Ухвала суду № 242482, 23.08.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

23.08.2006 р. справа № 9/61н (12/89н)

к/с № 5-92/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Нечитайла О.М.,

суддів: Костенко М.І.,

Маринчак Н.Є.,

Сергейчук О.А.,

Шипуліна Т.М.

при секретарі Буряк І.В.

за участю представників:

позивача Христенко С.В. дов. від 22.05.2006р.

відповідача Болото О.О., дов. від 22.08.2006р. № 25074/10

розглянувши касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2005р.

та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р.

у справі № 9/61н (12/89н)

за позовомПриватного підприємства „Леон”доЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськупровизнання недійсним податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство „Леон” (далі по тексту позивач, ПП „Леон”) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську) про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 25 лютого 2004р. №000332310/0.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.05.2004р. по справі №12/89н позов ПП „Леон” задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25 лютого 2004 р. №0000332310/0.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2004р. по справі №12/89нрішення господарського суду Луганської області від 11.05.2004р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 грудня 2004 р. рішення господарського суду Луганської області від 11.05.2004р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2004р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.07.2005р. по справі №9/61н (12/89н) позов ПП „Леон” задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 25.02.2004р. №0000332310/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за податком на прибуток в сумі 383550грн. та застосовані фінансові санкції в розмірі 191775грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р. по справі №9/61н (12/89н) рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2005р. залишено без змін.

Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що податкове повідомлення рішення винесено на підставі акту перевірки, яким належним чином не зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства, що зробило неможливим платнику податків своєчасно довести необґрунтованість нарахування спірного податку та штрафних санкцій, подати конкретно перелічені податковим органом первинні документи на підтвердження фінансової звітності.

Ленінська МДПІ у м. Луганську, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій наведено доводи в обґрунтування прохання скасувати рішення господарського суду Луганської області від 11.07.2005р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27.09.2005р. та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову ПП „Леон” відмовити.

В касаційній скарзі відповідач, серед іншого, стверджує наступне:

- позивачем в 2001 році, в порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у сумі 1643099грн.;

- документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого збільшено відємне значення обєкта оподаткування за 2001 рік на суму 364600грн. та занижено податок на прибуток за 2001 рік на суму 383550грн.;

- судом порушено п. 4.2.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки обовязок доведення того, що будь яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п. п. 4.2.2 п. 4.2, є помилковими, покладено на платника податків;

- господарський суд Луганської області не виконав вказівки постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2005р.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.

Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.

Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову документальну перевірку правильності відображення отриманого ПП „Леон” прибутку від проведення лотереї „Золотий дощ” за період з 13 вересня 2000 року по 31 березня 2002 року, за результатами якої було складено акт №186/23/31139087 від 23 лютого 2004року (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем збільшено відємне значення обєкту оподаткування за 2001 рік на суму 364600грн., занижено податок на прибуток за 2001р. на суму 383550грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2001 року 74889грн., 2 квартал 2001 року 209171 грн., 3 квартал 2001 року 45275грн., 4 квартал 2001 р. 54215грн.

Як вбачається з вказаного вище Акту перевірки, перевіркою правильності відображення отриманого прибутку від проведення лотереї „Золотий дощ” розходжень на встановлено, сума скоригованого валового доходу позивача за 2001 рік визначена податковим органом в сумі 5687900грн., при цьому дані перевірки співпадають з даними платника податків.

Ленінською МДПІ у м. Луганську, при перевірці правильності визначення позивачем валових витрат за 1 4 квартал 2001р. встановлено, що до складу валових витрат віднесені витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами в сумі 1643099грн.

25 лютого 2004року Ленінською МДПІ у м. Луганську , на підставі висновків Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення рішення №0000332310/0, яким ПП „Леон” визначено суму податкового зобовязання за платежем „податок на прибуток” в сумі 575325грн. (383550 грн. основний платіж, 191775грн. фінансові санкції).

В Акті перевірки вказано, що перевірку позивача здійснено на підставі документів, які були вилучені у ПП „Леон” СВ УСБ України в Луганській області.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, з встановлених перевіркою даних щодо суми збільшення позивачем валових витрат за 1 4 квартали 2001 року, що містяться у таблиці №2, не вбачається на підставі яких первинних документів відповідачем обчислені відповідні суми.

В Акті перевірки вказано, що з наданих для перевірки матеріалів не надається можливості перевірити стан дотримання позивачем чинного законодавства України з питань правильності визначення валового доходу у 4 му кварталі 2001р., проте валовий доход за відповідний період визначений відповідачем у розмірі 1402900грн.

Окрім того, як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, в Акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи за відповідними операціями, а сам Акт перевірки складається з порівняльних таблиць 1, 2, 3та підсумкових сум, з яких неможливо зробити висновок про порушення платником податку п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що висновки Акту перевірки позивача не ґрунтуються на всіх первинних документах, які повно відображають господарську діяльність позивача, що є порушенням вимог наказу Державної податкової адміністрації України „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями. Відділеннями та іншими відокремленими підрозділами” від 16.09.2002р. №429. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за №1023/7311.

В касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом вимог п. п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині покладення на платника податків обовязку доведення того, що будь яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених п. п. 4.2.2 цього пункту є помилковим.

Між тим, визначення контролюючим органом податкового зобовязання платнику податків без посилання на первинні документи унеможливлює спростування платником податків висновків, які стали підставою для визначення податкового зобовязання.

Окрім того, статтею 33 ГПК України (за правилами якого місцевий та апеляційний господарські суди розглядали справу) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Позивач надав суду всі необхідні первинні бухгалтерські документи, які, як це встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, підтверджують валові витрати позивача, а сума валових витрат позивача документально підтверджується та відповідає даним декларації за 2001 рік.

Відповідач, як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час перегляду справи в апеляційному порядку не навів жодного доказу, який би засвідчував обґрунтованість визначення позивачу спірного податкового зобовязання.

З викладеного вбачається, що місцевим та апеляційним господарськими судами було обґрунтовано задоволено позовні вимоги ПП „Леон” та визнано недійсним спірне податкове повідомлення рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що місцевий та апеляційний господарські суди повно зясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-

Ухвалив :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 11 липня 2005 року у справі №9/61н (12/89н) залишити без змін.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2005 року у справі №9/61н (12/89н) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,

суддів: Костенко М.І.,

Маринчак Н.Є.,

Сергейчук О.А.,

Шипуліна Т.М.

З оригіналом вірно

Суддя Нечитайло О.М.