Рішення № 24256757, 17.05.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 р. Справа №18/513/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Агро", м.Полтава

про стягнення 463 736,87 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. від 01.03.12 р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення курсової різниці та нарахованих штрафних санкцій за договором купівлі - продажу у розмірі 463 736, 87 грн., з них 122 518, 58 грн. курсової різниці, 315 797, 70 грн. штрафу, 19 126, 64 грн. пені, 3 600 грн. інфляційних нарахувань та 2 693, 95 грн. 3% річних. Право вимоги вказаних нарахувань у позивача виникло на підставі Угоди №14/02-12 про заміну кредитора у зобов'язані від 22 лютого 2012 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач, у визначені договором строки, не оплатив вартість отриманого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем були здійснені нарахування курсової різниці, штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних.

17.04.2012р. через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача курсову різницю у розмірі 122 518 гривень 58 копійок, пеню у розмірі 17 352 гривні 98 копійок, 3% річних у розмірі 2 435 гривень 00 копійок, інфляційні у розмірі 3 600 гривень 00 копійок, штраф у розмірі 315 797 гривень 70 копійок.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01 квітня 2009 року між ТОВ „ТАТ-АГРО" та ТОВ «Торговий дім "ІНТЕР-АГРО" (надалі по тексту відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу №ТАТ-П/29 (далі -Договір).

Відповідно до п.1.1 даного Договору ним визначаються умови купівлі-продажу засобів захисту рослин, насіння (далі -Товар).

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначається в додатках, рахунках та накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1. Договору передбачає можливість передачі Товару партіями.

Як зазначає позивач, відповідно до умов Договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, ТОВ „ТАТ-АГРО" поставило відповідачу Товар на загальну суму 6 133 966 гривень 09 копійок. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача на адресу ТОВ „ТАТ-АГРО" не надходило.

Факт підтвердження здійснення ТОВ „ТАТ-АГРО" поставки та отримання відповідачем Товару підтверджується нижчезазначеними документами:

видаткова накладна №РН-0000082 від 21.04.2009 року на суму 357 357,91 гривень (згідно довіреності №2002 від 21.04.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000083 від 21.04.2009 року на суму 242 701,81 гривня (згідно довіреності №2002 від 21.04.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000084 від 21.04.2009 року на суму 233 455,50 гривень (згідно довіреності №2002 від 21.04.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000153 від 12.05.2009 року на суму 287 671,44 гривень (згідно довіреності №2010 від 07.05.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000189 від 19.05.2009 року на суму 2 037 054,24 гривні (згідно довіреності №1945 від 19.05.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000200 від 21.05.2009 року на суму 225 417,48 гривень (згідно довіреності №1944 від 21.05.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000203 від 21.05.2009 року на суму 1 809 864,00 гривні (згідно довіреності №1944 від 21.05.2009 року);

видаткова накладна №РН-0000208 від 22.05.2009 року на суму 809 814,72 гривень (згідно довіреності №2013 від 22.05.2009 року);

видаткова накладна №РН-00250 від 04.06.2009 року на суму 57 785,90 гривень (згідно довіреності №2015 від 04.06.2009 року);

видаткова накладна №РН-00266 від 09.06.2009 року на суму 8 073,60 гривень (згідно довіреності №2040 від 09.06.2009 року);

видаткова накладна №РН-00273 від 12.06.2009 року на суму 23 734,55 гривні (згідно довіреності №2016 від 12.06.2009 року);

видаткова накладна №РН-00290 від 16.06.2009 року на суму 7 333,26 гривень (згідно довіреності №2016 від 12.06.2009 року).

Пункт 5.1. Договору зазначає, що Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та вказаною у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином:

30% від вартості Товару згідно з додатком оплачується ПОКУПЦЕМ в строк до 03 квітня 2009 року;

70% від вартості Товару згідно з додатком оплачується ПОКУПЦЕМ в строк до 01 жовтня 2009 року.

Відповідно до п.6.1. Договору, відповідач зобов'язаний провести оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 цього Договору.

