Рішення № 24239819, 04.04.2012, Чернівецький районний суд Вінницької області

"04" квітня 2012 р.

Копія

Справа №2-204/2011 року

Провадження по справі №2/228/14/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

4 квітня 2012 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Гендзьорі О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «Експрес Страхування» звернулося до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач зобов*язаний відшкодувати затрати по виплаті страхового відшкодування.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, виданої 03.02.2012 року, в судовому засіданні свої вимоги підтримує та просить їх задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, який був викликаний до суду через оголошення в пресі, повідомлений таким чином про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, не повідомивши при цьому про причини своєї неявки.

Частиною 9 статті 74 ЦПК України визначено, що з опублікуванням оголошення в пресі про виклик в суд відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З*ясувавши позицію представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 листопада 2010 року між позивачем - ТДВ «Експрес Страхування»», як страховиком та ОСОБА_3, як страхувальником було укладено договір № 202.10.2043836 добровільного страхування наземних транспортних засобів, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1. Умовами вказаного договору сторонами було погоджено, що до переліку страхових ризиків включено дорожньо-транспортні пригоди /а.с. 12-15/.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Гайворонського району при УДАІ ГУ МВС України в Кіровоградськів області, 30.12.2010 року на 20 км. а/д Гайворон - Чемерпіль, сталася ДТП (зіткнення) за участю застрахованого автомобіля марки ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія (власника) ОСОБА_3, та автомобіля марки Ореl державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, що належить ОСОБА_4, внаслідок якого відбулось пошкодження автомобілів /а.с. 17/.

Відповідно до постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від 09.03.2011 у справі № 3-59/2011 ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень /а.с. 19/.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Звіту про експертну оцінку колісного транспортного засобу №11-022 від 17.02.2011 р., складеного СПД ОСОБА_5 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1 складає: 29 210,50 грн. /а.с. 20-22/.

Відповідно до рахунку-фактури № СЧ-00002203 від 13.01.2011 р. складеної ПАТ «Кіровоград-Авто»вартість відновлювального ремонту автомобіля марки ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1 становить: 22 872,06 грн. /а.с. 30/.

Згідно страхового акту № 1509-1 від 04.03.2011, пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ 210994, державний номерний знак ВАЗ 842АТ внаслідок ДТП, яка сталася 30.12.2010 на 20 км. а/д Гайворон - Чемерпіль, за участю застрахованого автомобіля марки ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля марки Ореї державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія їжаківського ОСОБА_6 визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування у розмірі 21 759,02 грн. /а.с. 37/.

Відповідно до платіжного доручення № 1455 від 11.03.2011, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 21759,02 грн. на користь ПАТ «Кіровоград-Авто»/а.с. 40/.

Відповідно до платіжного доручення № 1456 від 11.03.2011, позивачем було оплачено вартість товарознавчого дослідження в сумі 710,00 грн. на користь СПД ОСОБА_5 /а.с. 38/.

Відповідно до претензії № 1509 за вих. № 2883 від 16.03.2011, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 22469,02 грн. виплаченого позивачем страхового відшкодування /а.с. 41/. Відповідачем вказана вимога була отримана 26.03.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 42/, однак, в добровільному порядку ОСОБА_1 не відшкодовано заподіяні збитки.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Стаття 993 ЦК України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, зокрема, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 статті 9 Закону України „Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі вище наведених норм законодавства ТДВ «Експрес Страхування»має право регресної вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 22 469,02 грн.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних із розглядом справи, зокрема витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду державного мита в розмірі 224 гривень 69 копійок та витрат на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 120 гривень, про що свідчать платіжні доручення від 23.05.2011 року за №2980 та №2978 /а.с. 43, 44/.

Вище викладене дає суду законні підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ТДВ «Експрес Страхування» понесених ним при зверненні до суду судових витрат, зокрема, державного мита, витрат на ІТЗ.

На підставі Закону України «Про страхування», ст., ст.993, 1187, 1191 ЦК України, керуючись ст., ст. 10, 11, 60, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 36086124) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22469 двадцяти двох тисяч чотирьохсот шістдесяти дев*яти/ гривень 02 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТДВ «Експрес Страхування»судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: 555 /п*ятсот п*ятдесят п*ять/ гривень 62 копійки державного мита та 120 /сто двадцять/ гривень витрат на інформаційно -технічне забезпечення.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя: Цимбалюк Л.П.