Рішення № 24252903, 25.05.2012, Селидівський міський суд Донецької області

2-543/865/2012

543/2355/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.05.2012 р. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення моральної шкоди, в якому зазначив, що він працював на шахті ім. Д. С. Коротченко. Внаслідок нещасного випадку на шахті, він отримав забій хребта, за результатами якого складено акт № 17 від 26.08.2002 р. за формою Н 1.

Висновком МСЕК від 2004 р. йому встановлено 25 відсотків втрати працездатності. 24.04.2012 р. йому було встановлено МСЕК 40 відсотків втрати працездатності.

Внаслідок отриманої травми він став інвалідом і до теперішнього часу порушено його життєдіяльність, він неодноразово був вимушений звертатись в медичні лікувальні заклади, у зв,язку з чим переносив моральні страждання.

Просить суд стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 42920 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

Представник відповідача відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що нещасний випадок з відповідачем стався 01.11.1983 року. На час отримання позивачем виробничої травми законодавством не було передбачено відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва.

Відповідно до підпункту пункту 44 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», прийнятий Верховною Радою України 28 грудня 2007 року (який набрав чинності з 01.01.2008 р.), внесені зміни до п. 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме: в абз. 3 виключені слова «і моральної (немайнової)»та доповнено новим абзацом такого змісту «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01.01.2008 року».

Документи, на які посилається позивач, а саме довідка МСЕК та акт про нещасний випадок за формою Н 1 є документами, що підтверджують факт нещасного випадку і встановлення зв,язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Враховуючи норми ст. 237-1 Кодексу України про працю, моральна шкода повинна відшкодовуватися власником підприємства або уповноваженим ним органом внаслідок порушення законних прав працівника, які призвели до моральних страждань. Крім того, відповідно до протоколу засідання комісії з охорони праці ДВАТ «Шахта ім. Д. С. Коротченко»ОСОБА_1 встановлено 15 відсотків його вини в нещасному випадку, який стався 01.11.1983 р.

Просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 19.04.2002 р. встановлено, що з позивачем дійсно під час виконання трудових обов,язків на ДВАТ «Шахта ім. Д. С. Коротченко»02 листопада 1983 року стався нещасний випадок, з приводу чого складено акт № 17 від 26.08.2002 р. за формою Н 1.

Згідно копії довідки Донецької обласної медико-соціальної експертної комісії серії 2-18 АВ № 097253 ОСОБА_1 оглянуто 31.03.2004 р. та встановлено у зв,язку з трудовим каліцтвом від 02.11.1983 року ступінь втрати професійної працездатності 25 відсотків безстроково з 05.02.2003 року.

При вирішенні питання про право ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки втрату працездатності ОСОБА_1, згідно висновку МСЕК від 31.03.2004 року вперше встановлено з 05.02.2003 року, право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до набрання чинності як Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», так і Законом України «Про Державний бюджет України на 2007», якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення.

На підставі положень ст. 58 Конституції України дія нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце, а не на момент пред,явленя позову.

Відповідно ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом,якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

У зв,язку з вищезазначеним, посилання представника відповідача на те, що згідно з підпунктом пункту 44 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», виключено слова «і моральної (немайнової)»та доповнено новим абзацом такого змісту «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01.01.2008 року»суд не приймає до уваги.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, оскільки стійку втрату працездатності у зв,язку з травмою на виробництві йому було встановлено вперше у період із 01.04.2001 р. по 31.12.2005 р., під час дії законодавчих актів, які надавали йому таке право.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з урахуванням 40 відсотків втрати працездатності, встановленої йому відповідно висновку МСЕК від 24.04.2012 р., суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно з вимогами статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що стійка втрата працездатності позивача у розмірі 25 відсотків внаслідок каліцтва змушує його докладати додаткових зусиль для утримання себе, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Його втрати носять безстроковий характер. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральну шкоду позивачеві дійсно заподіяно.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих зв'язках, те, що він має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Таким чином, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 7500 грн, який повинен бути стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 і він є достатнім для відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої йому стійкою втратою працездатності у розмірі 25 відсотків внаслідок отриманої травми на виробництві.

У задоволенні решти позовних вимог позивача необхідно відмовити у зв,язку з їх необґрунтованістю.

Суд вважає необхідним згідно зі ст. 88 ЦПК України стягнути з позивача по справі судові витрати пропорційно до розміру задоволення позовних вимог, а з відповідача пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 7 500 (сім тисяч п,ятсот) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 88 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 89 (вісімдесят дев,ять) грн. 42 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя