Постанова № 24256845, 23.05.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.05.2012 р. справа №5009/540/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівЛомовцевої Н.В., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 -за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід03.04.2012р.у справі№5009/540/12 (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомКомунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради м. Запоріжжядо Комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжяпростягнення 336484,95 грн. (згідно остаточних вимог) Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі №5009/540/12 позовні вимоги Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради м. Запоріжжя (далі по тексту КП "Облводоканал") до комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя ( далі по тексту -КП "Водоканал") про стягнення 336484,95 грн. ( з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог № 12/252 від 03.03.2012 р. та № 12/297 від 14.03.2012 р.) - задоволено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позов законний, обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та доведений належним чином.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на те, що суд першої інстанції розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, чим порушив приписи ст.77 ГПК України. Також апелянт зазначає про неотримання ним заяв позивача про збільшення позовних вимог, що позбавило його можливості надати обґрунтований відзив, чим порушено його процесуальне право на захист своїх інтересів.

У відзиві на апеляційну скаргу №12/503 від 07.05.2012 представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.97-99).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, хоча про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.95).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що відсутність відповідача не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.07.2000 року між Запорізьким обласним комунальним водопровідно-каналізаційним господарством "Запоріжжяводоканал", правонаступником якого є КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради (Орендодавець, позивач у справі) та Державним комунальним підприємством "Водоканал", яке в теперішній час іменується КП "Водоканал" (Орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди цілісних майнових комплексів (надалі -Договір), за умовами якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісні майнові комплекси структурних підрозділів ЗОКПВКГ "Запоріжжяводоканал" - Вільнянського міжрайонного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та Запорізької дільниці водопровідного господарства, склад і вартість яких визначено відповідно до акта оцінки та передаточного балансу вказаного підприємства, складеного станом на 01.07.2000р. становить 9116306,66 грн. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вступ Орендаря у володіння та користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного майна.

Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ від 10.04.1995 р. № 786 і складає 273489,20грн. за рік з помісячною індексацією згідно з Додатковою угодою (додаток № 1).

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2 Договору).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що останній діє з 01.07.2000 р. до 01.07.2015р.

З боку позивача зобов'язання за Договором були виконані належним чином, що підтверджується двосторонніми Актами про використання орендованого нерухомого майна: Акт б/н від 31.10.2011 р. на суму 69333,11 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за жовтень 2011 року); Акт б/н від 30.11.2011 р. на суму 69402,45 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за листопад 2011 року); Акт б/н від 30.12.2011 р. на суму 69541,24 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за грудень 2011 року); Акт б/н від 31.01.2012 р. на суму 69680,33 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за січень 2012 року) та Акт б/н від 29.02.2012 р. на суму 69819,68 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за лютий 2012 року), всього в розмірі 347776,81 грн.

На оплату орендних платежів позивачем були виставлені відповідачу рахунки : № 124 від 31.10.2011 р. на суму 69333,11 грн. (за жовтень 2011 р.); № 153 від 30.11.2011 р. на суму 69402,45 грн. (за листопад 2011 р.); № 166 від 30.12.2011 р. на суму 69541,24 грн. (за грудень 2011 р.); № 4 від 31.01.2012 р. на суму 69680,33 грн. (за січень 2012 р.) та № 15 від 29.02.2012 р. на суму 69819,68 грн. (за лютий 2012 р.), а всього на суму 347776,81 грн., які відповідачем було оплачено частково, в розмірі 24761,79 грн., внаслідок чого у останнього утворилась перед позивачем заборгованість за Договором в сумі 323015,02 грн.

Також, 06.10.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі -Додаткова угода), відповідно до якої відповідачу додатково були передані в оренду водопровідні мережі в смт. Балабіно та смт. М. Катеринівка.

Так, за умовами Додаткової угоди (п. 3.1) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої облрадою 30.01.2001 р. № 9 і складає 15145,68 грн. без ПДВ на рік з помісячною індексацією.

