Рішення № 24244935, 28.05.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1048/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.А.

при секретарі Подлєсної О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пащенко Г.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 25.07.2005 року по теперішній час перебуває з відповідачем у трудових відносинах, працюючи у якості гірника з ремонту гірничих виробіток, гірника очисного вибою, слюсаря-ремонтника поверхні.

21.01.2008 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травми, про що був складений акт форми Н-1 від 23.01.2008 р. і він тривалий час знаходився на лікуванні та періодично продовжує лікування в умовах стаціонару на теперішній час.

19.08.2008 року у зв'язку з нещасним випадком він був оглянутий МСЕК, де йому було встановлено 3 групу інвалідності та 60% втрати працездатності.

30.09.2011 року йому повторно МСЕКом була підтверджена 3 група інвалідності та 60% втрати працездатності до 01.10.2014 року, тобто стан здоров'я не покращився.

Він вважає, що внаслідок травми йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною та втратив 60% працездатності у зв'язку з травмою на виробництві. Після одержання інвалідності та втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. У нього порушена функціональність уретри та погіршилась сугубо чоловіча сила, а внаслідок цього відносини у сім'ї, де на його утриманні залишились дружина, яка не працює та двоє неповнолітніх дітей.

Таким чином, він вважає, що відповідач відповідно до ст. 237-1 КЗпП України повинен відшкодувати йому моральну шкоду, яку він оцінює в 60 000.00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність за участю його представника ОСОБА_1 На позові наполягав.

Представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» позовні вимоги не визнав в повному обсязі , посилаючись на те, що позивач не надав докази порушення нормальних життєвих зв'язків, неможливості продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, просив рішення винести на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства у відсутності представника.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуває з відповідачем по справі у трудових відносинах з 25.07.2005 року по теперішній час (а.с. 8-14), працюючи у якості гірника з ремонту гірничих виробіток, гірника очисного вибою, слюсаря-ремонтника поверхні.

21.01.2008 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травми, про що був складений акт форми Н-1 від 23.01.2008 р. (а.с. 15-16) і він тривалий час знаходився на лікуванні та періодично продовжує лікування в умовах стаціонару на теперішній час (а.с. 19-27).

19.08.2008 року у зв'язку з нещасним випадком він був оглянутий МСЕК, де йому було встановлено 3 групу інвалідності та 60% втрати працездатності (а.с. 28).

30.09.2011 року йому повторно МСЕКом була підтверджена 3 група інвалідності та 60% втрати працездатності до 01.10.2014 року, тобто стан здоров'я не покращився (а.с. 29).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)»спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 60% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_3 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце не тільки порушення позивачем вимог «Інструкції про охорону праці», безпечному виконанню і поведінки в шахті електрослюсаря а також при цьому мала місце протиправність дій відповідача Державне підприємство «Вугільна Компанія «Краснолиманська»пов'язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку (а.с. 17-18, 50-52).

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 60%, позивач визнаний інвалідом 3 групи, у нього порушилась функціональність уретри та погіршилась сугубо чоловіча сила (а.с. 45), а внаслідок цього відносини у сім'ї, де на його утриманні залишились дружина, яка не працює та двоє неповнолітніх дітей.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивача, який втратив здоров'я і відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості на користь позивача стягує відшкодування моральної шкоди 25 000.00 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська»на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору - в розмірі 250.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в філії Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, ЕДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову компенсацію у розмірі 25 000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська», р\р 26003301241 в філії Красноармійське відділення № 2863 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 394233, ЕДРПОУ 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 250.00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: