Рішення № 24233453, 21.05.2012, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 2701/549/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

«16»травня 2012 року Балаклавський районний суд м. Севастополя

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря -Іванової В.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживачів, суд

Встановив

31 січня 2012 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсною угоду № 37333 від 14.08.2011 року, додатки до угоди № 1,2, укладену між сторонами як таку, що містить несправедливі умови, та стягнути з відповідача сплачені за угодою кошти.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 14.08.2011 року він уклав угоду №373833 із відповідачем в особі спеціаліста з продажів ОСОБА_2 з додатками. Дана угода була укладена ОСОБА_1 із ТОВ «АВТО ПРОСТО»з метою придбання легкового автомобіля Chevrolet Cruze на суму 159840, 00 грн.

За умовами угоди відповідач гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля за умови належного виконання учасником всіх зобов'язань. На виконання умов угоди позивач сплатив вступний внесок у сумі 5754, 24 грн., перший внесок у сумі 2255,00 грн. Загальна сума сплачених позивачем коштів склала 8009, 24 грн.

Однак, позивач, виконуючи протягом двох місяців належним чином умови угоди, будучи учасником системи, не отримав права на отримання автомобіля, сплативши фактично 5% вартості автомобіля.

У подальшому, так і не отримавши автомобіля, та зрозумівши, що відповідач при укладенні угоди не мав на меті настання правових наслідків, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО»із заявою про повернення йому внесених грошових коштів, однак відповідач відмовився повертати гроші у повному обсязі, посилаючись на умови угоди, і запропонував повернути лише 2255,00 грн. із сплачених 8009, 24 грн.

Позивач вважає, що його права споживача таким чином порушуються укладеною угодою.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення на позов та заяви про розгляд справи за їх відсутністю не надіслав, тому суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2011 року ОСОБА_1 уклав угоду №373833 із ТОВ «АВТО ПРОСТО» в особі спеціаліста з продажів ОСОБА_2 з додатками (Додаток №1 - анкетні дані Учасника системи та перелік платежів з зазначенням їх розміру, які позивач повинен здійснити та Додаток № 2 - правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак) (а.с. 5-8).

Дана угода була укладена ОСОБА_1 із ТОВ «АВТО ПРОСТО»з метою придбання легкового автомобіля Chevrolet Cruze на суму 159840, 00 грн. Згідно умов спірної угоди, а також п. п. 3, 17, 19, 22 ст. 1 Закону України "Про захист пра споживачів", ТОВ «АВТО ПРОСТО» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у ст.1 угоди, а ОСОБА_1 є їх споживачем.

Відповідно до ст. 1 угоди, предметом цієї угоди є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, Додатку №1 та Додатку №2, які є невід'ємними частинами угоди. Терміни, що використовуються в угоді та системі АвтоТак, визначаються в Додатку №2 до угоди.

Згідно зі ст. 3 угоди між позивачем та ТОВ «АВТО ПРОСТО», зобов'язання відповідача полягають в організації та створенні умов для придбання автомобілів учасниками системи, здійсненні адміністративних процедур. Відповідно до ст. 5 угоди позивач зобов'язується: сплатити вступний внесок при укладенні угоди, сплатити плату за право на отримання автомобіля при наданні такого права, щомісячно сплачувати повні внески, сплачувати внески зі страхування автомобіля після його отримання, підписати двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов'язань за угодою, за вимогою відповідача надавати копії квитанцій про оплату внесків за угодою. Угода діє до виконання обома сторонами всіх зобов'язань.

За умовами угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО»гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля за умови належного виконання учасником всіх зобов'язань. На виконання умов угоди позивач сплатив вступний внесок у сумі 5754, 24 грн., перший внесок у сумі 2255,00 грн. Загальна сума сплачених позивачем коштів склала 8009, 24 грн (а.с. 11).

Однак, позивач, виконуючи протягом двох місяців належним чином умови угоди, будучи учасником системи, не отримав права на отримання автомобіля, сплативши фактично 5% вартості автомобіля.

ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО»із заявою про повернення йому внесених грошових коштів, однак відповідач відмовився повертати гроші у повному обсязі, посилаючись на умови угоди, і запропонував повернути лише 2255,00 грн. із сплачених 8009, 24 грн.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору, надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Згідно ч. 4 ст. 18 цього Закону перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Відповідно до ч. 5, 6, 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі, коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Статтею 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку практику, яка включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману, спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, стосовно основних характеристик продукції, таких як: її наявність, специфікація та ціна або спосіб розрахунку ціни чи наявність знижок або інших цінових переваг.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Як вбачається зі статті 4 додатку № 2 до угоди №373833 від 14.08.2011 року ТОВ «АВТО ПРОСТО»щомісячно самостійно організовує та проводить асигнаційний акт, а право на отримання автомобіля позивачем залежить від розміру чистого фонду групи і внесення коштів іншими учасниками системи. При цьому, відповідач створив складну багатоступінчату, двозначну, незрозумілу для споживача схему визначення одного лише права на отримання автомобіля через механізми: сплати повних внесків, цілих чистих або половинних чистих внесків, накопичення внесків, пропозиції авансових внесків.

