Рішення № 24245491, 25.05.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Пр. № 2/0554/1061/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«22»травня 2012 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого- судді Чемодурової Н.О.

при секретарі- Дьякові О.Б., Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» звернулось до суду із дійсним позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 липня 2006 року між сторонами було укладено кредитний договір №19К на суму 68000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.07.2011 року. Згідно вказаного договору кредиту ОСОБА_2 прийняв на себе зобов'язання погашати борг і проценти за користування кредитом відповідно до встановленого та затвердженого графіку. На забезпечення виконання умов договору №19К ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_2 уклали договір іпотеки №б/н, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: цегляний житловий будинок загальною площею 310,6 кв.м., житловою площею 159,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2006 року. Прийняті на себе зобов'язання за кредитний договором ОСОБА_2 виконував неналежним чином, в результаті чого станом на 05.03.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 238245,65 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом -66866 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом -92614,03 дол. США та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -78764,95 дол. США. За вказаних обставин, ПАТ КБ «ПриватБанк»просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання Банком від імені відповідача договору купівлі -продажу будь -яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно -правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та стягнути з відповідача на їх користь судові витрати.

В судове засідання представник позивача, ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності №2870-0 від 01.07.2010 року, не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити повністю.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності за участю представника ОСОБА_4 Представника позивача -ОСОБА_5, який діє на підставі Договору на представництво інтересів у суді по цивільній справі від 17 квітня 2012 року в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі ОСОБА_2 У наданій суду заяві від 17.04.2012 року зазначав, що на підставі ст. 267 ЦК України до заявлених в позовній заяві вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк»необхідно застосувати позовну давність.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

20 липня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №19К. (а.с.6-8).

Зміна назви закритого акціонерного товариства акціонерний банк "ПриватБанк" на публічне акціонерне товариство акціонерний банк "ПриватБанк" підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №054809 серія А01, довідкою ЄДРПОУ серії АА №241170 (а.с.14,15).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов укладеного кредитного договору №19К від 20 липня 2006 року Банк надав позичальнику кредит у сумі 68 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.07.2011 рок (а.с.6-8).

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зобов'язання за даним кредитом було забезпечено іпотечним договором, укладеним 20 липня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 (а.с.9-11). Предметом іпотеки є нерухоме майно - цегляний житловий будинок загальною площею 310,6 кв.м., житловою площею 159,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.2006 року. Згідно п. 12.1 договору іпотеки №б/н від 20 липня 2006 року сторони визначили його ціну у розмірі 490 572,00 грн. (а.с.9).

Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний сторонами, зміст договору не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі ст. 629 ЦК України даний договір є обов'язковий для виконання.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

ОСОБА_2 своє зобов'язання за кредитним договором щодо сплати суми кредиту, процентів та пені не виконував, предмет іпотеки до ПАТ КБ "ПриватБанк" не передавав.

В результаті невиконання боржником зобов'язань по погашенню кредиту станом на 05.03.2012 року утворилась заборгованість в розмірі 238 245,65 дол. США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження Національного Банку України №2205/78 від 28 лютого 2012 року складає 1 902 796, 53 грн. (а.с. 3).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №19К від 20 липня 2006 року прострочена заборгованість в сумі 238245,65 дол. США складається з наступного:

- 66866,67 дол. США - заборгованість за кредитом

- 92614,03 дол. США - заборгованість за відсотками за користуванням кредитом

- 78764,95 дол. США -заборгованість за пенею за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с.4-5).

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 лютого 2012 року позивач направив ОСОБА_2 письмову вимогу за №191, яку відповідач згідно корінця поштового повідомлення отримав 02 березня 2012 року. (а.с.13). В цій вимозі ПАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язав ОСОБА_2 повернути суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. В разі невиконання чи неналежного виконання порушеного зобов'язання в зазначений строк позивач мав намір продати предмет іпотеки. уклавши відповідний договір купівлі -продажу з будь -якою особою покупцем, або звернути стягнення на предмет іпотеки у будь -який інший спосіб, передбачений законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки.

Позовна заява ПАТ КБ "ПриватБанк" надійшла до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 28 березня 2012 року (а.с.2), тобто, всупереч нормам ст.35 Закону України «Про іпотеку»ПАТ КБ "ПриватБанк" не надав ОСОБА_2 тридцятиденний строк виконання порушеного зобов'язання.

