Рішення № 24256471, 22.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/55/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 5009/1403/12

за позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача : ОСОБА_2 -довіреність № 14/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району звернувся в господарський суд із позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 суми 4750,43 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101998 від 01.07.2008 р.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну «МТМ»Ленінського району та ПП ОСОБА_1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101998 від 01.07.2008 р., за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р., з липня 2011 р. по вересень 2011р. та з листопада 2011 р. по січень 2012 р. Концерном було поставлено відповідачу теплову енергію. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію у повному обсязі не розрахувався, направлений на його адресу лист з вимогою протягом семи днів сплатити заборгованість, залишив без відповіді та задоволення. Станом на дату подання позову борг відповідача за спірний період складає 4750,43 грн. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 101998 від 01.07.2008р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 22.05.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач -ПП ОСОБА_1 - вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.04.2012р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 12.04.2012 р. про призначення справи до розгляду на 22.05.2012 р., направлену судом на адресу відповідача, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, було вручено йому 17.04.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

В судовому засіданні 22.05.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2008 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та ПП ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 101998 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).

Як встановлено судом, на підставі Договору, позивачем з лютого 2011 р. по травень 2011 р. включно, з липня 2011 р. по вересень 2011 р. включно нараховано відповідачу плату за приєднане теплове навантаження на загальну суму 356,86 грн., а саме: за лютий 2011 р. в сумі 50,98 грн., за березень 2011 р. в сумі 50,98 грн., за квітень 2011 р. в сумі 50,98 грн., за травень 2011 р. в сумі 50,98 грн., за липень 2011 р. в сумі 50,98 грн., за серпень 2011 р. в сумі 50,98 грн. та за вересень 2011 р. в сумі 50,98 грн. Також, за період з лютого 2011 р. по квітень 2011 р. та з листопада 2011 р. по січень 2012 р. включно відповідачу нараховано плату за фактично отриману теплову енергію в загальній сумі 4793,80 грн., а саме за лютий 2011 р. в сумі 698,71 грн., за березень 2011 р. на суму 564,02 грн., за квітень 2011 р. на суму 303,55 грн., за листопад 2011 р. на суму 982,69 грн., за грудень 2011 р. на суму 986,39 грн. та за січень 2012 р. на суму 1258,44 грн.

Факт подачі теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії: від 28.02.2011 р. на суму 749,69 грн., від 31.03.2011 р. на суму 615,00 грн., від 30.04.2011 р. на суму 354,53 грн., від 31.05.2011 р. на суму 50,98 грн., від 31.07.2011 р. на суму 50,98 грн., від 31.08.2011 р. на суму 50,98 грн., від 30.09.2011 р. на суму 50,98 грн., від 30.11.2011 р. на суму 982,69 грн., від 31.12.2011 р. на суму 986,39 грн. та від 31.01.2012 р. на суму 1258,44 грн.

При цьому слід зазначити, що Акти приймання - передачі теплової енергії від 31.08.2011 р., від 31.07.2011 р., від 31.05.2011 р., від 30.04.2011 р., від 31.03.2011 р. та від 28.02.2011 р. містять підпис Споживача (відповідача у справі). Проте, направлені позивачем відповідачу Акти приймання - передачі теплової енергії від 30.09.2011 р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р. та від 31.01.2012 р., відповідач позивачу зворотно не направив, зауважень, у встановлений Договором строк, на акти не надав.

На оплату теплової енергії відповідачу були виставлені відповідні рахунки № 101998: від 28.02.2011 р. на суму 749,69 грн., від 31.03.2011 р. на суму 615,00 грн., від 30.04.2011 р. на суму 354,53 грн., від 31.05.2011 р. на суму 50,98 грн., від 31.07.2011 р. на суму 50,98 грн., від 31.08.2011 р. на суму 50,98 грн., від 30.09.2011 р. на суму 50,98 грн., від 30.11.2011 р. на суму 982,69 грн., від 31.12.2011 р. на суму 986,39 грн. та від 31.01.2012 р. на суму 1258,44 грн., всього на суму 5150,66 грн.

Надсилання зазначених актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлення рахунків, актів приймання-передачі теплової енергії за відповідний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач оплату теплової енергії не здійснив. В якості оплати за Договором, позивачем було зараховано частково за лютий 2011 р. (суму 400,23 грн.) перераховану відповідачем 07.06.2011 р. грошових коштів.

Решта боргу в сумі 4750,43 грн. залишилась несплаченою.

У зв'язку з чим, листом від 19.03.2012 р. за вих. № 899-ю позивач звернувся до відповідача з вимогою в перебіг семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію, підписати акти приймання-передачі теплової енергії та один їх примірник повернути на адресу Концерну.

Однак, відповідач, вказану вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Позовна вимога про стягнення з ПП ОСОБА_1 суми 4750,43 грн. боргу за спожиту теплову енергію за договором № 101998 від 01.07.2008 р. стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2011 р. по травень 2011 р., з липня 2011 р. по вересень 2011р. та з листопада 2011 р. по січень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5150,66 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи поштові реєстри.

Враховуючи, що Акти приймання - передачі теплової енергії від 31.08.2011 р., від 31.07.2011 р., від 31.05.2011 р., від 30.04.2011 р., від 31.03.2011 р. та від 28.02.2011 р. містять підпис Споживача (відповідача у справі), а Акти приймання - передачі теплової енергії від 30.09.2011 р., від 30.11.2011 р., від 31.12.2011 р. та від 31.01.2012 р., відповідач, належним чином оформлені у встановлений п. 6.6.1 Договору строк Теплопостачальній організації не повернув та заперечень не надав, Акти приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2011р. по травень 2011 р., з липня 2011 р. по вересень 2011р. та з листопада 2011 р. по січень 2012 р., вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Отриману теплову енергію за Договором, відповідач сплатив лише частково в сумі 400,23 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у нього утворився борг за Договором за спірний період в сумі 4750,43 грн.

Доказів сплати боргу в сумі 4750,43 грн. відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4750,43 грн. Позов задовольняється у повному обсязі.

В даному випадку, відповідач в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 101998 від 01.07.2008 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, р/рахунки не відомі) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, код ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) суму 4750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 43 коп. основного боргу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.05.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко