО 380054, код 05507152) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) надлишково сплачений судовий збір в сумі 31,50 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 4562 від 17.04.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/7/26/2012 господарського суду Чернігівської області.

Повне рішення складено 24.05.2012 р.

Суддя Н.О. Скорик