Постанова № 24235111, 03.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 39/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС»(далі за текстом - позивач, ТОВ «АСС») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011р. № 0000680700, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що висновки проведеної Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АСС»та винесене на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими як нормативно, так і документально. Стверджує, що взаємовідносини ТОВ «АСС»з ТОВ «Лінда Стар»підтверджені первинними документами, котрі не мають дефекту форми, змісту або походження, а тому є належними доказами реальності здійснення господарських операцій, які відображені в податковому обліку позивача. Вважає, що за відсутності доказів вчинення ТОВ «АСС»вимог податкового законодавства відповідач оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням покладає на позивача додатковий обов'язок по сплаті податку на додану вартість, а таке обтяження є протиправним. Просив суд прийняти рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова) вимоги адміністративного позову не визнав, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких виклав власну правову позицію щодо обставин справи. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач в складі податкового кредиту з податку на додану вартість задіяв суми по взаємовідносинам з ТОВ «Лінда Стар», реальність здійснення господарської діяльності з яким не підтверджена результатами зустрічних звірок. З цих підстав вважає, що операції ТОВ «АСС»з ТОВ «Лінда Стар»носять безтоварний характер, первинні документи містять недостовірні відомості, а тому не є належними. Просив суд прийняти рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 35 КАС України сторін було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами без участі сторін, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи по суті. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов переконливого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСС», 01.12.1995р. пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 23914837, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість з 21.08.2002р., здійснює господарську діяльність з виробництва гофрованого картону, паперової та картонної тари, видання книг, організації перевезення вантажів та оптової торгівлі.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Московському районі м. Харкова з 21.11.2011р. по 01.12.2011р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АСС»з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Лінда Стар»(код в ЄДРПОУ 37363810) за період з 01.06.2011р. по 31.07.2011р., результати якої оформлені актом № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р..

Суд зауважує, що за приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Документальна позапланова виїзна перевірка платника податків органом державної податкової служби здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, про що згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби приймає рішення у формі наказу. Натомість, суд зазначає, що акт перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. не містить відомостей про обставини, визначені ст. 78 Податкового кодексу України, які зумовили проведення щодо позивача документальної позапланової перевірки. Наказ ДПІ у Московському районі м. Харкова № 1963 від 21.12.2011р. та направлення № 1628 від 21.11.2011р., відповідно до яких було проведено перевірку ТОВ «АСС», в якості правової підстави, котра зумовила проведення позапланової перевірки, містить посилання на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а в якості фактичної підстави - посилання на отриману податкову інформацію, що не узгоджується з дійсними положеннями ст. 78 Податкового кодексу України. Суд зазначає, що передумовою проведення документальної позапланової перевірки платника податків на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання таким платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту за фактами, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Натомість, відповідачем обґрунтовані пояснення з цього приводу та належні докази направлення на адресу ТОВ «АСС»запиту про надання пояснень та їх документальних підтверджень за фактами, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства, не надані, що свідчить про проведення ДПІ у Московському районі м. Харкова документальної позапланової перевірки позивача за відсутності законодавчо визначених підстав. Разом з цим в ході розгляду справи встановлено та підтверджено наявними матеріалами, що правом відмови від допуску до перевірки, наданим ст. 81 Податкового кодексу України, відповідач не скористався, наказ та направлення на перевірку отримав, до перевірки допустив та надав необхідні документи.

Як свідчать матеріали справи, висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. встановлено порушення ТОВ «АСС»п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1117777,00 грн., в тому числі за червень 2011р. на суму 842732,00 грн. та за липень 2011р. на суму 275045,00 грн..

На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Московському районі м. Харкова 22.12.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000680700 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «АСС»з податку на додану вартість в загальному розмірі 1255300,50 грн., з яких 1117777,00 грн. -за основним платежем та 137523,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «АСС»з податку на додану вартість в загальному розмірі 1255300,50 грн., а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р., на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

З акту перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. вбачається, що фактичною підставою для відображення в ньому порушень вимог податкового законодавства і прийнятого за ним податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ у Московському районі м. Харкова про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Лінда Стар»з огляду на нереальність таких взаємовідносин, що призвело до завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження податку на додану вартість. Такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на результатах проведеної ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова зустрічної звірки ТОВ «Лінда Стар»з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., результати якої оформлені актом № 3903/182/37363810 від 15.09.2011р., та складеного ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Лінда Стар»з питань підтвердження отриманих від ТОВ «АСС»відомостей за липень 2011р. № 2386/232/37363810 від 29.11.2011р..