Як вказує у позові позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач у визначені договором строки, не оплатив вартість отриманого товару у повному обсязі, до 01 жовтня 2009 року розмір існуючого боргу згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року було частково погашено, що підтверджується наступними документами:

банківською випискою від 01.04.2009 року на суму 107 207,37 грн.;

банківською випискою від 07.04.2009 року на суму 70 036,65 грн.;

банківською випискою від 07.04.2009 року на суму 72 820,54 грн.;

банківською випискою від 17.04.2009 року на суму 27 673,72 грн.;

банківською випискою від 06.05.2009 року на суму 63 915,80 грн.;

банківською випискою від 13.05.2009 року на суму 611 116,27 грн.;

банківською випискою від 14.05.2009 року на суму 22 385,63 грн.;

банківською випискою від 15.05.2009 року на суму 200 000,00 грн.;

банківською випискою від 15.05.2009 року на суму 342 959,20 грн.;

банківською випискою від 19.05.2009 року на суму 14 940,18 грн.;

банківською випискою від 20.05.2009 року на суму 242 944,52 грн.;

банківською випискою від 14.08.2009 року на суму 200 000,00 грн.;

банківською випискою від 29.09.2009 року на суму 1 000 000,00 грн.

Таким чином, на визначену договором купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року дату кінцевого розрахунку (на 01 жовтня 2009 року) у відповідача перед ТОВ „ТАТ-АГРО" залишилася неоплачена частина отриманого товару на суму 3 157 977 грн. 01 коп.

У період з 02.10.2009р. по 22.10.2009 року, тобто з порушенням строків, визначених договором, відповідач, здійснюючи часткові проплати, у повному обсязі оплатив отриманий у ТОВ „ТАТ-АГРО" товар, що підтверджується наступними документами:

банківська виписка від 02.10.2009 року на суму 500 000,00 грн.;

банківська виписка від 05.10.2009 року на суму 500 000,00 грн.;

банківська виписка від 09.10.2009 року на суму 500 000,00 грн.;

банківська виписка від 13.10.2009 року на суму 500 000,00 грн.;

банківська виписка від 14.10.2009 року на суму 157 977,01 грн.;

банківська виписка від 16.10.2009 року на суму 300 000,00 грн.;

банківська виписка від 19.10.2009 року на суму 300 000,00 грн.;

банківська виписка від 22.10.2009 року на суму 400 000,00 грн.

Таким чином, відповідач виконав у повному обсязі свої грошові зобов'язання перед ТОВ „ТАТ-АГРО" згідно Договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року лише 22 жовтня 2009 року.

У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасності проведення оплати за товар, йому нараховано курсову різницю у розмірі 122 518 гривень 58 копійок, пеню у розмірі 17 352 гривні 98 копійок згідно п.8.3. договору купівлі-продажу, 3% річних у розмірі 2 435 гривень 00 копійок, інфляційні у розмірі 3 600 гривень 00 копійок, штраф у розмірі 315 797 гривень 70 копійок згідно п.8.3. договору купівлі-продажу (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

22 лютого 2012 року між ТОВ „ТАТ-АГРО" та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (надалі позивач) було укладено Угоду №14/02-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

Пунктом 1.1. даної Угоди, визначено, що Первісний кредитор (ТОВ „ТАТ-АГРО") відступає Новому кредитору (ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"") право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ІНТЕР-АГРО""(код ЄДРПОУ 35796506), зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих ТОВ "ТАТ-АГРО" на підставі Договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ "Торговий дім "ІНТЕР-АГРО"" грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року щодо оплати вартості отриманого товару, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної Угоди.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ „ТАТ-АГРО" було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ „ТАТ-АГРО" повідомленням від 23.02.2012р. про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ТОВ "Торговий дім "ІНТЕР-АГРО" про зазначені вище обставини (докази направлення повідомлення додані до матеріалів справи).

За цією Угодою №14/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 22 лютого 2012 року, Позивач одержує право замість ТОВ „ТАТ-АГРО" вимагати від Відповідача сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди.

Пунктом 2.2. вказаної Угоди, Сторонами конкретизовано, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно Договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року, є загальною сумою (розміром) курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат та штрафу, котрі нараховані ТОВ "ТАТ-АГРО" відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 02 жовтня 2009 року по 21 жовтня 2009 року.

