Рішення № 24232878, 16.05.2012, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1106/2300/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.05.2012

Долинський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Степанова С.В..,

при секретарі Буйновської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1, являючись посадовою (службовою) особою -директором ТОВ «Агро-Віка Д», вчинив умисне ухилення від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

Посилається на положення ст.2, п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу»згідно яких, державні податкові інспекції вповноважені подавати позови до суду щодо стягнення у дохід держави коштів, одержаних без встановлених законом підстав.

На підтвердження фактичного боку вимоги, посилається на постанову Долинського райсуду від 19.10.2011 року згідно якої ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності згідно ст.1 ст.6 Закону України «Про амністію», а кримінальну справу за ознаками злочину за ч. 1 ст.212 КК України закрито провадженням.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.

Представники відповідача проти позову заперечили, на підставах викладених у письмовому заперечині та пояснили наступне.

Товариство здійснювало оптову торгівлю зерновими. В зв'язку з наданням постачальником ТОВ «Висота Південь»(код ЕДРПОУ 36486598) неправильно заповнених товаротранспортних накладних, Долинська МДПІ зробила висновок, що ТОВ «Висота Південь»на адресу ТОВ «Агро-Віка Д»не постачало товарів, та відповідач , як посадова особа зазначеного Товариства, умисно ухилилась від сплати податків, яке нібито необґрунтовано внесло суму ПДВ на загальну суму 680 288,11 грн. Помилку контрагента було розтлумачено як умисне ухилення від сплати податку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Свідоцтвом про державну реєстрацію № 520373 від 08.08.2007 зареєстровано ТОВ «АГРО-ВІКА Д»

Рішенням засновників 25.07.2007 року ТОВ «Агро-Віка Д»ОСОБА_1, призначено директором товариства (протокол №1).

Згідно довідки ДПІ № 43-7 від 10 .08.2007 року ТОВ «Агро-Віка Д»було взято на облік як платник податків, а 20.09.2007 року -зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 1000665923).

05.09.2010 року загальними зборами засновників було прийнято рішення про припинення діяльності Товариства (протокол №3).

Постановою Долинського райсуду від 19.10.2011 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності згідно ст.1 ст.6 Закону України «Про амністію», а кримінальну справу за ознаками злочину за ч. 1 ст.212 КК України закрито провадженням.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на час проведення перевірки, визначено платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст.. 6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час подання податкових декларацій ТОВ «Агро-Віка Д», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону (порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань), такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Ст.. 6.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Проте, а ні податкового повідомлення, а ні податкової вимоги Долинська МДПІ на адресу ТОВ «Агро-Віка Д»не надсилала.

Конституція України, а саме ч. 2 ст. 19, зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією

особою.

Проте, позивач, посилаючись на постанову Долинського районного суду від 19.10.2011 року у справі № 1-163/11 про звільнення відповідача від кримінальної відповідальності, помилково констатує факт визнання відповідача винним у вчиненні злочину.

Такі дії позивача є неприпустимими і суперечать ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 15 КПК України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, вина у вчиненні матеріальної шкоди має бути доведена позивачем в загальному порядку з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 6.5 та 6.6. ст. 6 Статуту ТОВ «Агро-Віка Д»дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організовує виконання їх рішень, контроль за діяльністю дирекції (директора) здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників підприємства, члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Відповідно до ст.. 1.3. Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час податкової перевірки, платником податку на додану вартість є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість виник у ТОВ «Агро-Віка Д», а не ОСОБА_1, як у фізичної особи. Товариство є самостійним суб'єктом податкових правовідносин, та самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Статею 96 ЦК України, визначено, що якої учасник (засновник) не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. А ні установчими документами Товариства, а ні жодним законом не передбачено, що директор товариства має відповідати за податковими боргами товариства.

Крім того, ст.. 10.1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює виключний перелік осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, і директор товариства, яке є платником податку, до цього переліку не включений.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції станом на 22.12.2009 р.) платником податку є будь-яка особа яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, підлягає реєстрації як платник цього податку, імпортує товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню. Вищевикладене підтверджує той факт, що платником податку на додану вартість на час подання податкових декларацій була юридична особа ТОВ «Агро-Віка Д»підтвердженням цьому є свідоцтво №100065923 про державну реєстрацію платника податку на додану вартість, видане позивачем 20.09.2007 року. Особисто ОСОБА_1 як платник податку на додану вартість ніколи зареєстрований не був.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, позивачем не доведено наявність шкоди, протиправності дій ОСОБА_1 та причинного звязку між ними, відповідач не є належним, заміна відповідача по справі юридичною особою, можливе лише в порядку визначеному ст. 33 ЦПК України та матиме наслідком зміну підсудності справи.

З огляду на положення ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 10, ст. 213 -215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Долинської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення 680288,11 грн. матеріальної шкоди завданої неправомірними діями.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд протягом 10 діб з моменту його проголошення згідно вимог ст.294, 296 ЦПК України.

ГоловуючийС. В. Степанов