Суд з такими висновками ДПІ у Московському районі м. Харкова не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи, відносини позивача з ТОВ «Лінда Стар»склались в межах підписаного між сторонами в особі їх керівників договору поставки № 10 від 01.06.2011р. на придбання товару, кількість, асортимент, ціна та умови щодо якого визначаються окремо та узгоджуються в накладних. За договором № 10 від 01.06.2011р. ТОВ «АСС»придбано целюлозу відповідно до видаткової та податкової накладних № 148 від 03.06.2011р. на суму 1194570,00 грн., в т.ч. ПДВ -199095,00 грн., № 180 від 06.06.2011р. на суму 1796956,00 грн., в т.ч. ПДВ -299492,70 грн., № 265 від 10.06.2011р. на суму 1796340,00 грн., в т.ч. ПДВ -299390,00 грн.. Матеріали справи свідчать, що транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось власним транспортом позивача від ТОВ «Лінда Стар»до складів ТОВ «АСС». До матеріалів справи долучені надані ТОВ «АСС»копії подорожніх листів вантажного автомобіля від 03.06.2011р., 06.06.2011р. та 10.06.2011р., які підтверджують транспортування придбаного товару. Стосовно доводів відповідача про те, що до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні суд вважає за необхідне зазначити наступне. Положеннями Податкового кодексу України товарно-транспортна накладна не передбачена в якості обов'язкового первинного документа, на підставі якого визначається об'єкт оподаткування та/або податкові зобов'язання. Наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою тільки при автомобільних перевезеннях, однак їх обов'язковість обумовлена не положеннями Податкового кодексу України, а нормами ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". При цьому, товарно-транспортна накладна включена в перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на договірній основі, а відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені, затвердженого постановою КМУ № 207 від 25.02.2009р., в такому випадку достатньо наявності накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж. Придбаний у ТОВ «Лінда Стар»товар був поставлений позивачем в адресу ТОВ «КРОНЕкс-Україна»за договором № 9 від 10.05.2011р. відповідно до видаткових накладних від 06.06.2011р. № РН-0000400 та № РН-0000401, від 07.06.2011р. № РН-0000405, від 08.06.2011р. № РН-0000409, від 09.06.2011р. № РН-0000417, від 17.06.2011р. № РН-0000427, від 17.06.2011р. № РН-0000438 та від 24.06.2011р. № РН-0000454.

Крім того, за договором № 10 від 01.06.2011р. позивач отримав від ТОВ «Лінда Стар»роботи з обслуговування рекламних щитів, що підтверджується актами здачі-приймання робіт з додатками: від 29.06.2011р. № 379 та № 380, від 25.07.2011р. № 451, від 26.07.2011р. № 449 та № 450, від 27.07.2011р. № 467 та № 468, від 28.07.2011р. № 469. ТОВ «Лінда Стар»в адресу ТОВ «АСС»видано податкові накладні від 29.06.2011р. № 484 на суму 125060,00 грн., в т.ч. ПДВ -20843,33 грн., та № 483 на суму 143465,00 грн., в т.ч. ПДВ -23910,83 грн., від 25.07.2011р. № 158 на суму 66472,98 грн., в т.ч. ПДВ -11078,83 грн., від 26.07.2011р. № 165 на суму 407576,51 грн., в т.ч. ПДВ -67929,42 грн., та № 166 на суму 295004,00 грн., в т.ч. ПДВ -49167,33 грн., від 27.07.2011р. № 184 на суму 267660,00 грн., в т.ч. ПДВ -44610,00 грн., та № 185 на суму 283345,00 грн., в т.ч. ПДВ -47224,17 грн., від 28.07.2011р. № 193 на суму 330212,94 грн., в т.ч. ПДВ -55035,49 грн.. Відповідно до матеріалів справи роботи з обслуговування рекламних щитів були надані позивачем для ТОВ «Віал-Медіа»згідно з договором № 29 від 30.03.2011р., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2011р. Означені акти здачі-приймання виконаних робіт відповідають вимогам, встановленим до оформлення первинних документів, містять адреси, за якими розміщені щити, та зміст проведених щодо них робіт: підготовка поверхонь під наклеювання, наклеювання рекламного плакату, демонтаж рекламного плакату за закінченням експонування, ремонт, фарбування рекламної конструкції, демонтаж та монтаж рекламного зображення при зміні адресної програми, підтримання в належному вигляді прилеглої ділянки до місця розміщення рекламної конструкції, збір та встановлення зовнішнього освітлення рекламної конструкції.

Як зазначено в акті перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. та підтверджено матеріалами справи згідно з наданими позивачем банківськими виписками, розрахунки за договором № 10 від 01.06.2011р. проведені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Лінда Стар», що вказує на прозорість даних операцій для контролю з боку державних органів.

Вищевикладені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ТОВ «АСС»господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лінда Стар». При цьому суд зауважує, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом копії документів позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Лінда Стар»були досліджені ДПІ у Московському районі м. Харкова при проведенні перевірки ТОВ «АСС», про що зазначено в акті перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності даних.

З цього приводу суд зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки. Натомість, акт перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р., складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність понесених витрат з напрямом господарської діяльності ТОВ «АСС». Суд зазначає, що висновки ДПІ у Московському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на судженнях про неможливість здійснення діяльності ТОВ «Лінда Стар»та неможливість проведення щодо нього зустрічної звірки. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки ТОВ «АСС»не зазначено жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагента або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Обставин, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки ТОВ «АСС»у спірних правовідносинах при укладанні та виконання правочину з ТОВ «Лінда Стар», ні актом перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р., ні в ході розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, висновки акту перевірки № 3697/07-013/23914837 від 09.12.2011р. про порушення ТОВ «АСС»вимог податкового законодавства спростовуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами щодо фактичного здійснення господарських операцій, які знайшли своє відображення в даних податкового обліку позивача. Висновки, які покладені ДПІ у Московському районі м. Харкова в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними та ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок у вигляді довідок, які є джерелом отримання податкової інформації, визначеної положеннями ст. 83 Податкового кодексу України в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок одних суб'єктів господарювання не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, суд зазначає, що результати зустрічної звірки, проведеної одним органом державної податкової служби, не є законодавчо визначеною підставою для звільнення іншого органу державної податкової служби від необхідності самостійного та безпосереднього дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платником податків, що перевіряється. Вказані висновки узгоджуються з положеннями ст. 61 Конституції України, якою встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності, що поширюється на визнані законом протиправні діяння, вчинені певною особою. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 9, ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0000680700 від 22.12.2011р., що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваного правового акту індивідуальної дії.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000680700 від 22.12.2011р., винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС»(код 23914837) 30,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови в письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченими частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Шевченко О.В.