Рішення № 24256800, 17.05.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р. Справа № 5024/252/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" м. Херсон

про зобов'язання укласти додаткову угоду

за участю представників сторін:

від позивача -уповноважена особа Марченко І.П.

від відповідача - уповноважені особи Жук Боднар О.Г.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом про зобов'язання міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач) укласти в редакції позивача договір про постачання електричної енергії від 14.05.2003року № 591 в редакції додаткової угоди від 28.07.2011року, а саме: спірний пункт № 1 договору, а також спірні додатки № 3, № 4.2, № 4.3, № 4.4, № 4.6, № 4.10, № 4.12, № 4.17, № 4.18, № 4.20, № 4.27, № 4.28, № 4.29, № 4.33, № 4.34, № 4.39, № 4.40, № 4.49, № 4.54, № 4.55, № 4.57, № 4.64, № 4.66, №4.67, № 4.70, № 4.80, № 4.81, № 4, № 5, №5а, №6.1, № 6.2, № 6.3, № 6.4, № 6.5, №6.6, №6.7, № 6.10, № 6.11, № 6.13, № 6.14, № 6.15, № 6.16, №6.17, №6.18, №6.19, № 6.21, № 6.22, №6.23, № 6.24, № 6.26, № 6.28, № 6.30, № 6.33, № 6.34, № 6.35, №6.36, №6.37, №6.39, №6.40, №6.41, №6.42, №6.43, №6.44, №6.45, №6.47, №6.49, №6.50, №6.51, №6.52, №6.53, №6.54, №6.56, №6.57, №6.59, №6.67, №6.71, №6.72, №6.75, №6.76, №6.80, №6.85, №6.86, №6.87, №6.89, №6.90, №6.96, №6.97, №6.99, №6.101, №6.102, № 6.108, № 7.1, №7.2, №7.3, №7.4, №7.5, №7.8, №7.10, №7.11, №7.12, №7.13, №7.14, №7.15, №7.16, №7.17, №7.18, №7.19, №7.20, №7.22, №7.25, №7.26, №7.28, №7.29, №7.30, №7.33, №7.34, №7.35, №7.36, №7.37, №7.39, №7.40, №7.41, №7.42, №7.43, №7.44, №7.45, №7.47, №7.49, №7.50, №7.51, №7.52, №7.53, №7.54, №7.56, №7.57, №7.59, №7.67, №7.71, №7.72, №7.75, №7.76, №7.80, №7.85, №7.86, №7.87, №7.89, №7.90, №7.96, №7.97, №7.101, №7.102, №7.108 до договору.

Розгляд справи неодноразово відкладався. В засіданнях суду 03.05.2012року та 10.05.2012року відповідно до ст. 77 ГПК України судоми оголошувалися перерви у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду щодо узгодження розбіжностей з наданням до суду протоколу узгодження, підписаного сторонами та письмового нормативного обґрунтування неузгоджених пунктів.

Лише в засідання суду 17.05.2012року сторонами надано підписаний протокол узгодження розбіжностей.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що проект запропонованої позивачем до підписання додаткової угоди від 28.07.2011року до договору про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003року, не відповідає в своїй більшості нормативним документам, а в додатках до угоди наявна інформація, яка суперечить іншим умовам угоди, договору та іншим додаткам.

У судове засідання 17.05.2012року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до ст. 22 ГПК України. Він посилається на те, що після порушення провадження у справі сторонами було врегульовано більшість спірних пунктів, про що підписано протокол узгодження розбіжностей від 17.05.2012року, у зв'язку з чим більшість спірних пунктів не є предметом спору станом на 17.05.2012року.

У зв'язку з цим, позивач просить зобов'язати відповідача укласти договір про постачання електричної енергії від 14.05.2003року № 591 в редакції додаткової угоди від 28.07.2011року з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, а неузгоджені додатки, а саме: додатку №3, додатку №6.11, додатку №6.36, додатку №6.37, додатку №6.102, додатку №7.3, додатку №7.5, додатку №7.11, додатку №7.29, додатку №7.37, додатку №7.102 затвердити в редакції позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією (далі Правила) зазначено, що договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст прав і обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами існують господарські правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003року.

У зв'язку з внесенням змін до Правил користування електричною енергією та до Типового договору про постачання електричної енергії, позивачем 28.12.2011року передано відповідачу проект додаткової угоди датованої 28.07.2011року року до договору про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003року якою запропоновано привести договір № 591 від 14.05.2003року у відповідність до чинних Правил користування електричною енергією шляхом викладення договору та додатків до нього єдиним змістом у новій редакції.

Розглянувши запропоновану позивачем додаткову угоду, відповідач 02.02.2012року року повернув позивачу додаткову угоду з протоколом розбіжностей, в якому зазначив про свою незгоду з запропонованою позивачем редакцією за 271 позиціями.

Як зазначено вище, в ході розгляду справи, сторонами було підписано протокол узгодження розбіжностей в редакції від 17.05.2012року, яким вони узгодили більшість спірних пунктів додатків до додаткової угоди. Неузгодженими залишилися додатки №3, №6.11, №6.36, №6.37, №6.102, №7.3, №7.5, №7.11, №7.29, №7.37, №7.102 до додаткової угоди, які позивач просить суд затвердити в його редакції.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із того, що згідно статті 25 Закону України „Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання „Правил користування електричною енергією", а також на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами. Статтею 26 цього Закону передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996року № 28 (з наступними змінами), передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Відповідно до пункт 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Постачальник електричної енергії, за регульованим тарифом, зобов'язаний надати проект договору про постачання електричної енергії на вимогу споживача.

Статтею 187 Господарського Кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону розглядаються судом.

Укладення договору про постачання електроенергії є обов'язковим, він укладається на підставі Типового договору, тому зазначений спір підлягає розгляду господарським судом, незалежно від того надавалася чи ні згода на розгляд цього спору відповідачем.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Протокол розбіжностей отримано позивачем від відповідача 03.02.2012року . Спір передано до суду 22.02.2012року, тобто в межах 20-денного строку, встановленого ч.5 ст. 181 ГК України, тому спір підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів у разі наявності Типового договору, сторони визначають зміст договору саме на основі такого Типового договору і не можуть відступити від змісту Типового договору, оскільки умови Типового договору є обов'язковими для сторін і не підлягають зміні ними.

Пунктом 5.2 Правил також передбачено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі Типового договору, який є додатком до Правил.

При цьому, пунктом 5.22 Правил передбачено, що до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі Правилам та нормативно-технічним документам.

Розглядаючи спірні неузгодженні сторонами додатки до додаткової угоди суд виходить із наступного.

В додатку №3 позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо зазначень показників стосовно об'єкта ТП-270А, КНС-1А, В2, розташованого на Бериславському шосе, 3.

Позивач просить визнати даний пункт додатку №3 в редакції, що була зазначена в запропонованому договорі, а відповідач пропонує зазначити наступні показники: «Ь=0,23 км., Кз=0,06003Ом.»При цьому, відповідач зазначає, що мережі КЛ-бкВ від ТП-605 до ТП-270А належать ХМЕМ. Позивач заперечує та вказує, що зазначена мережа не належить ХМЕМ та не перебуває у його користуванні. Відповідачем на підтвердження своїх доводів до матеріалів справи додано додаток №6 до договору про постачання електроенергії №591 від 14.05.2003року «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»підписаний представниками сторін та скріплений печатками. У вказаному додатку, в пункті 12 вказано, що КЛ-бкВ від ТП-605 до ТП-270А належить ХМЕМ, тому додаток №3 підлягає затвердженню в редакції відповідача.

В додатках №6.11 та №7.11 позивач та відповідач не погодили балансову належність частини електромереж, які задіяні в забезпеченні енергопостачання об'єкта відповідача та відповідальність за дані мережі. Позивач просить затвердити вказані додатки в редакції, яка була запропонована відповідачеві та не погоджується з пропозицією відповідача зазначити, що КЛ-6 кВ від ТП-602 до ТП-605 належить ХМЕМ. Позивач пояснює свою позицію тим, що КЛ-6 кВ від ТП-602 до ТП-605 не перебуває у власності ХМЕМ та не перебуває на балансі компанії. Однак, відповідач спростовує дане твердження надавши до матеріалів справи додаток «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»до договору про постачання електроенергії №591 від 14.05.2003року. В пункті 12 вказаного додатку зазначено, що КЛ-6 кВ від ТП-602 до ТП-605 належить ХМЕМ.

Відповідно до п.2.1. Правил межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін, тому додатки 6.11, 7.11 підлягають затвердженню в редакції відповідача.