Посилаючись на збереження конфіденційного характеру пропозиції, у статті 6 додатку № 2 ТОВ «АВТО ПРОСТО»зобов'язує учасника системи надсилати свою пропозицію у закритому конверті, в якому учасник має продублювати свої індивідуальні дані та зазначити кількість вже сплачених авансових внесків (за наявності) та авансових внесків, що пропонуються до сплати у випадку перемоги пропозиції учасника. І лише, якщо ця пропозиція перемагає, учасник має сплатити кількість запропонованих і ще не сплачених авансових внесків, нарахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент проведення асигнаційного акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначена підприємницька практика є такою, що вводить в оману, тобто якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

На порушення вимог п. п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" про заборону, як таких, що вводять в оману пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої, ТОВ «АВТО ПРОСТО», згідно ст. 7 додатку № 2 залишає за собою право прийняти або відхилити запит учасника про надання марки або моделі автомобіля, що відрізняється від зазначеного в додатку № 1 угоди. Крім того, якщо обраний учасником автомобіль коштує дорожче, ніж модель, зазначена в додатку № 1, учасник зобов'язаний одноразовим платежем сплатити різницю їх поточної ціни, а в подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку № 1 до угоди.

У тому випадку, якщо учаснику і надано право на отримання автомобіля, то він, згідно ст. 8 додатку № 2, може отримати автомобіль лише в тому разі, коли попередньо виконав такі вимоги: у строк, встановлений «АВТО ПРОСТО», сплатив наступні платежі та запропоновані до сплати внески, а також плату за право на отримання автомобіля, протягом 5 банківських днів з моменту одержання повідомлення про надання йому права на отримання автомобіля. Крім того, учасник повинен: надати визначені «АВТО ПРОСТО»гарантії щодо повної оплати платежів, передбачених угодою; сплатити усі податки, мито та інші витрати, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій. У разі невиконання зазначених вимог, ТОВ «АВТО ПРОСТО» має право відмовити у передачі автомобіля та анулювати право на його отримання. В такому випадку, плата за право на отримання автомобіля учаснику не відшкодовується.

У статті 14 додатку № 2 до угоди закладено несправедливі для позивача умови про анулювання ТОВ «АВТО ПРОСТО»права на отримання автомобіля, усунення від участі в асигнаційних актах, розірвання угоди та неповернення внесених коштів у випадках невиконання зобов'язань за угодою.

Відповідно до умов та змісту угоди № 373833 від 14.08.2011 року у ній та додатках до неї не зазначено підприємство, з яким «АВТО ПРОСТО»укладено договір на постачання автомобіля, його виробник, імпортер та/або дистриб'ютор, а також модель та інші основні характеристики автомобіля, кінцевий термін дії угоди.

Установлення невиправдано малого строку для надання позивачем згоди на отримання автомобіля, зобов'язання його до виконання усіх зазначених вище умов для можливості отримання автомобіля, є підтвердженням несправедливості умов спірної угоди та нечесної підприємницької практики відповідача і, відповідно до положень ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", є підставою для визнання угоди від 14.08.2011 року недійсною.

Також, угодою передбачено, що право на отримання автомобіля учасником системи за результатами розподілу фонду групи, є підставою для придбання за рахунок фонду групи автомобіля для учасника системи.

Таким чином, відповідач, керуючись додатком № 2 до угоди, формує групу учасників системи, надалі створює фонд цієї групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю автомобіля отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних внесків. Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи. При цьому, саме одержання права на отримання автомобіля, що передається у власність учаснику системи, до його повної оплати є «компенсацією»за рахунок коштів інших учасників системи, залучених до умови діяльності програми «Авто Так». Відповідно до ч. 6 ст. 19 цього Закону угода, вчинена з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсною.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦПК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що угода №373833 від 14.08.2011 року, укладена між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО ПРОСТО», додатки до неї № 1, 2, є такими, що вчинені з використанням нечесної підприємницької практики та укладені на несправедливих умовах для позивача, а тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не здійснює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 сплачено на виконання угоди 8009, 24 грн., що підтверджується квитанціями, при визнанні угоди недійсною, відповідач має повернути позивачеві грошові кошти саме у такому розмірі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у справі є всі необхідні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

Рішив

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживачів -задовольнити.

Визнати недійсною угоду № 37333 від 14.08.2011 року, додатки до угоди № 1,2, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»на користь ОСОБА_1 8009 грн. 24 коп., сплачених за угодою.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Севастополя через Балаклавський районний суд м. Севастополя.

Суддя