Рішення № 24256007, 22.05.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5004/502/12

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза", м.Херсон

до відповідача: фермерського господарства "Агроінвест-Топилище", с. Топилище, Іваничівського р-ну

про стягнення 25 134,60 грн.

Суддя Шум М. С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. від 15.05.2012р.)

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Акрополіс - Плаза" звернувся в господарський суд з позовом до фермерського господарства "Агроінвест - Топилище" в якій просив суд стягнути 25134,60грн. в т.ч. 20124,00грн. неповернутої передоплати, 2857,61грн. штрафу за прострочення поставки товару, 2012,40грн. штрафу за прострочення повернення передоплати, 140,59 грн. пені.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 04.05.2012р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ФГ "Агроінвест - Топилище" не направив хоча про день, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: Волинська область, Іваничівський район, с.Топилище рекомендованою кореспонденцією та вручена адресату 10.05.2012р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції № 4534000004250).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Ухвалою суду від 04.05.2012р. явка повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" та фермерським господарством "Агроінвест - Топилище" укладено договір поставки № АКП132, згідно якого п.п. 2.2, 2.3, 3.2 відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар (сою) на суму 520000,00грн.

Позивач - ТОВ "Акрополіс-Плаза" перерахував відповідачу - ФГ "Агроінвест - Топилище" на умовах передоплати кошти в сумі 182000,00грн. (платіжне доручення № 176 від 02.12.2011р.)

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач згідно договору повинен був поставити позивачу товар, але взяте зобов'язання виконав частково на суму 161876,00грн., що підтверджується накладною №41 від 02.12.2011р.

9 квітня 2012 року відповідачу направлена вимога № 0903/12-1 про повернення частини передоплати.

Відповідач, вимогу позивача від 09.04.2012р. залишив без відповіді та без задоволення.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 11700,00грн. Доказів повернення коштів відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Враховуючи те, що позивач кошти в рахунок поставки товару (сої) перерахував, а відповідач товар не поставив, позовна вимога про стягнення з відповідача 20124,00грн., що складає суму попередньої оплати, обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки коштами на даний час відповідач користується безпідставно.

Згідно п. 5.1 договору у випадку несвоєчасного постачання товару в строк, встановлений в п. 3.2. договору, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення постачання та/або на першу вимогу покупця повертає суму отриманої від нього передоплати за товар. У разі несвоєчасного повернення передоплати постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві штраф у розмірі 10% від суми неповерненої в строк передоплати і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення.

У зв'язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 5.1 договору та за неналежне виконання договірних зобов'язань та несвоєчасне проведення обов'язкових платежів позивачем нараховано: 2857,61грн. штрафу за прострочення поставки товару, 2012,40грн. штрафу за прострочення повернення передоплати, 140,59грн. пені.

Відповідач, у встановленому порядку суму позову не оспорив, відповідних доказів не представив.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, слід віднести за рахунок останнього.

Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 21.11.2011 р. N 01-06/1625/2011 ч.1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

При поданні позову позивачем сплачено 1641 грн. судового збору при встановленому розмірі 1609,50 грн., відповідно позивачу підлягає до повернення з державного бюджету 31,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 651, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Агроінвест - Топилище", (Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код 34626298) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза", (м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, код 33929610) 20124,00грн. неповернутої передоплати, 2857,61грн. штрафу за прострочення поставки товару, 2012,40грн. штрафу за прострочення повернення передоплати, 140,59грн. пені, 1641,00грн. судового збору.

3. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" (м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, код 33929610) з державного бюджету міста Луцька зайво сплачений судовий збір в сумі 31,50 грн., сплачений платіжним дорученням №419 від 25.04.2012р. відповідно до Закону України "Про судовий збір" (оригінал платіжного доручення №419 від 25.04.2012р. знаходиться в матеріалах справи №5004/502/12).

Суддя М. С. Шум

Повний текст рішення

складено та підписано 23.05.2012р