В додатку №6.36 відповідач пропонує вказати, що до балансової належності електропостачальної організації, окрім зазначених в додатку мереж, належать також 2 кабельні ящики 0,4кВ на насосній. Позивач не погоджуючись з редакцією відповідача вказує, що зазначені кабельні ящики не знаходяться у власності енергопостачальної організації, не значаться на балансі, а отже і відповідальність за дані мережі позивач не несе відповідно до умов договору. Відповідач зазначив лише, що кабельні ящики встановлено на зовнішній стіні житлового будинку, через них забезпечується електропостачання житлового будинку, тому, на думку відповідача, ці кабельні ящики належать ХМЕМ. Документального підтвердження належності кабельних ящиків до мереж ХМЕМ відповідачем надано не було, а отже додаток 6.36 підлягає затвердженню в редакції позивача з доповненнями : Дозволена потужність -15 кВт. До балансової належності електропостачальної організації належать 2КЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП-827 та 2 КЛ-0,4 кВ від к/я насосної до РЩ-0,4кВ ж/б вул. Димитрова, 14.

В додатках №6.37 та №7.37 позивач та відповідач не досягли згоди щодо зазначення дозволеної потужності по об'єкту «База «Корабел». Позивач пропонує відповідачеві зазначити потужність 5,5 кВт, однак відповідач наполягає на встановлені дозволеної потужності 50кВт. Відповідачем зазначено, що електропостачання об'єкта виконано від електричних мереж ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»і саме даною юридичною особою, як основним споживачем, відповідачеві було видано технічні умови, а також між сторонами укладено договір про використання мереж, в якому зазначено потужність 50кВт. Позивач зазначає, що на засідання комісії енергопостачальної компанії відповідачем було надано вищезазначені документи і на підставі цього комісією було прийнято рішення ініціювати внесення відповідних змін до договору про постачання електричної енергії з ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»щодо коригування потужності, і після цього укласти додаткову угоду з відповідачем з метою встановлення дозволеної потужності по вказаному об'єкту на рівні 50кВт.

Представник позивача в засіданні суду пояснив неможливість встановлення такої потужності до внесення змін до чинного договору з основним споживачем тим, що ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»до цього часу не зверталося до позивача з заявою щодо коригування потужності в частині її зменшення на потужність субспоживача всупереч вимогам Правил користування електричною енергією.

Пункт 10.1 Правил передбачає, що споживачі електричної енергії мають право зокрема і на приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії. Підпункт 25 пункту 10.2. Правил визначає наступний обов'язок споживача: у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).

Пунктом 8.1.5 договору про постачання електричної енергії, який є Типовим і викладений як додаток №3 до Правил передбачено, що споживач має право приєднувати нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності. У таких випадках дозволена потужність споживача за цим договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових субспоживачів.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства в галузі електроенергетики, для внесення змін до договору з відповідачем щодо потужності ПАТ«ЕК «Херсонобленерго»першочергово має внести зміни до договору з основним споживачем, а саме з ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»в частині коригування величини потужності, тому на час вирішення спору дозволена потужність встановлюється на рівні 5,5кВт., тобто додатки №6.37 та №7.37 підлягають затвердженню в редакції позивача.

В додатках №6.102 та 7.102 сторони не погоджуються з належністю мереж. При цьому, позивач зазначає, що пропозиція відповідача включити до мереж енергопостачальної організації ТП-1 та ПЛ-0,4кВ не може бути прийнята з огляду на той факт, що у власності енергопостачальної компанії дані мережі не перебувають. Однак, відповідач спростовує дані доводи зазначаючи, що відповідно до п.98 додатку №6 до договору про постачання електроенергії «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»ТП-1 та ПЛ-0,4кВ належить ХМЕМ. Доказів передачі мереж, зміни власника після підписання даного додатка суду надано не було, а отже додатки №6.102 та №7.102 підлягають затвердженню в редакції відповідача.

В додатку №7.3 позивачем запропоновано вказати, що дозволена потужність для вводу від ТП «Кіндійська»складає: 600кВт (в тому числі до даної потужності входить потужність 25кВт по субспоживачу ОСОБА_3 та 165,4 кВт по ТП-254.) Відповідач в судовому засіданні вказав про свою згоду з таким зазначенням даних щодо дозволеної потужності. В даному додатку між сторонами залишилось неврегульованим питання щодо балансової належності автоматичного вимикача АЕ-2056, т/с 100/5А та лічильника СА4У-И672М на ТП-254.

Відповідно до п. 3.1. Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживання електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Пункт 3.3 Правил вказує, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Отже, з зазначених норм, а також Технічних умов, які були надані до матеріалів справи відповідачем, вбачається, що «автоматичний вимикач АЕ-2056, т/с 100/5А та лічильника СА4У-И672М на ТП-254 належить субспоживачу», тому додаток № 7.3 підлягає затвердженню в редакції відповідача з доповненням словами: Дозволена потужність для ввода від ПП «Кіндійська»становить 600кВт ( в тому числі до даної потужності входить потужність 25 кВт по субспоживачу ОСОБА_3 та 1654 кВт по ТП-254. Автоматичний вимикач АЕ-2056, СІП4х16 та лічильник СА4-199 належать субспоживачу ОСОБА_3

В додатку №7.5 між сторонами залишилось неврегульованим питання належності автоматичного вимикача АЕ-2056, т/с 100/5А та лічильника СА;У-Я672М на ТП-254. Щодо дозволеної потужності, яка також була спірною між сторонами, адже позивач пропонував потужність на рівні 175кВт, а відповідач наполягав вказати потужність 600кВт, то позивачем, після розгляду наданих відповідачем документів було запропоновано встановити потужність на рівні 315 кВт, з чим представники відповідача погодилися в судовому засіданні. Що стосується належності мереж, то відповідно до додатку №5а до договору від даного об'єкта здійснюється постачання електричної енергії субспоживачу «Житловий будинок». Саме для проведення розрахунків між ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», МКП «ВУВКХ»та субспоживачем і було встановлено лічильник, який належить ХМЕМ. З урахуванням зазначеного, додаток 7.5 підлягає затвердженню в редакції відповідача.

Додаток №7.29 підлягає затвердженню в редакції позивача з огляду на наступне.

Додаток №7.29 до договору про постачання електричної енергії №591 є однолінійною схемою об'єкта «Артезіанська свердловина «Нафтогавань». При направленні ж відповідачем протоколу розбіжностей до договору щодо даного пункту було вказано пропозицію «схему переробити». При цьому відповідачем не було надано проекту Однолінійної схеми щодо вказаного об'єкту, а отже відсутня належна пропозиція, яку можливо розглянути. Відповідачем також не зазначено і в протоколі розбіжностей, з чим саме на Однолінійній схемі він не погоджується, а також не надано документального підтвердження невідповідності схеми. Відповідно до пп.З п.5.6 Правил невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії є зокрема і схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання. Відповідно ж до п.5.2. Правил умови договору про постачання електричної енергії, зазначені пункті 5.6 Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії. Отже, договір про постачання електричної енергії без однолінійних схем об'єктів не може бути укладено сторонами у зв'язку з відсутністю істотних умов, тому додаток 7.29 підлягає затвердженню в редакції позивача.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених вимог - в рівних частинах.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати укладеними між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" договір про постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003року, викладений в редакції додаткової угоди від 28.07.2011року в редакції публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", з урахуванням підписаного сторонами 17 травня 2012року протоколу узгодження розбіжностей, виклавши неузгоджені пункти додатків до договору в наступній редакції:

- додаток №3 по об'єкту ТП-270А, КНС-1А, В2, Бериславське шосе , 3 - в редакції відповідача;

- додаток №6.11 -в редакції відповідача;

- додаток №6.36 -в редакції позивача з доповненнями : Дозволена потужність -15 кВт. До балансової належності електропостачальної організації належать 2КЛ-0,4кВ від РУ-0,4кВ ТП-827 та 2 КЛ-0,4 кВ від к/я насосної до РЩ-0,4кВ ж/б вул. Димитрова, 14;

- додаток 6.37 -в редакції позивача;

- додаток 6.102 -в редакції відповідача;

- додаток 7.3 - в редакції відповідача, доповнивши її словами: Дозволена потужність для вводу від ПП «Кіндійська»становить 600кВт ( в тому числі до даної потужності входить потужність 25 кВт по субспоживачу ОСОБА_3 та 1654 кВт по ТП-254. Автоматичний вимикач АЕ-2056, СІП4х16 та лічильник СА4-199 належать субспоживачу ОСОБА_3;

- додаток 7.5 - в редакції відповідача;

- додаток 7.11 -в редакції відповідача;

- додаток 7.29 -в редакції позивача;

- додаток 7.37 -в редакції позивача;

- додаток 7.102 -в редакції відповідача.

3.Стягнути з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" м. Херсон пл.. Тутушкіна, 9 р/р 26005000066239 ПАТ «Укрсоцбанк»МФО 300023 ідентифікаційний код 03355726 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля, 5 р/р 26007010068166 в ПАТ «ВТБ Банк» ідентифікаційний код 05396638 -536грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 травня 2012 року

Суддя З.І. Ємленінова