В той же час, у п. п. 37, 39 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, вказано, що невиконання вимог частини першої ст. 35 Закону України «Про іпотеку»про надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодердателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за основним Договором виконував неналежним чином, про що свідчить розмір заборгованості станом на 05.03.2012 р., який значно перевищує обумовлену сторонами заставну вартість предмету іпотеки, узгоджену на день укладання договору іпотеки на 1 142 224, 53 грн. = 1 902 796,53 грн. - 490 572, 00 грн.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок.

Як вбачається з п. 24 розділу «Звернення стягнення і реалізація Предмету іпотеки»договору іпотеки, звернення стягнення за цим договором здійснюється, зокрема за рішенням суду і відповідно до порядку, встановленому розділом V Закону України «Про іпотеку». Зазначено, що в разі продажу предмету іпотеки на публічних торгах, іпотекодержатель відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»здійснює реалізацію предмета іпотеки у порядку, передбаченому Постановою КМУ №1448 від 22.12.1997р. «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна», якщо інше не передбачено законодавством, на день реалізації Предмету іпотеки.

Згідно п. 29 розділу «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.

Разом з тим, хоча ст. 38 Закону і передбачено при наявності в договорі іпотеки відповідного застереження право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, однак дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Крім того, відповідно до п. 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України.

Відповідно до ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Тобто, як у ст.39 Закону України «Про іпотеку», так і у договорі іпотеки від 12.07.2006 року, згідно з яким звернення стягнення за цим договором здійснюється, зокрема за рішенням суду і відповідно до порядку, встановленому розділом V Закону України «Про іпотеку», зазначено, що за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. У зв'язку з цим, вимоги Банку щодо реалізації предмету іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу є такими, що передбачені діючим законодавством і підлягають задоволенню.

Вимоги банку щодо надання йому повноважень на отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки є безпідставними, оскільки це не передбачено вимогами Закону. Порядок реалізації предмета іпотеки визначений вищевказаним Законом, а обраний позивачем -є фактичним наданням банку довіреності, що не входить до компетенції суду.

Таким чином, позовні вимоги Банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки певним шляхом підлягають частковому задоволенню.

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача, ОСОБА_6, щодо можливості застосування позовної давності до вимог відносно заборгованості по кредиту, відсоткам та пені з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність, а саме: позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.5. розділу «Відповідальність сторін»кредитного договору №19К від 20 липня 2006 року встановлено, що строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафу встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Кредитний договір сторонами був укладений 20 липня 2006 року. Останнє погашення заборгованості було здійснене відповідачем 26 грудня 2007 року і позивач з цього часу повинен був довідатись про порушення своїх прав. З позовом до суду банк звернувся 28 березня 2012 року, а тому з урахуванням положень ч. 1 ст. 259 ЦК України та письмових умов кредитного договору, яким позовна давність встановлена законом була збільшена за домовленістю сторін, суд вважає, що строк позовної давності при зверненні до суду позивачем не був порушений, внаслідок чого не можуть застосовуватись вимоги ч. 3 ст. 267 ЦК України, якою передбачені наслідки спливу позовної давності.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 належним чином не виконав зобов'язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк»про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню. Як встановлено судом, сума заборгованості за договором кредиту вже значно перевищує вартість предмету іпотеки.

Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»документально підтверджені платіжними дорученнями сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 3 219, 00 грн. Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з викладеним з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по справі у сумі 3 219, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 546, 625 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, про звернення стягнення -задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19К від 20.07.2006р. в розмірі 238 245,65 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №205/78 від 28 лютого 2012 року складає 1 902 796 (один мільйон дев'ятсот дві тисячі сімсот дев'яносто шість) грн. 53 коп., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 310,6 кв.м., житловою площею 159,7 кв.м., який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Шевченка, будинок 5а, заставною вартістю на день укладення договору 490 572 (чотириста дев'яносто тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., переданий в іпотеку ОСОБА_2, шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені договору купівлі-продажу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»судовий збір в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп. на р/р 64993919400001, МФО №305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2012 року.

Суддя Чемодурова Н.О.