Рішення № 24252389, 17.05.2012, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 429/4187/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 травня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Юдіної С.Г.

при секретарі -Поночковій О.І.

за участю представника відповідача -Слинько І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь виплату за моральну шкоду завдану йому отриманим на виробництві професійними захворюваннями в сумі 50 000 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він працював у ВСП «Шахта Благодатна», ВСП «Шахта Західно -Донбаська», ВСП «Шахта Павлоградська», ВСП «Шахта Тернівська»ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником яких є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на підземних роботах під дією несприятливих виробничих факторів протягом 13 років з 1979 року по 1989 рік, з 1999 року по 2001 рік, з 2008 року по 2009 рік. За період роботи на підприємстві відповідача він отримав професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 19 квітня 2010 року йому було встановлено 55 % втрати професійної працездатності. Внаслідок втрати професійної працездатності вважає що у нього наявна моральна шкода, оскільки він втратив професійну працездатність, змушений вживати лікарські препарати, постійно відчувати біль у спині, ліктьових та колінних суглобах. Крім того, йому призначено медикаментозне та санаторно -курортне лікування. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що встановлення факту наявності моральної шкоди належить до компетенції МСЕК, крім того, норми закону, яка передбачає обов'язок роботодавця по відшкодуванню шкоди завданої здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків, поряд з Фондом немає. Вважає, що позивачем був пропущений тримісячний строк звернення до суду з позовом.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 26.12.1979 року по 17.01.1980 рік, з 15.10.1980 року по 10.04.1983 рік, з 14.04.1983 року по 18.12.1985 рік, з 23.12.1985 року по 26.06.1987 рік, з 25.10.1988 року по 15.12.1989 рік, з 22.11.1999 року по 19.09.2001 рік, з 03.01.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 23.10.2009 рік знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», працюючи на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 7-14)

За час роботи на підприємствах відповідача, позивач отримав професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 19 квітня 2010 року позивачу було встановлено первинно 55 % втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. (а.с. 20 - 21)

Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він втратив професійну працездатність; став інвалідом; постійно відчуває наслідки професійного захворювання; змушений вживати лікарські препарати; йому протипоказано займатися фізичною працею. Все це викликає почуття неповноцінності і приводить до порушення психічної рівноваги, оскільки він постійно відчуває біль, йому призначено медикаментозне та санаторно-курортне лікування.

Вказані обставини, які наявні у позивача, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому і свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

Вирішуючи питання по суті, суд виходив з положень, абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2008 року від 08.10.2008 року, яким передбачено що, право застрахованих громадян, які потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України № 1105-ХІV, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Крім того, відповідно до п.1 ч. 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно до ч. 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті, відповідно ж до ч. 2 моральні шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразова або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Як передбачено пунктом 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди був визначений судом з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації. Крім того судом був врахований принцип розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1163 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, 10, 11, 60, 131, 137, 212 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок (р/р 31215206700032, ЄРДПОУ 26509623, отримувач УДКУ м. Павлограда 22030001, код отримувача 24237540, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.Г. Юдіна