Рішення № 24256822, 17.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 р. Справа № 5023/1722/12

вх. № 1722/12

Суддя господарського суду Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., посв. № 173 від 23.08.07р.

Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - не з*явився;

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії - не з*явився;

відповідача - ОСОБА_1, дов. б/н від 03.01.12р.

розглянувши справу за позовом Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави, в особі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в особі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії

до Приватне АТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" м. Харків

про стягнення 4 805 802,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії 4 336 407,62 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 132 694,07 грн. пені, 203 074,12 грн. збитків від інфляції, 133 626,82 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача судовий збір.

Окрім того, прокурор у позовній заяві просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках.

Прокурор позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, яке міститься в матеріалах справи.

Представник ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії у призначене судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідмлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов посилається на те, що позов прокурором подано за межами його повноважень, тобто не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб*єкта господарської діяльності, на підставі чого просить в задоволенні позову відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24.12.10р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (постачальник) та ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (відповідач) було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 11/11-59ТЕ-01 (далі договір), відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач прийняти та оплатити поставлений природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив протягом січня 2011 року - вересня 2011 року постачання природного газу в обсязі 6 159,945 тис.куб.м. на загальну суму 8 064600,02 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до п.4.1 договору оплата за газ проводиться відповідачем грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих обсягів постачання та транспортування проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання передачі газу до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Як зазначено позивачем у позові, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ у сумі 3 728 192,40 грн., у зв'язку з чим у нього перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії станом на 12.03.12р. утворилась заборгованість в сумі 4 336 407,62 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Прокурор, посилаючись на часткове погашення боргу, не надав до суду доказів сплати відповідачем грошових коштів в розмірі 3 728 192,40 грн.

Відповідач також не скористався своїм правом, та не надав на вимогу суду докази часткової оплати за отримані послуги.

Враховуючи те, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, у зв*язку з чим позовні вимоги розлядаються судом в межах заявленої суми.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 4 336 407,62 грн., сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п.7.3.1 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 4.1 даного договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно п.9.3 договору сторони домовилися, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, наданий розрахунок, перевіривши правомірність його нарахування, судом встановлено, що прокурор здійснив невірний розрахунок пені в сумі 132 694,07 грн.

Враховуючи викладене, судом відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору зроблено перерахунок пені за період з 01.01.12р. по 12.03.12р., вірний розмір якої складає 132 587,15 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті прокурор нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 133 626,82 грн. та збитки від інфляції в сумі 203074,12 грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що Перший заступник прокурора міста Харкова не має повноважень на звернення із відповідною позовною заявою до господарського суду в інтересах окремого господарюючого суб'єкта ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії.

Ці заперечення не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до п.п. 1, 5.2 статуту НАК "Нафтогаз України" засновником та єдиним акціонером цієї Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Державою надано НАК "Нафтогаз України" спеціальний дозвіл на транспортування та безперебійне постачання природного газу, який є стратегічною природною сировиною і має для України загальнодержавне значення.

Для здійснення цих функцій НАК "Нафтогаз України" створено Дочірню компанію "Газ України", функціями якої є організація роботи, направленої на забезпечення надійного функціонування систем газопостачання та скрапленого газу.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду із позовною заявою для захисту інтересів держави.

Дана правова позиція повністю співпадає з висновком Судової палати у господарських справах Верховного суду України, викладеним у постанові від 03.04.2007р., прийнятої за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2007р. № 05-5-46/88142 з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх судів України. Суди зобов'язані приводити свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Розглянувши клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог, які знаходяться на його рахунках, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не було надано суду доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", код ЄДРПОУ 14085922 (61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, р/р 260333013561 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк" м. Харків) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (код ЄДРПОУ 33886752, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, літ. Д-5, р/р 260063013323 в Філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 4 336 407,62 грн. основного боргу, 132 587,15 грн. пені, 203 074,12 грн. збитків від інфляції, 133 626,82 грн. 3% річних.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", код ЄДРПОУ 14085922 (61172, м. Харків, вул. Роганська, 155, р/р 260333013561 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк" м. Харків) на користь держбюджету України, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 64 378,57 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.05.12р.

Суддя Лавренюк Т.А.