ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2006року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого судді Нечитайла О.М.,
суддів: Шипуліної Т.М.,Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А.,
при секретарі:Бойченко Ю.П.,
за участю: представника позивача Коваль Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька на рішення Господарського суду Донецької області від 26 серпня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2005 року по справі № 22/206а за позовом ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2005 року ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» звернулося з позовом до Будьонівської МДПІм. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001561540/1/897/151/33135718/5888/10 від 17.06.2005р. про накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75240 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.
Вказував, що узгоджена в податковій декларації з податку на прибуток підприємств сума податкового зобовязання мала бути погашена за рахунок заявленого до відшкодування в декларації за жовтень 2004 року податку на додану вартість. Станом на 02.03.2005 року належна до відшкодування з Державного бюджету України сума податку на додану вартість складає 791186,19 грн.
За таких обставин, просили позов задовольнити.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26 серпня 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2005 року, позовні вимоги ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» задоволені, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001561540/1/897/151/33135718/5888/10 від 17.06.2005 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 26 жовтня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своїм листом від 21 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2006 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Будьонівської МДПІм. Донецька просить скасувати рішення судів в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001561540/1/897/151/33135718/5888/10 від 17.06.2005р. яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 75240 грн. та постановити нове про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, висновки суду суперечать вимогам п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також п.п.5.1 ст.5, п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону .
Касаційна скарга ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без змін.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» та визнаючи недійснимподаткове повідомлення-рішення №0001561540/1/897/151/33135718/5888/10 від 17.06.2005р. про накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75240 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», інших нормативно-правових актів, та встановлених по справі обставин.
Згідно з положеннями, зазначеними в підпункті 5.3.1 пункт 5.3 зазначеного Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 даного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.
У відповідності до Наказу Державної податкової адміністрації України від 16.07.2003 року № 354 «Про затвердження Узагальнюючого податкового розяснення положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», термін «погашення податкового боргу» за певним видом платежу до бюджету слід розуміти як зменшення абсолютного значення відємного сальдо розрахунків платника податків з бюджетом, підтверджене відповідним документом.
Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» за IIIквартал 2004 року узгоджена сума податкового зобовязання з податку на прибуток склала 18 000 гривень.
Уточнюючим розрахунком податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим до податкової служби 02.03.2005 року, позивач збільшив суму своїх податкових зобовязань за IIIквартал 2004 року на суму недоплати в розмірі 752400 гривень, при цьому нарахувавши штраф у звязку з виправленням помилки в сумі 37600 гривень.
29.03.2005 року підприємство надало до податкового органу другий уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивач зменшив суму своїх податкових зобовязань за IIIквартал 2004 року на 752400 гривень.
В той же час в автоматизованому режимі компютерної бази, яка використовується відповідачем при роботі з платниками податків, сума 752400 гривень, визначена в другому уточнюючому розрахунку, зарахувалась як сплата податкових зобовязань із затримкою на 27 календарних днів, тоді як фактично вона позивачем не сплачувалася і не могла вважатись його податковим боргом. Такий висновок судів відповідає фактичним обставинам справи та зібраними по справі доказами.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, а суд апеляційної інстанції погодився з ним, про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001561540/1/897/151/33135718/5888/10 від 17.06.2005р. про накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 75240 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 26 серпня 2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 вересня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий: ______ Нечитайло О.М.
Суддя-доповідач: _______ Шипуліна Т.М.
Судді: ______ Костенко І.М.
______Маринчак Н.Є.
______ Сергейчук О.А.
Судове рішення № 242403, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 31.08.2006. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5-77/05. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: