Рішення № 24256475, 17.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р. Справа № 3/025-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Дочірнього підприємства «Вортекс», с. Щасливе Бориспільського району

про стягнення 84313,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 02.04.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) заявлено позов до Дочірнього підприємства «Вортекс»(надалі відповідач) про стягнення заборгованості 84313,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за переданий у власність товар за договором

№ 12/11 від 25.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 03.04.2012 р.

03.04.2012 р. в судовому засіданні представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог від 03.04.2012 р., акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2012 р. за січень 2012 р. та акт звірки взаєморозрахунків від 30.01.2012 р. за

2011 р., дані документи були взяті судом до уваги.

Крім того, представник відповідача визнав існуючу перед позивачем заборгованість та усно клопотав про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам часу задля досягнення згоди щодо відстрочки чи розстрочки погашення зазначеної заборгованості. Представник позивача проти зазначеного не заперечував. Розгляд справи було відкладено на 17.04.2012 р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про час місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду від 03.04.2012 р. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

25 липня 2011 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Дочірнім підприємством «Вортекс»(замовник) було укладено договір № 12/11 (далі договір), згідно з яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язалась продати пластикову упаковку в кількості, асортименті та за цінами встановленими сторонами, а ДП «Вортекс»прийняти та оплатити товар в строки та за цінами встановленими у договорі ( п.1.1 договору).

У п. 2.1 договору вказано, що виконавець відвантажує товар за цінами, в асортименті та кількості, зазначених у додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до вказаного пункту договору, сторони склали протокол, щодо встановлення договірної ціни на поставку пластикової тари з розрахунку її вартості за одну одиницю, який підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток (копія додатку у матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.3, договору, замовник зобов'язаний оплатити товар протягом 14-ти календарних днів з дати одержання товару.

У п. 3.2 договору вказано, що датою одержання товару замовником є дата підписання останнім накладних на товар.

Згідно з п. 3.3 договору, товар вважається отриманим замовником з моменту його передачі виконавцем уповноваженому представникові замовника.

Відповідно до п. 3.5, вказаного вище договору, товар повинен супроводжуватись наступними документами: рахунок-фактура; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи; видаткова накладна; податкова накладна.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачеві, про що свідчать накладні: видаткова накладна № 0389 від 15.11.2011 р. та податкова накладна № 19 на суму 17920,00 грн. у т.ч. ПДВ; видаткова накладна № 0382 від 08.11.2011 р. та податкова накладна № 11 на суму 22320,00 грн. у т.ч. ПДВ; видаткова накладна № 0399 від 28.11.2011 р. та податкова накладна № 29 на суму 6160,00 грн. у т.ч. ПДВ, загалом на суму 46 400,00 грн. Факт отримання відповідачем товару по видаткових накладних № 0382 від 08.11.2011 р. та № 0399 від 28.11.2011 р. підтверджується підписами представників сторін та відтисками їх печаток на вказаних накладних.

За видатковою накладною № 0389 від 15.11.2011 р. товар було отримано

ДП «Вортекс»через його представника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності № 106 від 08.11.2011 р. ( копія у матеріалах справи)

Порядок використання доручень регулюється наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей»(зареєст. у Мін'юсті України 12.06.96 р. N 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

23.12.2011 р. між ФОП ОСОБА_1 та ДП «Вортекс»було укладено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р., який підписаний представниками сторін та завірений відтисками їх печаток. Даний акт підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.12.2011 р. у розмірі 46 400,00 грн.

18.01.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист з проханням сплатити суму боргу за договором № 12/11 від 25.07.2011 р. до 28.01.2012 р. , яка складала 46 400,00 грн. та з попередженням, що у разі несплати позивач буде змушений звернутися до суду. У відповідь на вказаний лист, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив частину існуючої заборгованості, а саме: у розмірі 3000 грн.

03.04.2012 р. представником позивача, у судовому засіданні, було подано заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 43 400,00 грн., пеню в розмірі 2 364,04 грн. та 3% річних у розмірі 457,54 грн., загалом на суму 46 221,58 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач мав розрахуватися за поставлений позивачем на основі видаткових накладних. Проте, як зазначає позивач, відповідач відповідних розрахунків не здійснив.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання Дочірнім підприємством «Вортекс»своїх зобов'язань, у частині сплати заборгованості за поставлений товар на основі вищевказаних видаткових накладних, у розмірі 43 400,00 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог. У судовому засіданні 03.04.2012 р. відповідач визнає зменшену суму заборгованості перед позивачем у повному обсязі.

Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 43 400,00 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2 364,04 грн. -пені, 457,54 грн. -3% річних.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до договору вказаного вище, п. 5.7 зазначено, у випадку порушення замовником строків оплати, замовник оплачує виконавцеві пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день його затримки.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунки щодо 3% річних та пені, суд встановив, що результат відповідних розрахунків, які зроблено позивачем, є вірний, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за несплату боргу за договором № 12/11 від 25.07.2011 р. 3% річних та пені, суд задовольняє повністю, а саме: 457,54 грн. -3% річних та 2 364,04 грн. -пені.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43 400,00 грн. основного боргу, 2 364,04 грн. -пені, 457,54 грн. -3% річних та судові витрати 924,43 грн., загалом 47146,01 грн.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу, Господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача клопотав про розстрочення виконання судового рішення щодо стягнення з відповідача суми заборгованості та подав відповідний графік погашення даної заборгованості.

У п. 4.6.постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Вортекс»(08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, буд. 20 Г; код ЄДРПО України 33088417) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_1; код ЄДРПО України НОМЕР_1) -43 400,00 грн. (сорок три тисячі чотириста гривень) 00 коп. основного боргу, 2 364 (дві тисячі триста шістдесят чотири гривні) 04 коп. пені, 457 (чотириста п'ятдесят сім гривень) 54 коп. 3 % річних та 924,43 (дев'ятсот двадцять чотири)

43 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 17.04.2012 р. у справі № 3/025-12 щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Вортекс»на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 47146,01 грн. заборгованості за наступним графіком погашення:

- часткове погашення заборгованості у сумі 5000,00 грн. -"14" квітня 2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 5000,00 грн. -"21" квітня

2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 5000,00 грн. -"28" квітня 2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 6000,00 грн. -"05" травня

2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 6000,00 грн. -"12" травня

2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 7000,00 грн. -"19" травня

2012 року;

- часткове погашення заборгованості у сумі 7000,00 грн. -"26" травня

2012 року;

- остаточне погашення заборгованості у сумі 6146.01 грн. -"31" травня

2012 року.

Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.В. Лопатін

Дата підписання повного тексту рішення: 07.05.2012 р.