Рішення № 24256577, 14.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2012 р. Справа № 19/014-12

м. Львів;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»,

м. Вишгород;

про стягнення 41458,52 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1-11/2011 від 28.11.2011 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Картонно-паперова компанія»(надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд» (надалі -відповідач) про стягнення 41458,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу товарів № 62-2011 від 07.04.2011 р. повністю не оплатив у визначений договором строк отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 40817,20 грн., за порушення строків оплати якої нараховані пеня в сумі 537,33 грн. та 3 % річних -103,99 грн. за час прострочення платежу.

Ухвалою від 28.03.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/014-12 та призначив її розгляд на 24.04.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 24.04.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 28.03.2012 р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав.

Ухвалою від 24.04.2012 р. суд відклав розгляд справи на 14.05.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 14.05.2012 р. представником позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, було подано заяву від 14.05.2012 р. про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач виклав прохальну частину позовної заяви в наступній редакції: стягнути з відповідача суму основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 40817,20 грн.; суму нарахованої пені в розмірі 537,33 грн.; суму 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 103,99 грн. та суму судових витрат по справі. При цьому, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 28.03.2012 р. та ухвали від 24.04.2012 р. не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Ухвали суду від 28.03.2012 р. та від 24.04.2012 р. надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та яка підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.04.2012 р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 р. між позивачем (за договором -продавець) та відповідачем (за договором -покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 62-2011, згідно з умовами якого продавець зобов'язується виготовити та продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити ть на умовах, передбачених даним договором, картонну продукцію та/або паперову продукцію санітарно-гігієнічного призначення. Конкретне найменування та асортимент товару, що продається на умовах даного договору визначається у видаткових накладних. Продавець продає покупцю товар за договірними цінами. При здійсненні купівлі-продажу партії товару ціни на товар визначаються в накладній. Підписання пкупцем накладної означає погодження між сторонами ціни на товар. Купівля-продаж товару здійснюється окремими партіями на підставі накладних, оформлених відповідно до замовлень покупця. Під партією товару мається на увазі асортимент та кількість товару, що вказана в одній накладній. Товар, замовлений покупцем, може бути оформлений однією або кількома накладними, що вирішується продавцем самостійно (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 3.1. договору).

На виконання умов договору, позивач за накладними № D00084 від 25.01.2012 р., № D00085 від 25.01.2012 р. № D00094 від 27.01.2012 р., копії яких залучені до матеріалів справи, передав відповідачеві товарів на загальну суму 53783,60 грн.

Факт отримання товару відповідачем також підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2) № АТ-59 від 25.01.2012 р., № АТ-60 від 25.01.2012 р., № АТ-70 від 27.01.2012 р.

Відповідно до п. 2.3., 2.6. договору, розрахунок за відвантажену партію товару покупець повинен здійснити не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання партії товару. Зобов'язання покупця по оплаті за партію товару вважається виконаним в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 12966,40 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 40817,20 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару або його повернення позивачу на загальну суму 40817,20 грн.

Таким чином, на день розгляду справи фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 40817,20 грн., а отже, судом позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 537,22 грн. та 3% річних у сумі 103,99 грн., які нараховані за період 17.02.2012 р. -19.03.2012 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3. договору, у разі порушення строку оплати товару, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожен розпочатий день (добу) прострочення, а також проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 3% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування пені за прострочку платежу та задовольняє її за розрахунками позивача, доданим до позовної заяви, у сумі 537,33 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 3% річних та зодовольняє їх за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви, у сумі 103,99 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Трейд»(07300, Київська область, м. Вишгород, промисловий майданчик «Карат», буд. 2, кім. 18, код ЄДРПОУ 37266432) на користь Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія»(79024, м. Львів, вул. Ковельська, 109; код ЄДРПОУ 00278793) 40817 (сорок тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 20 коп. -боргу, 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 33 коп. -пені, 103 (сто три) грн. 99 коп. -3% річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:

Суддя Т.П. Карпечкін