Позивач у березні 2012р. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача курсової різниці у розмірі 122 518 гривень 58 копійок, пені у розмірі 17 352 гривні 98 копійок, 3% річних у розмірі 2 435 гривень 00 копійок, інфляційних у розмірі 3 600 гривень 00 копійок, штрафу у розмірі 315 797 гривень 70 копійок (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вказано в примітці до Додатків договору, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу:

S = ( А1/ А2) * В, де S- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Позивач зазначає, що офіційний курс долара США до гривні на день підписання Договору та додатків до нього становив 7,70 грн./дол. США.

За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ, офіційний курс долара США до гривні на день проведення розрахунку за отриманий товар був вище, ніж курс долара США на день підписання договору, що підтверджуються довідкою вих. №301.5-10/96-2115 від 21.02.2012 року, що видана Теремківським відділенням ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023, про наявність курсів долару США.

Використовуючи формулу, наведену в примітці до Додатків договору, позивач, враховуючи часткові проплати відповідачем суми боргу після визначеного договором терміну оплати вартості товару, у відповідності до ст. 524, 533, 632 ЦК України та Договору купівлі-продажу №ТАТ-П/29 від 01 квітня 2009 року нарахував відповідачу 122 518 гривень 58 копійок курсової різниці (розрахунок наведений у заяві про зменшення розміру позовних вимог).

Вимоги про стягнення курсової різниці у розмірі 122 518 гривень 58 копійок є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із цього, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 2 435,00 грн. та 3 600,00 грн. інфляційних витрат за період із 02 жовтня 2009 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 21 жовтня 2009 року (дата повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу).

Вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 435,00 грн. та 3 600,00 грн. інфляційних витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 315 797, 70 грн. штрафу та 19 126, 64 грн. пені.

П.8.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України)

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Згідно п. 8.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно п. 5.3. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу Товару за кожен день прострочення.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Виходячи з викладеного, позивач відповідно до п.8.3 договору, враховуючи часткові проплати відповідачем суми боргу після визначеного договором терміну оплати вартості товару, нарахував відповідачу та 19 126, 64 грн. пені за період із 02 жовтня 2009 року по 21 жовтня 2009 року та 315 797, 70 грн. штрафу (розрахунки наведені у заяві про зменшення розміру позовних вимог).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пункт 8.4. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦПК України).

З огляду на п.8.4. договору, відсутність в матеріалах справи заяви відповідача про застосування позовної давності, яка мала бути ним зробленою до винесення рішення, вимоги про стягнення 315 797, 70 грн. штрафу та 19 126, 64 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Згідно приписів ст. 12 названого Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою, або адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, до складу понесених позивачем судових витрат, які підлягають відшкодуванню, згідно до приписів ст.ст. 44, 48 ГПК України, слід включити витрати позивача у сумі 32000 грн. на оплату послуг адвоката, у яких потребував позивач, та які підтверджуються договором № 01-03/12-15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.03.12р., укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, який здійснював представництво інтересів позивача у даній справі (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3888; посвідчення адвоката від 29.10.2009 року; платіжне доручення № 22 від 15.03.12р. на суму 32 000,00 грн.)

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім "ІНТЕР-АГРО" (Адреса: 36003, м. Полтава, вул. Жовтнева, 46, п/р 26004100175119, ПОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава, МФО 331605, Код ЄДРПОУ 35796506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія "НІКО-ТАЙС" (Адреса: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23, п/р №2600532809 в ВАТ «Український професійний банк», м. Київ, МФО 300205, Код ЄДРПОУ 38039872) курсову різницю у розмірі 122 518 гривень 58 копійок, пеню у розмірі 17 352 гривні 98 копійок, 3% річних у розмірі 2 435 гривень 00 копійок, інфляційні у розмірі 3 600 гривень 00 копійок, штраф у розмірі 315 797 гривень 70 копійок, 32 000 гривень витрат на послуги адвоката, 9234 гривень 08 копійок витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ на його виконання.

Суддя Киричук О.А.