Постанова № 24232620, 22.05.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 2-а-240/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (позивач, УПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), у якому просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1485 грн. 42 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з вимогами Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" відсотки від суми єдиного, фіксованого податку перераховуються відділенням державного казначейства на рахунок органу Пенсійного фонду. Оскільки зазначена частина єдиного, фіксованого податку є меньшою від суми мінімального страхового внеску, вищезазначеним Законом встановлено обов'язок фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного, фіксованого податку, здійснювати доплату, розмір якої є різницею між розміром мінімального страхового внеску та сумою страхового внеску, сплаченого під час перерахування на рахунок державного казначейства суми єдиного податку. Відповідач має недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1485 грн. 42 коп., яка не сплачена ним добровільно, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмове заперечення проти позову, в якому просив розглянути справу без його участі, в порядку письмового провадження. Свою позицію мотивував тим, що Пенсійний фонд України в спірних правовідносинах діє в межах повноважень неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд, визначених ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і на виконання таких повноважень подав даний позов, що є неприпустимим згідно з вимогами ст. 104 КАС України. Відмовившись від участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, ФОП ОСОБА_1 вважає, що позбувся обов'язку сплачувати страхові внески, у зв'язку з тим, що за умови несплати застрахованою особою страхових внесків на свою користь, вона втрачає даний статус і не підпадає під регулювання вищенаведеного закону.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 27 червня 2002 року Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області. У 2010 році відповідачем обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Підприємець є платником єдиного податку та знаходиться на обліку в УПФУ в Білозерському районі Херсонської області як платник страхових внесків.

Ухвалою від 01 квітня 2011 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі № 2а-6626/10/2170 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права, визначеного статтями 36, 57 Конституції України, шляхом заборони примушування брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд та скасування вимоги управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області від 09 листопада 2010 року № Ф-119 щодо сплати внесків в розмірі 1485 грн. 42 коп. , яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі № 2а-6626/10/2170 залишено без задоволення. Постанову залишено без змін. Рішення у справі № 2а-6626/10/2170 набрало законної сили.

Частиною 3 ст.254 КАС України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно зі ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.12. розділу XV Закону № 1058-ІV у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (серія А01 № 000103) та довідки (АА №100589) з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області зареєстровано як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (Закон № 1058-IV у редакції, чинній на момент виникнення боргу) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто, вони є застрахованими особами. Згідно із п. 5, ст. 14 одночасно вони є і страхувальниками, а в силу положень ст. 15 зазначеного Закону - платниками страхових внесків.

Згідно з п.2 Указу "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03 липня 1998 року № 727/98 (чинний на момент виникнення правовідносин) встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують 42 відсотка суми єдиного податку до Пенсійного фонду України. Тобто, визначена частина суми єдиного податку перераховується до Пенсійного фонду як страховий внесок, що сплачується фізичною особою підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до ч.2 Указу №727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до п. 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VI змінено підпункт 4, п. 8 XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV. Відповідно до зазначених змін фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Суми вказаних доплат розраховуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція). З 01 липня 2010 року розмір мінімального страхового внеску складає 294,82 грн., з 01 жовтня 2010 року -301,12 грн., з 01 грудня 2010 року -306,10 грн.

Таким чином, суд вважає, що розмір страхових внесків, який включається до суми єдиного податку та перераховується в подальшому до Пенсійного фонду, є меншим від встановленого законом розміру обов'язкового до сплати мінімального страхового внеску. Враховуючи це, законодавець встановив обов'язок для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з урахуванням сплаченої суми страхового внеску у складі єдиного податку здійснювати доплату страхових внесків, внаслідок чого загальна сума страхового внеску, сплачена таким суб'єктом підприємницької діяльності, дорівнюватиме сумі мінімального страхового внеску, встановленого Законом.

Відтак, оскільки доплата страхового внеску за своєю правовою суттю є страховим внеском, то порядок, строки її обчислення, нарахування і виплати, а також процедура примусового стягнення регулюються тими ж правовими нормами, що застосовуються у випадку нарахування, обчислення, сплати та стягнення страхових внесків. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для фізичних осіб-підприємців базовим звітним періодом є квартал. Таким чином, строк сплати страхових внесків за 2010 рік настав.

За приписами п.8.2., п.8.4 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

Відповідно до абзацу 6 п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що сплата страхових внесків є обов'язком для осіб, які мають статус фізичної особи - підприємця та знаходяться на спрощеній системі оподаткування

Зі змісту повідомлення - розрахунку начальника УПФУ, яке міститься серед матеріалів справи, вбачається, що сума зарахованої частини (єдиного або фіксованого податків) та сплачених страхових внесків відповідача складає у липні - вересні 2010 року - 283 грн.50 коп., сума, що належить до сплати за вказаний період становить (589 грн.64 коп. * 3) - 283 грн. 50 коп. = 1485 грн. 42 коп. У зв'язку з непогашенням страхових внесків ОСОБА_1 виставлено вимогу про сплату боргу від 09 листопада 2010 року № Ф-119 в сумі 1485 грн. 42 коп., яка отримана підприємцем поштою 17 листопада 2010 року. Постановою ДВС Білозерського районного управління юстиції від 03 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаної вимоги.

Відповідно до абзацу 8 ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV (редакція статті Закону чинна на момент виникнення правовідносин) у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Судом з'ясовано, що на час розгляду справи, на примусовому виконанні органів ДВС виконавчих документів про стягнення з ФОП ОСОБА_1 недоїмки в сумі 1485 грн. 42 коп. немає, про що свідчить заява позивача до суду від 22 травня 2012 року № 2855/06 та копія постанови ВДВС Білозерського РУЮ від 21 травня 2012 року ВП № 23210450 про повернення виконавчого документа - вимоги про сплату боргу від 09 листопада 2010 року № Ф-119 стягувачеві за його заявою.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Отже, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області, скориставшись правом на звернення до суду про стягнення недоїмки та віддавши перевагу розглядові справи в суді, відмовилось від застосування заходів досудового врегулювання спору шляхом примусового виконання вимоги про сплату боргу.

Станом на 22 травня 2012 року заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1485 грн. 42 коп. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не погашена.

Оскільки постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року, яка набрала законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права відмовлено та відповідачем не виконано обов'язку застрахованої особи та страхувальника, передбаченого Законом № 1058-ІV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, а тому суд вважає, що недоїмку в розмірі 1485 грн. 42 коп. належить стягнути в судовому порядку.

Суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.4 ст.94, ч.4 ст.122, ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.1