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди, оплата здійснюється щорічно до 25 березня року, наступного за розрахунковим. Оплата може здійснюватись будь-яким способом не забороненим законодавством у тому числі векселями.

Орендар має право здійснювати оплату за оренду до терміну, вказаному в п. 3.2 при наявності документу, що підтверджує заборгованість перед Орендодавцем (п. 3.3 Додаткової угоди).

В пункті 4.1 узгоджено, що Додаткова угода діє з 01 жовтня 2003 р. до 01 липня 2015 р.

Матеріали справи свідчать про те, що з боку позивача зобов'язання за Договором були виконані належним чином, що підтверджується двосторонніми Актами про використання орендованого нерухомого майна: Акт б/н від 31.10.2011 р. на суму 2891,08 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за жовтень 2011 року); Акт б/н від 30.11.2011 р. на суму 2893,97 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за листопад 2011 року); Акт б/н від 30.12.2011 р. на суму 2900,00 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за грудень 2011 року); Акт б/н від 31.01.2012 р. на суму 2905,80 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за січень 2012 року) та Акт б/н від 29.02.2012 р. на суму 2911,61 грн. без суми відрахувань 30% до держбюджету (за лютий 2012 року), всього в розмірі 14502,46 грн.

Виставлені на оплату рахунки № 125 від 31.10.2011 р. на суму 2891,08 грн. (за жовтень 2011 р.); № 154 від 30.11.2011 р. на суму 2893,97 грн. (за листопад 2011 р.); № 165 від 30.12.2011 р. на суму 2900,00 грн. (за грудень 2011 р.); № 3 від 31.01.2012 р. на суму 2905,80 грн. (за січень 2012 р.) та № 16 від 29.02.2012 р. на суму 2911,61 грн. (за лютий 2012 р.), всього на суму 14502,46 грн., відповідачем у повному обсязі сплачені не були, внаслідок чого борг з орендної плати за Додатковою угодою в розмірі 13469,93 грн. залишився відповідачем несплаченим.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 року та Додатковою угодою № 1 від 06.10.2003 р. до нього стало підставою для звернення позивача до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення 323015,02 грн. заборгованості за договором оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 р. та суми 13469,93 грн. заборгованості за Додатковою угодою № 1 від 06.10.2003 р. до договору оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 р., а всього - в розмірі 336484,95 грн.

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, позивач зобов'язання щодо виконання умов договору оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 року та Додаткової угоди № 1 від 06.10.2003 р. до нього виконав у повному обсязі, надавши відповідачу в користування об'єкт оренди; відповідач, в свою чергу, не виконав зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати платежів за користування отриманим в оренду майном, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за період з жовтня 2011 р. по лютий 2012 р. за договором оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 року та Додатковою угодою № 1 від 06.10.2003 р. в розмірах 323015,02 грн. та 13469,93 грн. відповідно, а всього на загальну суму 336484,95 грн., що також підтверджується актом звірки станом на 01.03.2012 р. (а.с.73).

З огляду на те, що вищезазначені факти порушення умов договору оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 року відповідачем не спростовано та суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди цілісних майнових комплексів від 01.07.2000 року та Додаткової угоди № 1 від 06.10.2003 р. щодо сплати заборгованості у повному обсязі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості на загальну суму 336484,95 грн.

Посилання скаржника щодо необізнаності відповідача про дату наступного судового засідання спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом протоколу судового засідання від 13.03.2012р., в якому брав участь представник відповідача та під час якого було оголошено перерву до 03.04.2012р. о 12:40 (а.с.62).

Що стосується тверджень скаржника про те, що він не отримував від відповідача заяв про збільшення позовних вимог, то такі доводи є безпідставними, зважаючи на наявність в матеріалах справи відповідних доказів відправлення відповідачу цих заяв (а.с.а.с.49-50, 66-67).

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі №5009/540/12 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012р. у справі №5009/540/12 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Н.В.Ломовцева

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3.у справу

4 ДАГС

5. ГСЗО