Постанова № 24235135, 23.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" травня 2012 р. № 2а- 5072/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю " Крона - компані " про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Крона-Компані" (61168, м.Харків, вул.Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 32759456, МФО 351618, р/р 26000000121118 у Банк АТ "Державний експортно-імпортний банк України") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 36745,54 грн.

В обґрунтування позову зазначивши, що статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу встановленого ч.1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Спори, що виникають із правовідносин за ст.. 19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Через канцелярію суду 22.05.2012 року надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просить розглянути справу за його відсутності та зазначає, що підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав письмове заперечення через канцелярію суду 21.05.2012 року, в якому заперечував проти позову у повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову наступним. Посилаючись на Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем вжито всі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємство та відсутні підстави для застосування до нього санкцій.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі , хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що сторони повідомлені належним чином про дату , час та місце судового розгляду та те, що відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно положень ч.1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю " Крона - компані " до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2011 році становила 191 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 6 осіб, а також кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" -8 особа.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН станом за 21.01.2011р. по 16.12.2011р. вбачається, що у 2011 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, відповідачем працевлаштовано 6 інвалідів. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись міським центром зайнятості 3 інваліди, яким було відмовлено у працевлаштуванні, але з причини невідповідності посаді.

Судом встановлено, що центром зайнятості у подальшому інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись, так само як і не було безпосередньо звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування у подальшому не було.

Викладене свідчить про виконання ТОВ " Крона - компані "щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Таким чином, відповідачем були виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство безпідставно відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Суд, прийшов до висновку, про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у 2011 році.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно -господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інваліда у 2011 році у сумі 36745,54 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати по справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94 ,128 , 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю " Крона - компані " про стягнення суми -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена 23 травня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.