Рішення № 24256767, 15.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року справа № 5020-325/2012За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг",

ідентифікаційний код 30262667

(02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15)

до: Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко",

ідентифікаційний код 00412872

(99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1)

про стягнення 135 870,00 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Хімагромаркетинг") -ОСОБА_2 -представник, довіреність № 4 від 01.04.2012;

відповідач (ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко") -ОСОБА_3 -представник, довіреність від 17.04.2012.

Обставини справи:

16.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (далі -позивач, ТОВ „Хімагромаркетинг") звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (далі -відповідач, ДП „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко") про стягнення 135 870,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № АП-06-0098 від 07.06.2011 в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 26.03.2012 порушено провадження у справі № 5020-325/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 12.04.2012 /арк. с. 1/.

Через неявку сторін у судове засідання та невиконання ними вимог суду, розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України неодноразово відкладався, востаннє -до 15.05.2012.

15.05.2012 у засіданні суду представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /арк. с. 38/, в якому заборгованість у сумі 135870,00 грн визнає повністю, але у зв'язку із важким фінансовим становищем просить розстрочити виконання рішення суду на 4 місяці зі сплатою: у червні-серпні 2012 року по 35 000,00 грн, у вересні 2012 року -30 870,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (Продавець) та Державним підприємством „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (Покупець) укладено Договір № АП-06-0098 (далі -Договір) /арк. с. 11-12/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти наступні засоби захисту рослин (далі -Товар): 1 000,00 кг Тонус Еко вартістю 135,87 грн/кг, загальною вартістю 135 870,00 грн.

Сторони дійшли згоди, що Продавець зобов'язаний поставити Товар Покупцю в строк до 08.06.2011 за адресою: м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1 (п. 3.3 Договору), а Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару не пізніше 01.03.2012 (п. 2.1 Договору).

Із матеріалів справи убачається, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв Товар на підставі Видаткової накладної № АП-06-0110 від 08.06.2011 та Товарно-транспортної накладної № АП-06-000097 від 08.06.2011 /арк. с. 13-14/.

Сторони дійшли згоди, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.01.2013, а в частині розрахунків -до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за Договором (п. 7.1 Договору).

Таким чином, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачеві Товар на загальну суму 135 870,00 грн.

Натомість, відповідач умови Договору в частині оплати отриманого Товару не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 135 870,00 грн, що і спричинило звернення останнього до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з господарського договору -договору поставки, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, 07.06.2011 між сторонами був укладений договір № АП-06-0098 /арк. с. 11-12/, який за своєю правовою природою та ознаками є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Із наведеною нормою узгоджується частина перша статті 265 Господарського кодексу України, згідно із якою, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, саме Договір № АП-06-0098 від 07.06.2011 є підставою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку оплатити отриманий товар.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено вище, пунктом 2.1 Договору встановлений строк виконання Покупцем зобов'язання щодо оплати отриманого Товару -не пізніше 01.03.2012.

Отже, поставка Товару мала бути оплачена відповідачем в строк до 01.03.2012 включно.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Доказів зворотного в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано.

Напроти, у відзиві на позов відповідач визнав борг у повному обсязі /арк. с. 38/.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт звірення взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками /арк. с. 15/, яким також підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, в тому числі -за спірним Договором в сумі 135 870,00 грн.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною п'ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що оплата позивачеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 135 870,00 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення строком на 4 місяці, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

При цьому, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зважаючи на те, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а порушення відповідачем умов Договору викликано об'єктивними причинами, що підтверджується наданими до клопотання доказами /арк. с. 39-50/, з урахуванням матеріальних інтересів сторін, незначного строку розстрочки, про який просить відповідач, та згоди позивача на розстрочення, суд визнав можливим задовольнити клопотання відповідача та надати розстрочку виконання рішення на чотири місяці.

За правилами частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на нього в повному обсязі -в розмірі 2 717,40 грн і підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Радгосп-завод імені Поліни Осипенко" (ідентифікаційний код 00412872; 99814, м. Севастополь, с. Осипенко, вул. Сухій, 1; п/р 26005000152001 в ПАТ „Укрінбанк", м. Сімферополь, МФО 384782, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код 30262667; 02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15; п/р 26001393 в СФ „ПУМБ", м. Севастополь, МФО 308092; п/р 26005300001421 в АТ „Златобанк", МФО 380612, або на інші рахунки) заборгованість в сумі 135 870,00 грн (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят грн 00 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 717,40 грн (дві тисячі сімсот сімнадцять грн 40 коп.).

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в сумі 135 870,00 грн строком на 4 місяці; стягнення здійснювати за наступним графіком:

до 30.06.2012 -35 000,00 грн;

до 31.07.2012 -35 000,00 грн;

до 31.08.2012 -35 000,00 грн;

до 30.09.2012 -30 870,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2012.

Суддя підпис В.О. Головко